DOI: https://doi.org/10.30978/UNZ2018237

Особливості когнітивних та емоційно‑вольових виявів у хворих з больовими синдромами у відновний та резидуальний періоди інсульту

M. Ye. Chizhykova, O. Ye. Kovalenko

Анотація


Мета — вивчити особливості когнітивних та емоційно‑вольових виявів, їх взаємозв’язок з больовими синдромами та динаміку у хворих у різні періоди інсульту.

Матеріали і методи. Обстежено 62 хворих з больовими синдромами після гострого порушення мозкового кровообігу в анамнезі, з них 24 жінки (середній вік — (67,5 ± 1,9) року) та 38 чоловіків (середній вік — (71,6 ± 1,3) року). В основну групу залучили пацієнтів з больовим синдромом у різні періоди після інсульту (ранній та пізній відновний, резидуальний). Наявність афазії та показники тесту MMSE (Mini‑Mental State Examination) нижче ніж 20 були критеріями вилучення з дослідження. Для порівняння емоційно‑вольових показників було набрано додаткові групи: хворі з хронічними больовими синдромами без інсульту (n = 30) та практично здорові особи (n = 30). Магнітно‑резонансна томографія підтвердила ішемічний інсульт у 80,65 % хворих, геморагічний — у 11,29 %, у решти — змішаний характер процесу. В групі пацієнтів, які мали інсульти в басейні середньомозкових артерій (СМА), у 42,4 % випадках інсульт локалізувався в басейні правої СМА, у решти — у басейні лівої СМА. У групі пацієнтів з двома або трьома інсультами в анамнезі 6 мали вогнищеві пошкодження в басейнах кровопостачання обох СМА. В резидуальному періоді перебували 73 % хворих. Глибокий геміпарез діаг­ностовано у 9,67 % хворих, помірний — у 8,06 %, легкий — у 61,29 %, пірамідну недостатність — у 20,98 %. Серед 85,48 % хворих з порушеннями статики та координації виражену атаксію спостерігали у 7,55 % осіб, помірну — у 47,17 %, легкого ступеня вираження — у 45,28 %. Усім хворим проведено оцінку когнітивного стану за шкалою MMSE. Реактивну та особистісну тривожність визначали за шкалою Спілбергера — Ханіна. Всі дослідження здійснювали при госпіталізації в неврологічне відділення.

Результати. Показники особистісної та реактивної тривожності у хворих з больовими синдромами після інсульту статистично значущо (р < 0,05) були вищими, ніж у практично здорових осіб, та майже однаковими з такими у хворих з больовими синдромами без інсульту в анамнезі (р > 0,05). Аналіз показників тривожності залежно від періодів інсульту виявив зростання реактивної тривожності від пізнього відновного до резидуального періоду. Установлено статистично значущі прямо пропорційні зв’язки між рівнем реактивної тривожності та інтенсивністю дорсалгій (r = 0,4, p = 0,02), локалізацією головного болю (r = 0,3, р = 0,045). Виявлено різницю між кількістю активних скарг хворих та скарг за результатами ретельного опитування, що вказує на недостатню увагу до виявів і своєчасного лікування хронічного болю, порушення сну тощо у пацієнтів після інсульту.

Висновки. Аналіз показників особистісної та реактивної тривожності залежно від періоду інсульту виявив зростання рівня реактивної тривожності від пізнього відновного до резидуального періоду, а також аналогічну залежність інтенсивності больових синдромів від періоду інсульту. Це є важливим для формування належних реабілітаційних заходів.

 


Ключові слова


постінсультні больові синдроми; когнітиві порушення; інсульт; тривожність; шкала Спілбергера — Ханіна; шкала MMSE

Повний текст:

PDF

Посилання


Belyaev PА. Influence of chronic back pain on change of neuropsychological status / Р.А. Belyaev, Т.Т. Kispaeva, А.М. Smagulov. Bulletin of the Kazakh National Medical University. 2014;2(1) (Russian).

Guyton А. Medical physiology / Аrtur C Guyton, John E Hall. Moscowа «Logosphera», 2008:1256 (Russian).

Gusev ЕI. Ischemia of the brain / ЕI Gusev, VI Skvortsova / М.: Меdicine, 2001:328 (Russian).

Dementieva ОV. Dynamics of neuropsychological status of patients in acute period of ischemic stroke / ОV Dementieva, NL Starikova. Kazan Medical Journal. 2015;96(6):1061-1065 (Russian). doi: 10.17750/KMJ2015-1061

Коvalenko ОYe. Clinical and neurological features of pain and some non-pain syndromes in patients after stroke/ ОYe Коvalenko, МYe Chizhykova ОV.Кlimenko and others. Actual problems of clinical and preventive medicine. 2018;2(1):60-69 (Ukrainian).

Khaustova ОО. Anxiety and post-traumatic stress disorder in patients who have suffered a stroke. Health of Ukraine. 2017;4 (43):25 (Ukrainian).

Campbell Burton CA, Murray J, Holmes А et al. Frequency of anxiety after stroke: a systematic review and meta-analysis of observational studies. International Journal of Stroke. 2013;N 8:545-559. doi: 10.1111/j.1747-4949.2012.00906.

Elbinoune I, Amine B, Shyen S et al. Chronic neck pain and anxiety-depression-prevalence and associated risk factor. PanAfrican Med J. 2016;doi:10.11604/pamj.2016.24.89.8831

Heer E, Gerrits M, Beekman A et al. Association depression and anxiety with pain: a study from NESDA. Plos One. 2014;9 (10):11.

Harrisson RA, Field TS. Post stroke pain: identification, assessment and therapy. Cerebrovascular diseases. 2015;39 : 190-201.

Gerrits M, Oppen P, Leone S et al. Pain, not chronic disease, is associated with the recurrence of depressive and anxiety disorders. BMC Psychiatry. 2014;14:187.

Kaplan G, Beecher D. Total recovery: breaking the cycle of chronic pain and depression. Rodale: Rodale Books, 2014.

Kim JS. Post-stroke Mood and emotional disturbances: pharmacological therapy based on mechanisms. Journal of Stroke. 2016 — Vol. 18 (3):244-255. doi: 10.5853/jos.2016.01144

Kim J, Kim Y, Yang K et al. The relationships between sleep disturbances and functional status in mild stroke patients. Annals of Rehabilitation Medicine. 2015;39(4):545-552. http://dx.doi.org/10.5535/arm.2015.39.4.545

Ko M, Kwon SC, Jun SE et al. Poststroke emotional disturbances and a tryptophan hydroxylase 2 gene polymorphism. Brain and Behavior. 2018;8.892. doi: 10.1002/brb3.892

Missing G, May L, Vissard M et al. Parabrachial pituitary adenylate cyclase-activating polypeptide activation of amygdala endosomal extracellular signal-regulated kinase signaling regulates the emotional component of pain. Journal of Psychiatry Neuroscience and Therapeutic. 2017;81(8):671-682. https:. doi.org/10.1016/j.biopsych.2016.08.025

Missing G, Roman C, Vissard M. Parabrachial nucleus (PBn) pituitary adenylate cyclase activating polypeptide (PACAP) signaling in the amygdala: implication for the sensory and behavioral effects of pain. Neuropharmacol. 2014;86:38-48. doi: 10.1016/j.neuropharm.2014.06.022

Park GY, Im S, Lee SJ et al. The Association between post-stroke depression and the activities of daily living / gait balance in patients with first-onset stroke patients. Psychiatry Investing. 2016;13(6):659-664. https:. doi.org/10.4306/pi.2016.13.6.659

Pearce SC, Stolwyk RJ et al. Sleep disturbance and deficits of sustained attention following stroke. J Clin Experim Neurophysiol. 2016 — Vol. 38 (1):1-11. doi: 10.1080/13803395.2015.1078295

Wright F, Wu S, Chun HY et al. Factors associated with poststroke anxiety: A systematic review and meta-analysis. Stroke Research and Treatment. 2017;Article ID 2124743:7. http://dx.doi.org/10.1155/2017/2124743




© Український неврологічний журнал, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018