Нейрофізіологічні кореляти у діагностиці когнітивних порушень за різних клінічних варіантів постконтузійного синдрому

Автор(и)

  • L. L. Chebotariova ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ http://orcid.org/0000-0001-7881-8564
  • A. I. Tretiakovа ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ http://orcid.org/0000-0002-3638-4339
  • O. S. Solonovich ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ http://orcid.org/0000-0002-2824-7422
  • M. V. Globa ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ http://orcid.org/0000-0001-5112-5143
  • L. N. Sulii ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ http://orcid.org/0000-0003-2263-7240
  • A. U. Zolnikova ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2020-4-21

Ключові слова:

постконтузійний синдром, легка черепно‑мозкова травма, когнітивні порушення, когнітивний викликаний потенціал Р300

Анотація

Мета — визначити найчастіші клінічні варіанти постконтузійного синдрому (ПКС) з порушенням когнітивних функцій, дослідити зміни нейрофізіологічних показників когнітивних викликаних потенціалів (КВП) Р300 у цього контингенту.

Матеріали і методи. Для об’єктивізації наявності та вираженості післятравматичних когнітивних порушень у 115 чоловіків з ПКС після перенесеної у 2014 — 2017 рр. мінно‑вибухової травми в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України проведено комплексне клініко‑інструментальне дослідження з реєстрацією КВП Р300. Вік пацієнтів становив від 18 до 45 років, термін після мінно‑вибухової травми — 6 міс — 3 роки. Проведено клініко‑неврологічне дослідження, нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою когнітивної оцінки (МоСА), Госпітальною шкалою тривожності та депресії (HADS), шкалою астенічного стану (ШАС)), магнітно‑резонансну томографію головного мозку, кількісну електроенцефалографію, ультразвукове дуплексне сканування. Для дослідження неврологічного статусу та когнітивних функцій використовували опитувальник на основі «Цицерон».

Результати. За частотою виявлення виражених і значних когнітивних порушень та ступенем тяжкості клінічних виявів виділено три основні варіанти ПКС: з переважанням когнітивних порушень — 51 (44,0 %) випадок, з переважанням афективних порушень — 27 (23,5 %), з переважанням психосоматичних розладів — 37 (32,0 %). Показники латентності КВП Р300 статистично значуще залежали від ступеня тяжкості когнітивних розладів. Виявлено статистично значущий зв’язок між латентністю Р300 і оцінкою уваги та оперативної пам’яті за шкалою МоСА і балом у когнітивному кластері опитувальника. Методику Р300 використано для уточнення варіанта клінічного перебігу ПКС у віддалений період легкої черепно‑мозкової травми.

Висновки. Запропоновано виділяти три основні варіанти ПКС залежно від переважання виражених і значних когнітивних порушень та ступеня тяжкості клінічних виявів. На підставі аналізу скарг пацієнтів, клінічної картини, результатів нейропсихологічного тестування і нейрофізіологічного дослідження обґрунтовано доцільність застосування методу КВП Р300 для об’єктивізації наявності та вираженості когнітивних порушень у пацієнтів з ПКС.

 

Біографії авторів

L. L. Chebotariova, ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

Чеботарьова Лідія Львівна,
д. мед. н., проф.,
начальник відділу нейрофізіології

A. I. Tretiakovа, ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

Третьякова Альбіна Ігорівна, 
д. мед. н., зав. відділення функціональної діагностики

O. S. Solonovich, ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

Солонович Олександр Сергійович, 
к. мед. н., ст. наук. співр. відділу нейрофізіології

M. V. Globa, ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

Глоба Марина Василівна, 
д. мед. н., ст. наук. співр. відділу нейрофізіології

L. N. Sulii, ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

Сулій Людмила Миколаївна, 
к. мед. н., лікар відділення функціональної діагностики

A. U. Zolnikova, ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ

Зольнікова Анна Юр’ївна

Посилання

Gnezditsky VV, Korepina OS, Chatskaya AV, Klochkova OI Memory, cognition, and endogenous evoked brain potentials: assessment of cognitive impairment and memory without psychological testing. Advances in the physiological sciences. 2017;1:98. https:. rucont.ru/efd/558902 [in Russian].

Zakharov VV. Neuro-psychiatric disorders: diagnostic tests. Medpress Russia, 2018:320 [in Russian].

Klimchuk BO. Cluster analysis: use in psychological research. Practical psychology and social work. 2006;4:30-36. http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/4129 [in Ukrainian].

Kropotov JD. Quantitative EEG, event related potentials and neurotherapy / Translated from English. under ed. V. A. Ponomareva. Donetsk: Publisher Zaslavsky AYu, 2010:512 [in Russian].

Nemkova SA. Modern possibilities of complex diagnostics and correction of the consequences of traumatic brain injury. Journal of Neurology and Psychiatry. S. S. Korsakov. 2019, Vol. 119, № 10, P. 94-102. doi: 10.17116/jnevro201911910194 [in Russian].

Solovyova AP, Goryachev DV, Arkhipov VV. Criteria for assessment of cognitive impairment in clinical trials. Vedomosti Nauchnogo tsentra ekspertizy sredstv meditsinskogo primeneniya. 2018. 8 (4):218-230. doi: 10.30895/1991-2919-2018-8-4-218-230 [in Russian].

Handbook for formulating a clinical diagnosis of diseases of the nervous system / Ed. VN Stock, OS Levin. Moscow: Medical Information Agency LLC, 2006:520. P. 339-340 [in Russian].

Steblyuk VV «We have a system of a single scientific and medical space, in which we conduct research on post-concussion syndrome». «Tyzhden» August 7, 2018. https:. tyzhden.ua/Society/217946 [in Ukrainian].

Trinus KF, Claussen KF. International clinical protocol for parietal disorders (dizziness). Eastern European Journal of Neurology. 2015;4:4-47.

Cicerone KD, Kalmar K. Persistent postconcussion syndrome: The structure of subjective complaints after mild traumatic brain injury. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 1995;10(3):1-17. doi: 10.1097/00001199-199510030-00002.

Clark AL, Merritt VC, Bigler ED et al. Blast-exposed veterans with mild traumatic brain injury show greater frontal cortical thinning and poorer executive functioning. Front Neurol. 2018;09 November. https:. doi.org/10.3389/fneur.2018.00873.

Dwyer B, Katz D. Postconcussion syndrome. Handb Clin Neurol. 2018;158:163-178. doi: 10.1016/B978-0-444-63954-7.00017-3. PMID: 30482344.

Dwyer B, Zasler N. Post-traumatic cephalgia. J NeuroReabslstation. 2020;47(3):327-342.

Mayer AR, Bellgowan PS.F.., Hanlon FM. Functional magnetic resonance imaging of mild traumatic brain injury. Neurosci Biobehav Rev. 2015;49:8-18.

McMahon P, Hricik A, Yue JK et al. Symptomatology and functional outcome in mild traumatic brain injury: results from the prospective TRACK-TBI study. J Neurotrauma- — 2014/ — Vol 31:26-33.

Quinn DK, Mayer AR. Master CL, Fann JR. Prolonged postconcussive symptoms. Am J Psychiatry- — 2018;175(2):103-111. doi: 10.1176/appi.ajp.2017.17020235.

Rapp PE, Keyser DO, Albano A et al. Traumatic brain injury detection using electrophysiological methods. Front HumNeurosci. 2015;N 9. 11. doi: 10.3389/fnhum.2015.00011.

VA/DoD Clinical Practice Guideline For Management of Concussion. mTBI. 2009;46(6). CP1-68. PMID: 20108447.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження