DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-4-67

Spes phthisica: клінічний випадок Фредерика Шопена

V. I.  Berezutskyy, M. S.  Berezutska

Анотація


Мета роботи — оцінити вплив spes phthisica (туберкульозної ейфорії) на творчий процес польського композитора Фредерика Шопена. Висока продуктивність роботи композитора під час загострень туберкульозу нерідко наводиться в науковій літературі як важливий доказ позитивного впливу spes phthisica на творчість. Для перевірки цієї гіпотези проведено аналіз хронологічних взаємозв’язків між творчим процесом Шопена (професійний анамнез) і клінічним перебігом туберкульозу легень (анамнез захворювання). Основним матеріалом для дослідження були листи Шопена і праці найавторитетніших біографів композитора. Також проведено пошук джерел в електронних базах даних Scopus, Web of Science, Medline, PubMed, електронних сховищах і архівах (без обмежень у часі). Встановлено, що взимку 1838   — 1839 рр. під час відпочинку на Майорці Шопен переніс тяжке загострення хронічного туберкульозу легень, яке супроводжувалося легеневою кровотечею, вираженою інтоксикацією та яскравими ознаками патологічної ейфорії (spes phthisica). Восени 1839 р. композитор опублікував велику кількість нових музичних творів: Op. 35 — 41 (соната в трьох частинах, фантазія‑експромт, два ноктюрни, балада, скерцо в трьох частинах, два полонези, чотири мазурки). Тривалий час багато дослідників таку високу видавничу активність композитора пояснювали стимулювальним впливом spes phthisica. Аналіз творчого процесу композитора взимку 1838   — 1839 рр. показав, що за цей період він створив лише два невеликих музичних твори: мазурку E‑minor Op. 41 і прелюдію № 15 («Raindrop» prelude) Op. 28. Вивчення обставин створення цих творів виявило, що вони були написані Шопеном не внаслідок spes phthisica, а всупереч їй. Всі інші твори були створені набагато раніше, причому саме в період ремісії туберкульозу. Це виключає можливість стимулювального впливу spes phthisica на творчий процес композитора.

 


Ключові слова


туберкульозна ейфорія; історія хвороби Фредерика Шопена; spes phthisica; туберкульозна інфекція

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Abbott EC. Composers and tuberculosis: the effects on creativity. Canadian Medical Association Journal. 1982;126 (5):534-538.

Bernard H. Psychology of insanity. Cambridge University Press: Cambridge, 1957:152. https://doi.org/10.1037/11111-000 .

Breitenfeld D, Trkanjec Z, Pap M et al. Tuberculosis in 200 composers. Alcoholism and psychiatry research: Journal on psychiatric research and addictions. 2018;54 (1):57-66. https://doi.org/10.20471/may.2018.54.01.05.

Briggs M. Chopin and the sick men. Saturday Review of Politics, Literature, Science and Art. 1899. 88 (2294). 488-489.

Chopin’s letters. Collected by Henryk Opienski. Translated from the original Polish and French with a Preface and Editorial notes by E. L. Voynich. Published by Alfred A. Knopf: New York; 1931, 435 p.

Demuth EL. Is there a specific personality in tuberculous patients?. AMA Archives of Neurology & Psychiatry. 1951;66 (1):30-37. https://doi.org/10.1001/archneurpsyc.1951.02320070050003 .

Dubos RJ, Dubos J. The white plague: tuberculosis, man, and society. Rutgers University Press; New Brunswick: 1987:277. https://doi.org/10.1086/354581 .

Dеda J. Pathography of famous composers. Frederik Chopin. Zdravotnicka pracovnice. 1976;26 (10):616-621.

Fishberg M. Pulmonary tuberculosis. Lea & Febiger: Philadelphia and New York, 1919:745. https://doi.org/10.1097/00000441-191607000-00012 .

Grinker J. Abstract Neurology. Tuberculosis of the nervous system. Quarterly Bulletin of the Northwestern University Medical School. 1905;6 (4):444-453.

Hedley A. Selected Correspondence of Fryderyk Chopin. Heinemann: London, Melbourne, Toronto, 1962:400.

Hollós J. Tuberculous intoxications: concealed and masked tuberculosis. Journal of the American Medical Association. 1929;93 (10):792-796. https://doi.org/10.1001/jama.1929.02710100054037 .

Jacobson AC. Tuberculosis and the creative mind. Medical Library and Historical Journal. 1907;5 (4):225-249.

Jones KP, Bogen E. Physique and psyche in phthisis. California and Western Medicine. 1933;38 (3):156-162. https://doi.org/10.1097/00005053-193312000-00021 .

Jonson AG. A handbook to Chopin’s works giving a detailed accоunt of all the compositions of Chopin, short analyses for the piano student, and critical quotations from the writings of well-known musical authors the whole forming a complete guide for concert-goers, pianists and pianola-players. Also a short biography. Critical bibliography and a chronological list of works. W. Reeves: London; 1908, 300 р.

Kiernan JG. The Mental Symptoms of Phthisis. Alienist and Neurologist. 1890. 11 (2):346-352.

Kollarits J. Concerning the supposed euphoria during tuberculosis. Archiv fur Psychiatrie und Nervenkrankheiten. 1930;91:679-690.

Leigh FW. Fryderyc-François Chopin (1810-1849): Music and malady. Journal of Medical Biography. 2014;22 (3):144-152. https://doi.org/10.1177/0967772013511394.

Marek G. Chopin. Harper & Row: New York; 1978:289.

Niecks F. Frederick Chopin as a man and musician. In two volumes. Vol. II. Novello, Ewer & Co: London & New York, 1888:375.

Wapf V. The disease of Chopin. A comprehensive study of his lifelong suffering. Mosсow: Litres, 2018. 150 р.

Wierzynski C. Translated from Polish by Nortbert Guterman. The life and death of Chopin. Simon and Schuster: New York, 1949:485.

Willeby C. Frederic Franqois Chopin. Sampson Low, Marston & Co Limited: London; 1892:316.

Wittkower ED. The emotional, social and occupational aspects of disablement. Canadian Medical Association Journal. 1955;73 (5):371-376.




© Український неврологічний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020