Ультразвукові параметри серця у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNZ2018243Ключові слова:
геморагічний інсульт, гіпертонічна хвороба, ультразвукові параметри серцяАнотація
Мета — визначити та оцінити ультразвукові параметри серця у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), ускладнену геморагічним інсультом (ГІ), після раннього відновного періоду.
Матеріали і методи. Було сформовано три групи пацієнтів: до основної групи залучили 107 хворих (56 жінок та 51 чоловіка, середній вік — (54,0 ± 9,5) року), які перенесли ГІ як ускладнення ГХ більше 6 міс тому, до групи порівняння — 104 пацієнтів (54 жінки та 50 чоловіків, середній вік — (53,7 ± 8,9) року) з ГХ без перенесеного ГІ, до контрольної групи — 19 осіб без серцево‑судинної патології (10 жінок та 9 чоловіків, середній вік — (52,5 ± 5,1) року). Групи були порівнянні за основними показниками. Всім пацієнтам проведено трансторакальну ехокардіографію та допплерехокардіографію в одномірному (М) і двомірному (В) режимах з визначенням основних ультразвукових параметрів серця.
Результати. Ультразвукові параметри серця в основній групі (М ± s): розмір аортального клапана — (1,875 ± 0,154) см, діаметр висхідної аорти — (3,377 ± 0,395) см, розмір лівого передсердя (ЛП) у систолу — (3,402 ± 0,484) см, правого шлуночка у діастолу — (2,891 ± 0,543) см, товщина міжшлуночкової перегородки (МШП) — (1,132 ± 0,130) см, задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ) — (1,132 ± 0,139) см, фракція викиду ЛШ — (62,531 ± 2,994) %, кінцеводіастолічний розмір ЛШ — (4,668 ± 0,436) см, кінцевосистолічний розмір ЛШ — (2,750 ± 0,402) см, кінцеводіастолічний об’єм ЛШ — (124,323 ± 27,090) мл, кінцевосистолічний об’єм ЛШ — (47,161 ± 14,466) мл, ударний об’єм ЛШ — 77,161 ± 15,358, стан діастолічної функції ЛШ (Е/А) — 1,025 ± 0,146. В основній групі розмір аортального клапана та фракція викиду ЛШ були статистично значущо (p < 0,05) меншими порівняно з контрольною групою, розмір ЛП у систолу, фракція викиду ЛШ і товщина МШП — статистично значущо меншими, а кінцевосистолічний об’єм ЛШ та показник Е/А — статистично значущо більшими, ніж у групі порівняння. Характеристики геометрії ЛШ в основній групі у чоловіків та жінок відповідно: індекс кінцеводіастолічного об’єму ЛШ — (66,69 ± 10,40) та (64,30 ± 14,24) мл/м2, індекс маси міокарда ЛШ — (111,34 ± 20,16) і (96,48 ± 19,63) г/м2; відносна товщина стінки ЛШ — 0,47 ± 0,06 та 0,51 ± 0,07.
Висновки. У хворих на ГХ, які перенесли ГІ понад 6 міс тому та відновилися до 50 — 100 балів за шкалою Бартел, порівняно з хворими на ГХ ІІ стадії були статистично значущо меншими розмір ЛП, фракція викиду ЛШ і товщина МШП, більшими — величина Е/А та кінцевосистолічний об’єм ЛШ, що свідчило про схильність до систолічної дисфункції ЛШ у цієї категорії пацієнтів на відміну від хворих без перенесеного ГІ, в яких зазначені показники вказували на переважання діастолічної дисфункції. Середні арифметичні значення індексу маси міокарда ЛШ, індексу кінцеводіастолічного об’єму ЛШ та відносної товщини стінки ЛШ свідчили про переважання концентричного ремоделювання серця у чоловіків та концентричної гіпертрофії легкого ступеня у жінок, хоча у більшості чоловіків (57 %) значення індексу маси міокарда ЛШ перевищувало 115 г/м2, а у більшості жінок (55 %) становило ≤ 95 г/м2.
Посилання
Zozulya AI, Kit IV. Hemorrhagic Stroke: Etiology, Pathogenesis, Clinical Picture, Treatment (Literature Review) (Ukrainian). Liky Ukrainy (Ukrainian). 2013;8(174):4-9.
Zozulya IS, Golovchenko Yu.I., Zozulya AI, Onoprienko OP, Volosovets AO. General principles of diagnostic, forming of diagnosis, treatment and prediction of stroke (Ukrainian). Ukr. med. chasopys (Ukrainian). 2015;5(109):34-38.
Mostovoi Yu.M., Rasputina LV, Didenko AV. Ekhokardiohrafiia v praktytsi simeinoho likaria. Osnovy metodu ta diahnostychna tsinnist (Ukrainian). Zdorov’ia Ukrainy (Ukrainian). 2015;17(366):33-34.
Rekomendatsii z ekhokardiohrafichnoi otsinky diastolichnoi funktsii livoho shlunochka. Rekomendatsii robochoi hrupy z funktsionalnoi diahnostyky Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy ta Vseukrainskoi asotsiatsii fakhivtsiv z ekhokardiohrafii (Ukrainian). Arytmolohiia (Ukrainian). 2013 : 5;7-40.
Unifikovanyy klinichnyy protokol ekstrenoyi, pervynnoyi, vtorynnoyi (spetsializovanoyi), tretynnoyi (vysokospetsializovanoyi) medychnoyi dopomohy ta medychnoyi reabilitatsiyi «Hemorahichnyy insul’ (vnutrishn’omozkova hematoma, anevryzmal’nyy subarakhnoyidal’nyy krovovylyv)». Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ya Ukrayiny 17.04.2014 № 275. Ukrainian. Available from: http://old.moz.gov.ua/docfiles/dod275_ukp_2014.pdf
Tsoma Ye. I., Smolanka VI. Pokaznyky yakosti zhyttia patsiientiv u viddalenomu periodi pislia perenesenoho spontannoho subarakhnoidalnoho krovovylyvu (Ukrainian). Science of the XXI century: problems and prospects of researches. 2017;3 : 44-47.
Albright KC, Alexandrov A, Howard G, Martin-Schild S. Is there a role for echocardiography in intracerebral haemorrhage?. Intern J Stroke. 2010;5:383-384. DOI: 10.1111/j.1747-4949.2010.00463.
Cinotti R et al. Speckle tracking analysis allows sensitive detection of stress cardiomyopathy in severe aneurysmal subarachnoid hemorrhage patients. Intensive Care Med. 2015. DOI 10.1007/s00134-015-4106-5
Collin C, Wade DT, Davies S, Horne V. The Barthel ADL Index: a reliability study. Int Disabil Stud. 1988;10(2):61-63. https: doi.org/10.3109/09638288809164103
Du Bois D, Du Bois EF. A formula to estimate the approximate surface area if height and weight be known. Arch Intern Med. 1916;17:863-871.
Malik AN, Gross BA, Rosalind Lai PM et al. Neurogenic stress cardiomyopathy after aneurysmal subarachnoid hemorrhage. World Neurosurg. 2015;83(6):880-885. DOI:10.1016/j.wneu.2015.01.013
Mancia G et al. ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2013;34 (28):2159-2219.
Marwick TH et al. Recommendations on the use of echocardiography in adult hypertension: A Report from the European Association of Cardiovascular Imaging (EACVI) and the American Society of Echocardiography (ASE). J Am Soc Echocardiogr. 2015;28:727-754. DOI: 10.1016/j.echo.2015.05.002.
Patel Dharmendrakumar A, Lavie Carl J et al. Clinical implications of left atrial enlargement: A review. Ochsner J. 2009;9:191-196.
Rojek M et al. The relation between blood pressure components and left atrial volume in the context of left ventricular mass index. Medicine (Baltimore). 2017;96 (52). e9459. DOI: 10.1097/MD.0000000000009459
Temes RE et al. Left ventricular dysfunction and cerebral infarction from vasospasm after subarachnoid hemorrhage. Neurocrit Care. 2010;13(3):359-365. DOI:10.1007/s12028-010-9447-x
Stevens RD, Nyquist PA. The systemic implications of aneurysmal subarachnoid hemorrhage. J Neurol Sci. 2007;261 (1-2):143-156. DOI: 10.1016/j.jns.2007.04.047
