Ризик трирічного рецидиву ішемічного інсульту та його незалежні предиктори у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2020-3-15Ключові слова:
ішемічний інсульт, віруси герпесу, вірус грипу, ризик трирічного рецидиву, незалежні предиктори повторного інсульту, товщина комплексу інтима — медіаАнотація
Мета — оцінити ризик впливу маніфестної вірусної інфекції на трирічну частоту повторного інсульту та визначити його незалежні предиктори.
Матеріали і методи. У 2014 — 2019 рр. обстежено 70 хворих на ішемічний інсульт з маніфестацією вірусної інфекції протягом 2 тиж до госпіталізації, підтвердженою за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (основна група). Групу порівняння утворили 220 хворих без ознак вірусної маніфестації. Групи були порівнянні за тяжкістю інсульту, середнім віком та співвідношенням чоловіків і жінок. Тяжкість неврологічного дефіциту визначали за шкалою оцінки тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я США (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS)). Патогенетичний підтип інсульту встановлювали за TOAST‑критеріями.
Результати. Трирічна кумулятивна частота рецидиву інсульту була більшою у хворих основної групи (відповідно 17,4 % (імовірність безрецидивного виживання — (82,6 ± 4,58) %) і 12,1 % (імовірність безрецидивного виживання — (87,9 ± 2,2) %), р = 0,240). У разі наявності в крові геному щонайменше двох типів вірусів частота рецидиву становила 22,8 % (імовірність безрецидивного виживання — (77,2 ± 6,05) %), тоді як у групі порівняння — 12,1 % (імовірність безрецидивного виживання — (87,9 ± 2,2) %, р = 0,0470). За наявності HSV1 ризик рецидиву інсульту в основній групі перевищував показник групи порівняння в 2,16 разу (відносний ризик (ВР) 2,16; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,15 — 4,04; р = 0,0154), за наявності HSV2 — у 1,69 разу (ВР 1,69; 95 % ДІ 0,76 — 3,77; р = 0,1983), за наявності HНV6 — у 2,49 разу (ВР 2,49; 95 % ДІ 1,05 — 4,56; р = 0,0356), за наявності цитомегаловірусу — у 2,82 разу (ВР 2,82; 95 % ДІ 1,34 — 5,95; р = 0,0065), за наявності вірусу Епштейна — Барр — у 2,67 разу (ВР 2,67; 95 % ДІ 1,26 — 5,68; р = 0,0106), за наявності вірусу грипу — у 2,64 разу (ВР 2,64; 95 % ДІ 1,17 — 5,95; р = 0,0188). Незалежними прогностичними чинниками рецидиву інсульту протягом 3 років у хворих з вірусною маніфестацією були: наявність HSV1 (В‑коефіцієнт — 4,52), цитомегаловірусу (В‑коефіцієнт — 3,63), вірусу грипу (В‑коефіцієнт — 4,11) і товщина комплексу інтима — медіа (В‑коефіцієнт — 10,77), константа — 20,57. Прогностична цінність моделі — висока з площею фігури під кривою ROC — 0,971 (95 % ДІ 0,900 — 0,966), чутливість — 100,0 % (95 % ДІ 71,5 — 100,0 %), специфічність — 83,1 % (95 % ДІ 71,0 — 91,6 %).
Висновки. Ризик рецидиву інсульту з вірусною маніфестацією статистично значущо підвищувався за наявності двох типів вірусів та більше в 1,89 разу порівняно з хворими без ознак вірусної маніфестації (22,8 і 12,1 %). Незалежними прогностичними чинниками рецидиву інсульту протягом 3 років у хворих з вірусною маніфестацією згідно із розробленою математичною моделлю з використанням покрокової мультиваріантної бінарної логістичної регресії були наявність ДНК HSV1, цитомегаловірусу, РНК вірусу грипу і товщина комплексу інтима — медіа.
Посилання
Cherenko TM. Fartushna OIe, Vinychuk SM. Prohnoz vynyknennia insultu u khvorykh pislia tranzytornoi ishemichnoi ataky: pidtypospetsyfichna shkala ABN (s). Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2011;3:21-27.
Allen NB, Holford TR, Bracken MB et al. Trends in one-year recurrent ischemic stroke among the elderly in the USA: 1994-2002. Cerebrovasc Dis. 2010;30:525-532. doi: 10.1159/000319028.
Buenaflor FG.B., Navarro JC, Lara KJ.A., Venketasubramanian N. Recurrence rate of ischemic stroke: A single center experience Austin. J Cerebrovasc Dis & Stroke. 2017;4(2). 1057.
Camerlingo M, Casto L, Censori B et al. Recurrence after first cerebral infarction in young adults. Acta Neurol Scand. 2000;102(2):87-93.
Clery A, Bhalla A, Bisquera A et al. Long-term trends in stroke survivors discharged to care homes: The South London Stroke Register. Stroke. 2020;51(1):179-185. doi: 10.1161/STROKEAHA.119.026618.
Feng W, Hendry RM, Adams RJ. Risk of recurrent stroke, myocardial infarction, or death in hospitalized stroke patients. Neurology. 2010;74:588-593. doi: 10.1212/WNL.0b013e3181cff776.
Flach C, Muruet W, Wolfe CD.A. et al. Risk and secondary prevention of stroke recurrence: A Population-Base Cohort Study. Stroke. 2020;51(8):2435-2444. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.028992.
Forbes ID, Harriet J, Williamson E et al. Association of herpesviruses and stroke: Systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2018;13 (11). e0206163. doi: 10.1371/journal.pone.0206163.
Hillen T, Coshall C, Tilling K et al., South London Stroke Register. Cause of stroke recurrence is multifactorial: patterns, risk factors, and outcomes of stroke recurrence in the South London Stroke Register. Stroke. 2003;34(6):1457-1463. doi: 10.1161/01.STR.0000072985.24967.7F.
Johnston SC, Rothwell PM, Nguyen-Huynh MN et al. Validation and refinement of scores to predict very early stroke risk after transient ischaemic attack. Lancet. 2007;369:283-292.
Jones WS, Patel MR, Dai D et al. High mortality risks after major lower extremity amputation in Medicare patients with peripheral artery disease. Am Heart J. 2013;165:809-815. doi: 10.1016/j.ahj.2012.12.00.
Lee BI, Nam HS, Heo JH, Kim DI.; Yonsei Stroke Team. Yonsei Stroke Registry. Analysis of 1,000 patients with acute cerebral infarctions. Cerebrovasc Dis. 2001;12:145-151. doi: 47697.
Li XM, Wang XY, Feng XW et al. Serum interleukin-33 as a novel marker for long-term prognosis and recurrence in acute ischemic 19stroke patients. Brain Behav. 2019;9(9). e01369. doi: 10.1002/brb3.1369.
Mozaffarian D.., Benjamin EJ, Go AS et al., American Heart Association Statistics Committee; Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics-2016 update: a report from the American Heart Association [published correction appears in Circulation. 2016;133(4). e38–e360. doi: 10.1161/CIR.0000000000000350.
Nedeltchev K, der Maur TA, Georgiadis D et al. Ischaemic stroke in young adults: predictors of outcome and recurrence. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2005;76(2):191-195.
Odderson IR. The National Institutes of Health Stroke Scale and its importance in acute stroke management. Phys Med Rehabil Clin N Am. 1999;10(4):787-800.
Putaala J, Haapaniemi E, Metso AJ et al. Recurrent ischemic events in young adults after first-ever ischemic stroke. Ann Neurol. 2010;68(5):661-671.
Redfors P, Jood K, Holmegaard L et al. Stroke subtype predicts outcome in young and middle-aged stroke sufferers. Acta Neurol Scand. 2012;126:329-335. doi: 10.1111/j.1600-0404.2012.01653.
Rothwell PM, Giles MF, Flossmann E et al. A simple score (ABCD) to identify individuals at high early risk of stroke after transient ischaemic attack. Lancet. 2005;366:29-36.
Rutten-Jacobs LC, Maaijwee NA, Arntz RM et al. Long-term risk of recurrent vascular events after young stroke: the FUTURE study. Ann Neurol. 2013;74:592-601. doi: 10.1002/ana.23953.
Wang H, Peng G, Bai J et al. Сytomegalovirus infection and relative risk of cardiovascular disease (ischemic heart disease, stroke, and cardiovascular death): A meta‐analysis of prospective studies up to 2016. Journal of the American Heart Association. 2017;6(7). e005025. doi: 10.1161/JAHA.116.005025.
Wu YP, Sun DD, Wang Y et al. Herpes simplex virus type 1 and type 2 infection increases atherosclerosis risk: Evidence based on a meta-analysis. Biomed Res Int. 2016;2630865. doi: 10.1155/2016/2630865.
Zhuo Y, Wu J, Qu Y et al. Clinical risk factors associated with recurrence of ischemic stroke within two years: A cohort study. Medicine (Baltimore). 2020. PMID: 32590771.
