Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2020-1-13Ключові слова:
ішемічний інсульт, ліпідограма, фібриноген, цитокіновий баланс, інтерлейкін-6, фактор некрозу пухлини-альфа, С-реактивний білокАнотація
Мета — проаналізувати показники ліпідного спектра крові та неспецифічного системного запалення у пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту, встановити взаємозв’язок між концентрацією цитокінів у плазмі крові та виживанням пацієнтів з ішемічним інсультом.
Матеріали і методи. У клінічне дослідження залучено 151 пацієнта (середній вік — (61,5 ± 8,2) року), яких розподілили на дві групи: 1‑шу — 85 осіб із гострим ішемічним інсультом, 2‑гу групу — 66 пацієнтів з хронічною ішемією мозку. В усіх пацієнтів оцінювали запально‑метаболічний статус за вмістом у периферичній крові ліпідів, загального фібриногену, С‑реактивного білка (С‑РБ) і цитокінів (інтерлейкін‑6 (ІЛ‑6) і фактор некрозу пухлини a (ФНП‑a)). Аналізували кореляції зазначених параметрів один з одним і з вираженістю неврологічного дефіциту за шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я CША (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS).
Результати. У пацієнтів обох груп виявили зміни ліпідного спектра крові, характерні для атерогенезу, які були статистично значущо більш виражені при ішемічному інсульті. У пацієнтів 1‑ї групи відзначено підвищення рівня фібриногену (р = 0,04), що вказує на збільшення активності коагуляційного гемостазу. Вивчення цитокінової системи у гострий період інсульту виявило гіперпродукцію С‑РБ (p < 0,001) і прозапальних цитокінів (p < 0,001). Високий рівень С‑РБ і низькі концентрації ІЛ‑6 та ФНП‑a взаємопов’язані з вираженим неврологічним дефіцитом у гострий період інсульту. У пацієнтів з летальним наслідком внаслідок інсульту рівень ІЛ‑6 (р < 0,001) і ФНП‑a (р < 0,001) були нижчими, а вміст С‑РБ (р < 0,001) — вищим порівняно з пацієнтами з інсультом, котрі вижили. Визначено граничні значення концентрації С‑РБ (≥ 24 мг/л), ІЛ‑6 (≤ 57 пг/л) і ФНП‑a (≤ 42 пг/л) у крові пацієнтів з інсультом.
Висновки. Отримані результати свідчать про потенційне значення вимірювання вмісту С‑РБ, ІЛ‑6 і ФНП‑a у поліпшенні стратифікації ризику летального наслідку у пацієнтів з ішемічним інсультом.
Посилання
Borisov AV, Semak AE. The role of immune and inflammatory factors in the pathogenesis of stroke [in Russian]. Medical News [in Russian]. 2010;1 : 3-7.
Botsina AYu. The role of polymorphic variants of the inducible NO synthase gene in the formation of cerebral infarction in patients with carotid ischemic atherothrombotic stroke [in Russian].: dis.... cand. med. sciences. 2009 : 12.
Vereshchagin NV. Heterogeneity of a stroke: a view from the perspective of a clinician [in Russian]. Journal of Neurology and Psychiatry named after S. S. Korsakova, Stroke (application) [in Russian]. 2003;9 : 8-9.
Gromova OA, Torshin IYu. Molecular mechanisms of the effect of amino acids in cerebrolysin on neurotransmission. Neurotrophic and neuroprotective effects of amino acids [in Russian]. Difficult patient [in Russian]. 2008;4 : 25-31.
Zorilova IV. Molecular genetic risk factors for thrombophilic conditions in ischemic stroke in young patients [in Russian].: аbstract.... cand. sciences. 2006 : 4.
Hovhannisyan IG. Modern views on the role of cytokines in homeostasis [in Russian]. Scientific-medical journal [in Russian]. 2006;4 : 8-17.
Rizvanova FF, Pikuza OI, Fayzullina RA, Gayfullina RF, Rizvanov AA, Kravtsova OA. Genetic diagnostics: cytokine gene polymorphism [in Russian]. Lecture for general practitioners. Pediatrics. Practical medicine [in Russian]. 2010 : 17.
Skvortsova VI, Myasoedov IF, Klyushnik TP. Study of the content of nerve growth factor and antibodies to it in patients with acute cerebral ischemia [in Russian]. Modern approaches to the diagnosis and treatment of nervous and mental diseases. SPb.; 2000 : 332-333.
Skvortsova VI, Nasonov LE, Zhuravleva EYu. Clinical and immunobiochemical monitoring of local inflammation factors in the acute period of hemispheric ischemic stroke [in Russian]. Journal of Neurology and Psychiatry named after S. S. Korsakova [in Russian]. 1999;5 : 27-31.
Shibilova MU. Genetic aspects of ischemic stroke. Immunoinflammatory cytokines in the pathogenesis of ischemic stroke [in Russian]. Medical Herald [in Russian]. 2013;2 : 131-133.
Yakhno NN, Shtulman DR. Diseases of the nervous system [in Russian]. M.: Medicine: 2003;1:231.
Adams HP, Bendixen BH, Kappelle LJ. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment. Stroke. 1993;24:35-41.
Alberts MJ. Genetics of cerebrovascular diseas. Stroke. 2004;35:342-344.
Alberts MJ. Genetic aspects of cerebrovascular disease. Stroke. 1991;22:276-280.
Barone FC, Feurstein GZ. Inflammatory mediators and stroke: New opportunities for novel therapeutics. J Cereb Blood Flow Metab. 1999;19:819-834.
Elkind MS. Inflammatory mechanisms of stroke. Stroke. 2010;41:3-8.
Hou L. Association of a 27-bp repeat polymorphism in eNOS gene with ischemic stroke in Chinese patients. Neurology. 2001;56:490-494.
Koistinaho M, Koistinaho J. Interactions between Alzheimer's disease and cerebral ischemia — focus on inflammation. Brain Res Rev. 2005;48(2):240-250.
Lo EH, Dalkara T, Moskovitz MA. Mechanisms, challenges and opportunities in stroke. Nat Rev Neurosci. 2003;4(5):399-415.
Maier CM, Hsieh L, Crandall T. Evaluating therapeutic targets for reperfusion related brain hemorrhage. Ann Neurol. 2006;59(6):929-938.
Markus HS. Angiotensin-converting enzyme gene deletion polymorphism. Stroke. 1995;26:1329-1333.
Sliarkey J, Kelly JS, Butcher SP. Inflammatory responses to cerebral ischemia. G J Horst, J Korf (eds). Clinical pharmacology of cerebral ischemia. Humana Press, Totova, NJ:235-265.
