Особливості взаємозв’язку спастичності у хворих на розсіяний склероз зі ступенем інвалідизації, нейрофункціональними та нейропсихологічними розладами

Автор(и)

  • N. V. Domres Київська міська клінічна лікарня № 4 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ
  • T. O. Kobys Київська міська клінічна лікарня № 4
  • L. I. Sokolova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2020-4-30

Ключові слова:

розсіяний склероз, спастичність, EDSS, якість життя

Анотація

Мета — проаналізувати взаємозв’язок рівня спастичності у хворих на розсіяний склероз (РС) зі ступенем неврологічного дефіциту за шкалою EDSS, результатами нейрофункціонального та нейропсихологічного дослідження.

Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих з клінічно достовірним діагнозом РС з ознаками спастичності. Для кількісної оцінки вираженості змін м’язового тонусу застосовували модифіковану шкалу Ешворта. Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Проведено тести 25‑футової ходьби (Т25‑FW) і з дев’ятьма отворами та стрижнями (9‑HPT) для оцінки функціонального стану верхніх та нижніх кінцівок, нейропсихологічні тести з оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, втоми за шкалою MFIS та якості життя за опитувальником EuroQol‑5D.

Результати. Найбільший сумарний бал спастичності був у групі хворих з найвищим ступенем інвалідизації (5,5 — 7,0 балів) — (6,29 ± 0,82) бала. Кореляційно‑регресійний аналіз підтвердив, що найбільший взаємозв’язок із сумарним балом спастичності мають такі чинники, як рівень інвалідизації за шкалою EDSS (коефіцієнт детермінації (D) = 42,1 %), пірамідні порушення (D = 50,7 %) і порушення функції тазових органів (D = 44,4 %).

Висновки. Виявлено статистично значущий сильний кореляційний зв’язок між сумарним балом спастичності та ступенем інвалідизації хворих на РС за шкалою EDSS (rs = 0,649; р < 0,05), насамперед із пірамідними (rs = 0,712; p < 0,05) і тазовими порушеннями (rs = 0,666; p < 0,05). Зі зростанням спастичності знижується якість життя та підвищується рівень втоми. Виявлено середні кореляційні зв’язки між сумарним балом спастичності та оцінкою за шкалою MFIS і 2 шкалами EuroQol (rs = 0,555, 0,53 та ‑0,583 відповідно, p < 0,05). Зі збільшенням спастичності відчуття болю пацієнтами зростає (rs = 0,192; p < 0,05).

 

Біографії авторів

N. V. Domres, Київська міська клінічна лікарня № 4 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Домрес Наталія Вадимівна,
лікар-невропатолог відділення демієлінізувальних захворювань нервової системи КМКЛ № 4,
заочний аспірант кафедри неврології
НМУ ім. О. О. Богомольця

T. O. Kobys, Київська міська клінічна лікарня № 4

Кобись Тетяна Олександрівна,
д. мед. н., зав. відділення демієлінізуючих захворювань нервової системи 

L. I. Sokolova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Соколова Лариса Іванівна,
д. мед. н., проф., зав кафедри неврології 

Посилання

Gusev EI, Geht AB. Spastichnost’. Rus Med zhurn. 1999;7(12):45-47 [in Russian].

Zavalishin IA, Barhatova VP, Shitikova IE. Spasticheskij parez / Rassejannyj skleroz. M.: Minzdrav Rossii, NII nevrologii RAMN, 2000:436-455 [in Russian].

Kamchatnov PR. Spastichnost’ — sovremennye podhody k terapii. RMZh. 2009;849:26-29 [in Russian].

Alonso RJ, Mancall EL. The clinical management of spasticity. Seminars in Neurology. 2001;11(3):215-219. doi: 10.1136/practneurol-2011-000155.

Ashworth B. Preliminary trial of carisoprodol in multiple sclerosis. Practitioner. 1964;192:540-542. PMID: 14143329

Barnes MP, Kent RM, Semlyen JK et al. Spasticity in multiple sclerosis. Neurorehabilitation and Natural Repair. 2003;17:66-67. doi: 10.1177/0888439002250449

Fischer JS, Jak AJ, Kniker JE. Administration and scoring manual for the Multiple Sclerosis Functional Composite mea

sure (MSFC). New York: Demos, 1999:33-39. doi: 10.1177/135245859900500409

Hemmett L, Holmes J, Barnes M, Russell N. What drives quality of life in multiple sclerosis?. QJM. 2004;97:671-676. https:. doi.org/10.1093/qjmed/hch105

Hoang PD. Spasticity and Multiple Sclerosis. MS Practice (Australia). June 2009. https:. www.msaustralia.org.au/publications/spasticity-and-multiple-sclerosis-ms

Kheder A, Nair KP. Spasticity: pathophysiology, evaluation and management. Pract Neurol. 2012 Oct;12(5):289-298. doi: 10.1136/practneurol-2011-000155.

Kurtzke JF. Historical and clinical perspectives of the expanded disability status scale. Neuroepidemiology. 2008;31:1-9. https:. doi.org/10.1159/000136645

Kurtzke JF. On the evaluation of disability in multiple sclerosis. American Academy of Neurology. 1998;11:686-694. doi: 10.1212/wnl.11.8.686.

Kurtzke JF. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology. 1983;33:1444-1452. doi: 10.1212/wnl.33.11.1444

Patejdl R, Zettl UK. Spasticity in multiple sclerosis: Contribution of inflammation, autoimmune mediated neuronal damage and therapeutic interventions. Autoimmun Rev. 2017 Sep;16(9):925-936. doi: 10.1016/j.autrev.2017.07.004.

Sheean G. The pathophysiology of spasticity. European Journal of Neurology. 2002;9, Suppl. 1:3-9. doi: 10.1046/j.1468-1331.2002.0090s1003.x.

Sherwood AM, Graves DE. Priebe MM. Altered motor control and spasticity after spinal cord injury: Subjective and objective assessment. Journal of Rehabilitation, Research and Development. 2000;37:308-315. PMID: 10847571

The EuroQol group. EuroQol — a new facility for the measurement of health related quality of life. Health Policy. 1990;16:199-208. doi: 10.1016/0168-8510 (90)90421-9

Thompson AJ, Banwell BL, Barkhof F et al. Diagnosis of multiple sclerosis: 2017 revisions of the McDonald criteria. The Lancet Neurology. 2017. doi: 10.1016/S1474-4422 (17)30470-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження