Клінічні випадки хронічної реактивованої інфекції HHV-6 і HHV-7 з картиною скроневого медіанного склерозу і зміною особистості
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2020-1-46Ключові слова:
віруси герпесу 6 і 7 типу, скроневий медіанний склероз, первинний імунодефіцитАнотація
У пацієнтів з хронічними реактивованими HHV‑6‑ і HHV‑7‑інфекціями нерідко розвиваються розлади психіки зі зміною особистості Дані систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих клінічних досліджень 2018 р., підготовленого P. Wipfler зі співавт., підтверджують асоціацію інфекції, спричиненої вірусом герпесу 6 типу, зі скроневим медіанним склерозом у людей. Доказова база причетності герпесвірусів до розвитку скроневого медіанного склерозу ґрунтується на таких фактах: закономірний розвиток скроневого медіанного склерозу після скроневого або лімбічного енцефаліту герпесвірусної природи, наявність ДНК, РНК, білків вірусу і вільних віріонів у зоні нейродегенерації, відкриття низки механізмів вірус‑індукованої нейродегенерації та епілептогенезу, виявлення кореляції між експресією вірусних білків і процесами глутаматергічної ексайтотоксичності в зоні ураження, відтворення скроневого медіанного склерозу з епілептичним синдромом у піддослідних тварин при експериментальному інфікуванні герпесвірусами та з’ясування механізму трансольфакторної міграції герпесвірусів із верхніх дихальних шляхів до нейронів гіпокампів і мигдалеподібних тіл скроневих часток півкуль великого мозку.
Наведено два клінічні випадки розвитку скроневого медіанного склерозу із психосоматичними, психотичними, епілептичними, вегетативними, когнітивними і фіброміалгічними виявами в імуноскомпрометованих пацієнтів з первинними мінорними імунодефіцитами при реактивації вірусів герпесу 6 і 7 типу. Ці випадки із практики дають змогу наочно продемонструвати алгоритм діагностичного пошуку та терапевтичних втручань при вірусіндукованому нейродегенеративному процесі з ураженням мезолімбічних структур скроневих часток півкуль великого мозку.
Посилання
Maltsev DV. Herpesvirusni neiroinfektsii liudyny. K.: Tsentr uchbovoi literatury, 2015:468 [in Ukrainian].
Maltsev DV. Efektyvnist kombinovanoi imunoterapii Propesom ta Inflamafertynom pry defitsyti pryrodnykh kirtsiv ta pryrodnykh kilernykh T-limfotsytiv, asotsiiovanykh z henetychnym defitsytom folatnoho tsyklu. Materialy nauk-prakt konf «Novi dosiahnennia v imunolohii ta alerholohii», 15-16 veresnia 2017 roku, m Kyiv. Zh Imunolohiia ta alerholohiia. 2017;1-2:26 [in Ukrainian].
Maltsev DV. Ymmunodefytsyt, obuslovlennыi henetychesky determynyrovannыm narushenyem folatnoho tsykla, u detei s rasstroistvamy autystycheskoho spektra. Imunolohiia ta alerholohiia, nauka i praktyka. 2019;1:4-22 [in Ukrainian].
Maltsev DV. Clinical picture and diagnosis of mesial temporal sclerosis associated with he rpes virus infection. International Neurological Journal. 2019;3 (105):5-15 [in Ukrainian]. doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.3.105.2019.169912
Maltsev DV. Klinichni vypadky defitsytu mannozozv’iazuvalnoho bilka. Ukr med chasopys. 2015;2 (106):122-127 [in Ukrainian].
Maltsev DV, Kazmirchuk VIe. Herpesvirusna neiroinfektsiia i skroneva medianna epilepsiia. K.: Feniks, 2011:242 [in Ukrainian].
Maltsev DV, Kazmirchuk VIe. Efektyvnist protyvirusnoho likuvannia pry herpesvirusnii neiroinfektsii zi skronevoiu epilepsiieiu. Mizhnar nevrol zhurn. 2011;4 (42):21-28 [in Ukrainian].
Maltsev DV, Nedopako YaYa, Grytsyk VF, Kolerova VG, Serebrianikova SM, Gegray OV, Tsaruk ML. Mesial temporal sclerosis. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal [Ukrainian neurological journal]. 2015;4:7-20 [in Ukrainian].
Maltsev DV. Faktor nekrozu pukhlyny alfa yak biomarker tiazhkosti stanu i prohnozuvannia pry herpesvirusnii neiroinfektsii z epileptychnym syndromom. Ukr nevrol zhurn. 2011;2:5-18 [in Ukrainian].
Aburakawa Y, Katayama T, Saito T et al. Limbic Encephalitis Associated with Human Herpesvirus-7 (HHV-7) in an Immunocompetent Adult: The First Reported Case in Japan. Intern Med. 2017;56 (14):1919-1923. doi: 10.2169/internalmedicine.56.8185.
De Oliveira GN, Kummer A, Salgado JV et al. Psychiatric disorders in temporal lobe epilepsy: an overview from a tertiary service in Brazil. Seizure. 2010;19(8):479-484. doi: 10.1016/j.seizure.2010.07.004.
Dinn JJ. Transolfactory spread of virus in herpes simplex encephalitis. Br Med J. 1980;281 (6252):1392. doi: 10.1136/bmj.281.6252.1392.
Donati D, Akhyani N, Fogdell-Hahn A et al. Detection of human herpesvirus-6 in mesial temporal lobe epilepsy surgical brain resections. Neurology. 2003;61 (10):1405-1411. doi: 10.1212/01.wnl.0000094357.10782.f9.
Engdahl E,, Niehusmann P,, Fogdell-Hahn A et al. The effect of human herpesvirus 6B infection on the MAPK pathway. Virus Res. 2018;256:134-141. doi: 10.1016/j.virusres.2018.08.014
Fotheringham J, Williams EL, Akhyani N, Jacobson S. Human herpesvirus 6 (HHV-6) induces dysregulation of glutamate uptake and transporter expression in astrocytes. J Neuroimmune Pharmacol. 2008;3(2):105-116. doi: 10.1007/s11481-007-9084-0.
Harberts E, Yao K, Wohler JE et al. Human herpesvirus-6 entry into the central nervous system through the olfactory pathway. Proc Natl Acad Sci U S A. 2011;108 (33):13734-1379. 10.1073/pnas.1105143108.
Hermann BP, Seidenberg M, Schoenfeld J et al. Neuropsychological characteristics of the syndrome of mesial temporal lobe epilepsy. Arch Neurol. 1997;54(4):369-376. doi: 10.1001/archneur.1997.00550160019010.
Li JM, Huang C, Yan B et al. HHV-7 in adults with drug-resistant epilepsy: a pathological role in hippocampal sclerosis?. J Clin Virol. 2014;61(3):387-392. doi: 10.1016/j.jcv.2014.08.017.
Li JM, Lei D, Peng F et al. Detection of human herpes virus 6B in patients with mesial temporal lobe epilepsy in West China and the possible association with elevated NF-κB expression. Epilepsy Res. 2011;94 (1-2):1-9. doi: 10.1016/j.eplepsyres.2010.11.001.
Liimatainen S, Fallah M, Kharazmi E, Peltola M, Peltola J. Interleukin-6 levels are increased in temporal lobe epilepsy but not in extra-temporal lobe epilepsy. J Neurol. 2009;256(5):796-802. doi: 10.1007/s00415-009-5021-x.
Meeuwsen S, Persoon-Deen C, Bsibsi M et al. Modulation of the cytokine network in human adult astrocytes by human herpesvirus-6A. J Neuroimmunol. 2005;164 (1-2):37-47. doi: 10.1039/c7cp01594a.
Messas CS, Mansur LL, Castro LH. Semantic memory impairment in temporal lobe epilepsy associated with hippocampal sclerosis. Epilepsy Behav. 2008;12(2):311-316. doi: 10.1016/j.yebeh.2007.10.014.
Munger Clary HM, Snively BM, Hamberger MJ. Anxiety is common and independently associated with clinical features of epilepsy. Epilepsy Behav. 2018;85:64-71. doi: 10.1016/j.yebeh.2018.05.024.
Roa S, Isidoro-Garcia M, Davila I et al. Molecular analysis of activation-induced cytidine deaminase gene in immunoglobulin-E deficient patients. Clin Dev Immunol. 2008;2008:1467-1415. doi: 10.1155/2008/146715.
Rzezak P, Guimarães C, Fuentes D et al. Episodic and semantic memory in children with mesial temporal sclerosis. Epilepsy Behav. 2011;21(3):242-247. doi: 10.1016/j.yebeh.2011.03.032.
Sazgar M, Carlen PL, Wennberg R et al. Panic attack semiology in right temporal lobe epilepsy. Epileptic Disord. 2003;5(2):93-100.
Schlitt M, Bucher AP, Quindlen EA et al. Nonfulminant herpes simplex encephalitis as a cause for mesial temporal sclerosis. Med Hypotheses. 1990;33(3):177-179. doi: 10.1016/0306-9877 (90)90172-b.
Taylor DC. Factors influencing the occurrence of schizophrenia-like psychosis in patients with temporal lobe epilepsy. Psychol Med. 1975;5(3):249-254. doi: 10.1017/s0033291700056609.
Uesugi H, Shimizu H, Maehara T et al. Presence of human herpesvirus 6 and herpes simplex virus detected by polymerase chain reaction in surgical tissue from temporal lobe epileptic patients. Psychiatry Clin Neurosci. 2000;54(5):589-593. doi: 10.1046/j.1440-1819.2000.00758.x.
Wipfler P, Dunn N, Beiki O et al. The viral hypothesis of mesial temporal lobe epilepsy — Is human herpes virus-6 the missing link? A systematic review and meta-analysis. Seizure. 2018;54:33-40. doi: 10.1016/j.seizure.2017.11.015.
Wu HM, Huang CC, Chen SH et al. Herpes simplex virus type 1 inoculation enhances hippocampal excitability and seizure susceptibility in mice. Eur J Neurosci. 2003;18 (12):3294-3304. doi: 10.1111/j.1460-9568.2003.03075.x.
.
