Комплаєнс і побічна дія інтерферонотерапії розсіяного склерозу
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2020-3-41Ключові слова:
розсіяний склероз, інтерферон‑β, побічна діяАнотація
Мета — оцінити комплаєнс інтерферонотерапії за наявності побічної дії у хворих на розсіяний склероз.
Матеріали і методи. Проведено аналіз дотримання стандартних схем інтерферонотерапії за наявності побічної дії у 48 хворих на розсіяний склероз. Ступінь тяжкості виявів захворювання встановлювали за допомогою розширеної шкали інвалідизації Курцтке (Expended Disability Status Scale, EDSS). Середній показник за шкалою EDSS становив (4,30 ± 0,15) бала. Побічні ефекти препаратів виявляли за даними клініко‑параклінічного обстеження і заповненої пацієнтом реєстраційної карти з переліком можливих побічних реакцій. Вираженість симптому втоми оцінювали за шкалою тяжкості втоми (FSS), вираженість депресії — за допомогою шкали депресії Бека. Комплаєнс визначали за допомогою тесту Моріскі — Гріна.
Результати. У 22 (45,8 %) хворих інтерферонотерапію проводили безперервно, у 18 (37,5 %) — з перервами різної тривалості, у 6 (12,5 %) — зі зміною препарату. Два (4,2 %) пацієнти припинили терапію. Аналіз побічної дії як потенційного чинника зменшення прихильності до лікування у некомплаєнтних пацієнтів виявив переважання постін’єкційного грипоподібного синдрому і втоми, які спостерігали у 96,2 і 73,1 % випадків відповідно.
Висновки. Розвиток побічної дії інтерферону у вигляді грипоподібного синдрому і втоми може впливати на терапевтичний комплаєнс у хворих на ремітивний розсіяний склероз. Обізнаність пацієнтів щодо потенційної побічної дії інтерферону‑b та заходів з її профілактики та лікування поліпшує комплаєнтність тривалої інтерферонотерапії. Індивідуальний підхід і адекватний менеджмент у разі побічної дії препаратів інтерферону можуть поліпшити нейропсихічний профіль хворих на розсіяний склероз та підвищити мотивацію для дотримання рекомендованої схеми лікування.
Посилання
Dovbonos TA, Khyzhniak YV Fatigue and depression in patients with multiple sclerosis treated with interferon [in Ukrainian]. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal [Ukrainian neurological journal] [in Ukrainian]. 2016;3:35-39. http://nbuvgovua/UJRN/UNJ_2016_3_8
Ayrignac X, Bilodeau PA, Prat A et al. Assessing the risk of multiple sclerosis disease-modifying therapies. Expert Rev Neurother. 2019;19:695-706.
Blank T, Detje CN, Spiess A et al. Brain endothelial- and epithelial-specific interferon receptor chain 1 drives virus-induced sickness behavior and cognitive impairment. Immunity. 2016;44:901-912.
Chisari CG, Toscano S, D’Amico E et al. An update on the safety of treating relapsing-remitting multiple sclerosis. Expert Opinion on Drug Safety. 2019;18 (10):925-948. doi: 10.1080/14740338.2019.1658741.
Coch C, Viviani R, Breitfeld J et al. Interferon-beta-induced changes in neuroimaging phenotypes of appetitive motivation and reactivity to emotional salience. Neuroimage Clin. 2019;24. 102020. doi: 10.1016/j.nicl.2019.102020.
Comi G et al. Subcutaneous interferon beta-1a in the treatment of clinically isolated syndromes: 3-year and 5-year results of the phase III dosing frequency-blind multicentre REFLEXION study. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2017;88(4):285-294. doi: 10.1136/jnnp-2016-314843.
De Jong HJ.I., Kingwell E, Shirani A et al. Evaluating the safety of β-interferons in MS: A series of nested case-control studies. Neurology. 2017;88 (24):2310-2320. doi: 10.1212/WNL.0000000000004037.
Freedman MS, Devonshire V, Duquette P et al. Treatment optimization in multiple sclerosis: Canadian MS Working Group recommendations. Can J Neurol Sci. 2020. doi: 10.1017/cjn.2020.66.
Kolb-Mäurer, A., Sunderkötter, C., Kukowski, B. et al. An update on Peginterferon beta-1a Management in Multiple Sclerosis: results from an interdisciplinary Board of German and Austrian Neurologists and dermatologists. BMC Neurol. 2019;19:130. https:. doi.org/10.1186/s12883-019-1354-y.
Li H, Hu F, Zhang Y et al. Comparative efficacy and acceptability of disease-modifying therapies in patients with relapsing–remitting multiple sclerosis: a systematic review and network meta-analysis. J Neurol. 2019. https:. doi.org/10.1007/s00415-019-09395-w.
Luna G, Alping P, Burman J et al. Infection risks among patients with multiple sclerosis treated with fingolimod, natalizumab, rituximab, and injectable therapies. JAMA Neurol. 2019;77(2). doi: 10.1001/jamaneurol.2019.3365.
Nikfar S, Rahimi R, Abdollahi M. A meta-analysis of the efficacy and tolerability of interferon-beta in multiple sclerosis, overall and by drug and disease type. Clin Ther. 2010;32:1871-1888.
Palé AL, Caballero LJ, Buxareu S.B, Serrano S.P, Solà PV. Systematic review of depression in patients with multiple sclerosis and its relationship to interferonβ treatment. Mult Scler Relat Disord. 2017;17:138-143. doi: 10.1016/j.msard.2017.07.008.
Patejdl R, Penner IK, Noack TK, Zettl UK. Multiple sclerosis and fatigue: A review on the contribution of inflammation and immune-mediated neurodegeneration. Autoimmunity Rewies. 2016;15(3):210-220 doi:10.1016/j.autrev.2015.11.005.
Pravata E, Zecca C, Sestieri C et al. Hyperconnectivity of the dorsolateral prefrontal cortex following mental effort in multiple sclerosis patients with cognitive fatigue. Mult Scler. 2016. Feb 4. pii: 1352458515625806.
Reen G.K, Silber E, Langdon DW.J. Multiple sclerosis patients' understanding and preferences for risks and benefits of disease-modifying drugs: A systematic review. Neurol Sci. 2017;15:107-122. doi: 10.1016/j.jns.2016.12.038. Epub 2016 Dec 23.
Sabidó M, Venkatesh S, Hayward B, Aldridge J, Gillett A. Subcutaneous interferon-β1a does not increase the risk of stroke in patients with multiple sclerosis: analysis of pooled clinical trials and post-marketing surveillance — Adv. Ther. 2018;35 (11):2041-2053. doi: 10.1007/s12325-018-0790-1.
Simbrich A, Thibaut J, Khil L et al. Drug-use patterns and severe adverse events with disease-modifying drugs in patients with multiple sclerosis: a cohort study based on German claims data. Neuropsychiatr Dis Treat. 2019;15:1439-1457. doi: 10.2147/NDT.S200930.
Vargas DL, Tyor WR. Update on disease-modifying therapies for multiple sclerosis. J Investig Med. 2017;65(5):883-891. https:. doi.org/10.1136/jim-2016-000339.
Wijnands JM.A., Zhu F, Kingwell E et al. Disease-modifying drugs for multiple sclerosis and infection risk: a cohort study. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2018;89 (10):1050-1056.
