Клінічний випадок тривалого фунікулярного мієлозу, який приховувався під маскою урологічної патології

Анотація

Фунікулярний мієлоз — це нейрометаболічне ураження задніх та бічних канатиків спинного мозку. Даний поліетіологічний стан дефіциту ціанкобаламіну та фолатів призводить до неефективного гемопоезу й порушенню утворення мієліну з ураженням нервової системи. Наявність В₁₂‑дефіцитної анемії значно полегшує підтвердження діагнозу підгострої комбінованої дегенерації спинного мозку. Проте діагностика неврологічних ускладнень хвороби є складним завданням, якщо перніціозна анемія залишається нерозпізнаною. За розташуванням вогнищ демієлінізації розрізняють три клінічні форми фунікулярного мієлозу: задньостовпову, пірамідну і комбіновану в залежності від переважного ураження бічних або задніх канатиків. Прогноз щодо відновлення втрачених функцій залежить від тривалості захворювання та поширеності змін спинного мозку. Отже, обізнаність невропатологів щодо фунікулярного мієлозу сприяє ранньому встановленню діагнозу та своєчасному адекватному лікуванню.

Наведено клінічний випадок пацієнта віком 72 роки, госпіталізованого до хірургічного відділення зі скаргами на тривалу затримку сечі із попереднім діагнозом: Cr. prostatae. Хворого турбували також слабкість у нижніх кінцівках, схуднення м’язів гомілок, неможливість самостійно пересуватися, оніміння пальців ніг, загальна слабкість, але цим симптомам пацієнт не приділяв належної уваги. У зв’язку з наявністю гіпохромної B₁₂‑дефіцитної анемії, характерних змін у задніх та бічних канатиках на магнітно‑резонансних томограмах спинного мозку на всіх рівнях, висхідної сенсорно‑рухливої симптоматики, яка прогресує, хворому було встановлено діагноз: тяжка B₁₂‑дефіцитна анемія, фунікулярний мієлоз. На тлі лікування у хворого повністю регресували розлади чутливості та значно поліпшилася моторна функція — пацієнт пересувається самостійно, відновилось сечовипускання.