Особливості взаємозв’язку спастичності у хворих на розсіяний склероз зі ступенем інвалідизації, нейрофункціональними та нейропсихологічними розладами

Анотація

Мета — проаналізувати взаємозв’язок рівня спастичності у хворих на розсіяний склероз (РС) зі ступенем неврологічного дефіциту за шкалою EDSS, результатами нейрофункціонального та нейропсихологічного дослідження.

Матеріали і методи. Обстежено 100 хворих з клінічно достовірним діагнозом РС з ознаками спастичності. Для кількісної оцінки вираженості змін м’язового тонусу застосовували модифіковану шкалу Ешворта. Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Проведено тести 25‑футової ходьби (Т25‑FW) і з дев’ятьма отворами та стрижнями (9‑HPT) для оцінки функціонального стану верхніх та нижніх кінцівок, нейропсихологічні тести з оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, втоми за шкалою MFIS та якості життя за опитувальником EuroQol‑5D.

Результати. Найбільший сумарний бал спастичності був у групі хворих з найвищим ступенем інвалідизації (5,5 — 7,0 балів) — (6,29 ± 0,82) бала. Кореляційно‑регресійний аналіз підтвердив, що найбільший взаємозв’язок із сумарним балом спастичності мають такі чинники, як рівень інвалідизації за шкалою EDSS (коефіцієнт детермінації (D) = 42,1 %), пірамідні порушення (D = 50,7 %) і порушення функції тазових органів (D = 44,4 %).

Висновки. Виявлено статистично значущий сильний кореляційний зв’язок між сумарним балом спастичності та ступенем інвалідизації хворих на РС за шкалою EDSS (r_s = 0,649; р < 0,05), насамперед із пірамідними (r_s = 0,712; p < 0,05) і тазовими порушеннями (r_s = 0,666; p < 0,05). Зі зростанням спастичності знижується якість життя та підвищується рівень втоми. Виявлено середні кореляційні зв’язки між сумарним балом спастичності та оцінкою за шкалою MFIS і 2 шкалами EuroQol (r_s = 0,555, 0,53 та ‑0,583 відповідно, p < 0,05). Зі збільшенням спастичності відчуття болю пацієнтами зростає (r_s = 0,192; p < 0,05).