Транскраніальна магнітна стимуляція при лікуванні моторних та немоторних симптомів хвороби Паркінсона

Автор(и)

  • A. V. Demchenko Запорізький державний медичний університет
  • G. N. Aravitska Запорізький державний медичний університет
  • A. V. Revenko Запорізький державний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2020-4-5

Ключові слова:

хвороба Паркінсона, рухові симптоми, немоторні вияви, транскраніальна магнітна стимуляція

Анотація

Висвітлено актуальні питання використання транскраніальної магнітної стимуляції як немедикаментозного методу лікування моторних і немоторних виявів хвороби Паркінсона. Метод транскраніальної магнітної стимуляції має широкий терапевтичний потенціал, оскільки дає змогу індукувати нейрональну пластичність шляхом модулювання нейрональних зв’язків у головному мозку людини, зокрема у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Нині розглядають декілька сфер застосування транскраніальної магнітної стимуляції у пацієнтів із хворобою Паркінсона. У літературних джерелах наведено дані щодо впливу транскраніальної магнітної стимуляції на вираженість моторних симптомів, таких як тремор, ригідність, брадикінезія, порушення ходи, та вияви немоторних симптомів (когнітивних порушень і депресивних розладів). Доведено, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона реєструють широкий спектр змін нейрофізіологічних параметрів у первинній моторній корі, які позитивно корелюють з вираженістю клінічних виявів хвороби Паркінсона та можуть використовуватися для об’єктивізації результатів лікування методом транскраніальної магнітної стимуляції. За результатами аналізу даних літератури, транскраніальна магнітна стимуляція статистично значущо поліпшує функцію верхніх кінцівок, здатність ходити та бальну оцінку III частини UPDRS не лише в короткостроковій, а і в довгостроковій перспективі у хворих на хворобу Паркінсона. Актуальним питанням є можливі механізми терапевтичної дії транскраніальної магнітної стимуляції на рівень цитокінів, пов’язаних з нейрозапаленням у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Результати наукових досліджень лікування хвороби Паркінсона методом транскраніальної магнітної стимуляції є перспективними та обнадійливими, але є питання і протиріччя, які потребують подальшого вивчення.

Біографії авторів

A. V. Demchenko, Запорізький державний медичний університет

Демченко Аліна Вікторівна, д. мед. н., доцент кафедри сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

G. N. Aravitska, Запорізький державний медичний університет

Аравіцька Джаміля Нуреддінівна, аспірант кафедри
сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

A. V. Revenko, Запорізький державний медичний університет

Ревенько Алла Василівна, к. мед. н., доцент кафедри сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

Посилання

Kashezhev AG, Sinkin MV, Kulikov AG, Levin OS. Vlijanie ritmicheskoj transkranial’noj magnitnoj stimuljacii na dinamiku motornіh i nemotornіh projavlenij bolezni Parkinsona //Voprosy kurortologii, fizioterapii i lechebnoj fizicheskoj kul’tury. 2019;6:17-21. doi: 10.17116/kurort20199606117 [in Russian].

Kashezhev AG, Sinkin MV, Skripkina NA. Primenenie transkranial’noj magnitnoj stimuljacii v korrekcii affektivnyh narushenij pri bolezni Parkinsona. Zhurnal nevrologii i psihiatrii bm S S Korsakova. 2017;6, vyp. 2:66-69. doi: 10.17116/jnevro20171176266­69 [in Russian].

Levin OC. Bolezn’ Parkinsona kak nejropsihiatricheskoe zabolevanie. Nevrolohyia/revmatolohyia. 2011;2:18-22 [in Russian].

Aftanas LI, Gevorgyan MM, Zhanaeva SY et al. Therapeutic effects of repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS) on neuroinflammation and neuroplasticity in patients with Parkinson’s disease: a placebo-controlled study. Bull Exp Biol Med. 2018;165 (2):195-199. doi: 10.1007/s10517-018-4128-4.

Agarwal S, Koch G, Hillis AE et al. Interrogating cortical function with transcranial magnetic stimulation: insights from neurodegenerative disease and stroke. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2019;90 (1):47-57. doi: 10.1136/jnnp-2017-317371.

Ben-Shachar D, Belmaker R, Grisaru N, Klein E. Transcranial magnetic stimulation induces alterations in brain monoamines. Journal of Neural Transmission. 1997;104 (2-3):191-197. doi.org/10.1007/bfO 127318022.

Bologna M, Guerra A, Paparella G et al. Neurophysiological correlates of bradykinesia in Parkinson’s disease. Brain. 2018;141(8):2432-2444. doi: 10.1093/brain/awy155.

Brys M, Fox M, Agarwal S et al. Multifocal repetitive TMS for motor and mood symptoms of Parkinson disease. Neurology. 2016;87 (18):1907-1915. doi.org/10.1212/wnl.0000000000003279.

Buard I, Sciacca DM, Martin CS et al. Transcranial magnetic stimulation does not improve mild cognitive impairment in Parkinson’s disease. Mov Disord. 2018;33 (3):489-491. doi: 10.1002/mds.27246.

Burn D. Beyond the iron mask: Towards better recognition and treatment of depression associated with Parkinson’s disease. Mov Disord. 2002;17 (3):445-454. doi.org/10.1002/mds.l011419.

Chou Y, Hickey P, Sundman M, Song A, Chen N. Effects of repetitive transcranial magnetic stimulation on motor symptoms in Parkinson disease: a systematic review and meta­­­­analysis. JAMA Neurol. 2015;72 (4):432­440. doi: 10.1001/jamaneurol.2014.4380. PMID: 25686212. PMCID: PMC4425190.

Chung CL, Mak M.K Effect of repetitive transcranial magnetic stimulation on physical function and motor signs in Parkinson’s disease: a systematic review and meta-analysis. Brain Stimul. 2016;9 (4):475-487. doi: 10.1016/j.brs.2016.03.017.

Dagan M, Herman T, Mirelman A, Giladi N, Hausdorff JM. The role of the prefrontal cortex in freezing of gait in Parkinson’s disease: insights from a deep repetitive transcranial magnetic stimulation exploratory study. Exp Brain Res. 2017;235 (8):2463-2472. doi: 10.1007/s00221-017-4981-9.

Goodwill AM, Lum JA.G., Hendy AM et al. Using non-invasive transcranial stimulation to improve motor and cognitive function in Parkinson’s disease: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 2017;7(1):14840. doi: 10.1038/s41598-017-13260-z.

Hai-Jiao W, Ge T, Li-Na Z et al. The efficacy of repetitive transcranial magnetic stimulation for Parkinson disease patients with depression. Int J Neurosci. 2020;130:19-27. doi: 10.1080/00207454.2018.1495632.

Kamble N, Netravathi M, Pal PK. Therapeutic applications of repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS) in movement disorders: a review. Parkinsonism Relat Disord. 2014;20(7):695-707. doi: 10.1016/j.parkreldis.2014.03.018.

Kojovic M, Kassavetis P, Bologna M et al. Transcranial magnetic stimulation follow-up study in early Parkinson’s disease: A decline in compensation with disease progression?. Mov Disord. 2015;30 (8):1098-1106. doi: 10.1002/mds.26167.

Kolmancic K, Perellón-Alfonso R, Pirtosek Z et al. Sex difference s in Parkinson’s disease: A transcranial magnetic stimulation study. Mov Disord. 2019;34 (12):1873-1881. doi: 10.1002/mds.27870.

Latorre A, Rocchi L, Berardelli A, Bhatia KP, Rothwell JC. The interindividual variability of transcranial magnetic stimulation effects: Implications for diagnostic use in movement disorders. Mov Disord. 2019;34(7):936-949. doi: 10.1002/mds.27736.

Latorre A, Rocchi L, Berardelli A, Bhatia KP, Rothwell JC. The use of transcranial magnetic stimulation as a treatment for movement disorders: A critical review. Mov Disord. 2019;34(6):769-782. doi: 10.1002/mds.27705.

Lefaucheur JP, Aleman A, Baeken C, Benninger DH, Brunelin J, Di Lazzaro V, Filipović SR, Grefkes C, Hasan A, Hummel FC, Jääskeläinen SK, Langguth B, Leocani L, Londero A, Nardone R, Nguyen JP, Nyffeler T, Oliveira-Maia AJ, Oliviero A, Padberg F, Palm U, Paulus W, Poulet E, Quartarone A, Rachid F, Rektorová I, Rossi S, Sahlsten H, Schecklmann M, Szekely D, Ziemann U. Evidence-based guidelines on the therapeutic use of repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS): An update (2014-2018). Clin Neurophysiol. 2020;131(2):474-528. doi: 10.1016/j.clinph.2019.11.002.

Lefaucheur J, Andre-Obadia N, Antal A et al. Evidence-based guidelines on the therapeutic use of repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS). Clin Neurophysiol. 2014;125 (11):2150-2206. doi.org/10.1016/j.clinph.2014.05.02127.

Machado FA, Rieder CR, Hilbig A, Reppold CT. Neuropsychological profile of Parkinson’s disease patients selected for deep brain stimulation. Dement Neuropsychol. 2016;10 (4):296­302. doi: 10.1590/s1980­5764­2016dn1004007. PMID: 29213472.

Makkos A, Pal E, Aschermann Z et al. High-frequency repetitive tran-scranial magnetic stimulation can improve depression in Parkinson’s disease: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. Neuropsychobiology. 2016;73(3):169-177. doi.org/10.1159/00044529624.

Matsumoto H, Ugawa Y. Repetitive transcranial magnetic stimulation for Parkinson’s disease: a review. Brain Nerve. 2017;69(3):219-225. doi: 10.11477/mf.1416200730.

Nardone R, Versace V, Brigo F et al. Transcranial magnetic stimulation and gait disturbances in Parkinson’s disease: A systematic review. Neurophysiol Clin. 2020;50(3):213-225. doi: 10.1016/j.neucli.2020.05.002.

Pal E, Nagy F, Aschermann Z, Balazs E, Kovacs N. The impact of left prefrontal repetitive transcranial magnetic stimulation on depression in Parkinson’s disease: A randomized, double-blind, placebo-controlled study. Mov Disord. 2010;25 (14):2311-2317. doi.org/10.1002/mds.2327023.

Randver R. Repetitive transcranial magnetic stimulation of the dorsolateral prefrontal cortex to alleviate depression and cognitive impairment associated with Parkinson’s disease: A review and clinical implications. J Neurol Sci. 2018;15:88-99. doi: 10.1016/j.jns.2018.08.014.

Shin H, Youn Y, Chung S, Sohn Y. Effect of high-frequency repetitive transcranial magnetic stimulation on major depressive disorder in patients with Parkinson’s disease. Journal of Neurology. 2016;263(7):1442-1448. doi.org/10.1007/s00415-016-8160-x25.

Trung J, Hanganu A, Jobert S et al. Transcranial magnetic stimulation improves cognition over time in Parkinson’s disease. Parkinsonism Relat Disord. 2019;66:3-8. doi: 10.1016/j.parkreldis.2019.07.006.

Van den Noort M, Bosch P, Yeo S, Lim S. Transcranial magnetic stimulation for Parkinson’s disease. Mov Disord. 2015;30 (14):1973. doi: 10.1002/mds.26439.

Wagle Shukla A, Shuster JJ, Chung JW et al. Repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS) therapy in Parkinson disease: a meta-analysis. PMR. 2016;8(4):356-366. doi: 10.1016/j.pmrj.2015.08.009.

Xie С, Chen J, Wang X et al. Repetitive transcranial magnetic stimulation (rTMS) for the treatment of depression in Parkinson’s disease: a meta-analysis of randomized controlled clinical trials. Neurological Sciences. 2015;36 (10):1751-1761. doi.org/10.1007/sl0072-015-2345-426.

Yang C, Guo Z, Peng H et al. Repetitive transcranial magnetic stimulation therapy for motor recovery in Parkinson’s disease: a meta-analysis. Brain Behav. 2018;8 (11). doi: 10.1002/brb3.1132.

Zanjani A, Zakzanis KK, Daskalakis ZJ, Chen R. Repetitive transcranial magnetic stimulation of the primary motor cortex in the treatment of motor signs in Parkinson’s disease: A quantitative review of the literature. Mov Disord. 2015;30(6):750-758. doi: 10.1002/mds.26206.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-29

Номер

Розділ

Огляди