Комплексний підхід до ранньої діагностики психічних розладів у підлітків із соматичними захворюваннями

Анотація

Мета — розробити комплекс психодіагностичних заходів для преморбідного виявлення психічних розладів у підлітків із соматичними захворюваннями.

Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 329 підлітків. Застосовували клініко‑психопатологічний, соціально‑демографічний, патопсихологічні, катамнестичний і статистичний методи дослідження.

Результати. Майже половина обстежених (155 (47,11 %) осіб) мали скарги психосоматичного характеру. Встановлено наявність статистично значущих кореляційних зв’язків між впливом стресового чинника і вираженістю скарг з боку травної (r = 0,83; p < 0,05), серцево‑судинної (r = 0,74; p < 0,05) та нервової (r = 0,61; p < 0,05) системи. Анкетування з використанням шкали «Термометр» найчастіше виявляло завищену самооцінку у підлітків із тривожно‑фобічним синдромом, занижену — за наявності депресивного синдрому. Порушення механізмів особистісної адаптації найчастіше фіксували при невротичному і астенічному синдромах та поєднанні декількох синдромів, у підлітків із конверсивним і депресивним синдромом. Найвищий рівень депресії відзначено у підлітків, які висували скарги з боку декількох систем (60,71 %), а також при респіраторних розладах (55,56 %) і шлунково‑кишковому симптомокомплексі (53,33 %). Аналіз шкільної тривожності виявив високий рівень тривожності у групі з респіраторним симптомокомплексом (11,11 %), при поєднанні декількох синдромів (7,14 %) і за наявності невротичного симптомокомплексу (6,82 %). Установлено, що школярі старшого підліткового віку, зокрема дівчатка ((46,59 ± 10,20) бала), та підлітки‑сироти ((35,56 ± 6,10) бала) мали найвищий рівень тривожності за опитувальником Ч.Д. Спілбергера (у модифікації А.Д. Андреєвої). Психологічне дослідження у школі, опитування батьків та учителів дає змогу об’єктивно сформувати групи дезадаптованих підлітків, яким у подальшому рекомендовано психопрофілактику психосоматичної патології. Обґрунтовано та розроблено етапність діагностики психічних розладів у підлітків із соматичними захворюваннями: 1) скринінг за допомогою клініко‑психологічного дослідження для виявлення осіб зі схильністю до психосоматичних порушень, 2) рандомізація за допомогою клініко‑психологічних методик для діагностики клінічних особливостей психічних розладів у групі ризику.

Висновки. У підлітків виявлено симптоми психосоматичної патологiї, якi клінічно виявляються мінливими соматичними ознаками: біль у ділянці шлунка, грудній клітці та суглобах, моторним напруженням, перебоями в роботі серця, парестезіями за відсутності соматичної патологiї, демонстративною поведінкою, дратівливістю, зниженням фізичної та розумової активності, відчуттям тривоги, занепокоєння, проблемою із концентрацією, головним болем та порушенням сну. Клініко‑психопатологічну симптоматику у підлітків із психосоматичними розладами виявляли з різною частотою залежно від віку та соціального походження. Вона була представлена такими синдромами: конверсивним, тривожно‑фобічним, депресивним, тривожно‑дисфоричним, соматизованим зі змішаним афектом, астенічним з статистично значущою різницею (р < 0,05) для усіх випадків. Виявлено статистично значущо (p < 0,05) більшу частоту психопатологічних синдромів у групах середнього і старшого підліткового віку та підлітків із неповної сім’ї. Статистично значущо (p < 0,001) частіше фіксували депресивний синдром в осіб холеричного темпераменту (56,25 %), астенічний — у пацієнтів сангвіністичного (42,6 %) і холеричного темпераменту (30,0 %), тривожно‑фобічний і конверсивний — з однаковою частотою при всіх типах темпераменту. Встановлено, що чинниками ризику формування дезадаптації (68,5 % підлітків) є депресивний синдром, емоційна нестійкість, астенічний синдром. Особистісні особливості підлітків із психосоматичним розладом характеризуються більшою частотою виявів іпохондричності (у 38,71 %). Апатичність як властивість особистості незалежно від наявності психосоматичного розладу підліткам не притаманна.