Особливості клінічних виявів спастичності у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу, тривалості та ступеня тяжкості захворювання

Автор(и)

  • N. V. Domres Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • L. I. Sokolova Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2019-4-55

Ключові слова:

розсіяний склероз, спастичність, шкала Ashworth

Анотація

Мета — вивчити особливості клінічних виявів спастичності за шкалою Ashworth у хворих на розсіяний склероз (РС) залежно від типу перебігу, тривалості захворювання та ступеня неврологічного дефіциту за шкалою ЕDSS.

Матеріали і методи. Обстежено 72 хворих на РС з ознаками спастичності (37 жінок і 35 чоловіків віком від 22 до 60 років). Оцінку неврологічного дефіциту проводили за шкалою EDSS, кількісну оцінку вираженості змін м’язового тонусу — за модифікованою шкалою Ashworth (Modified Ashworth Scale).

Результати. Середній бал спастичності у групі з тривалістю захворювання до 5 років становив 1,38 ± 0,15, у групі з тривалістю 6—10 років — 1,47 ± 0,14, у групі з тривалістю понад 10 років — 1,91 ± 0,15. Коефіцієнт кореляції між рівнем спастичності та тривалістю захворювання — 0,368 (середньої сили прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у групі пацієнтів із рецидивно‑ремітивним типом РС становив 1,24 ± 0,1, у групі хворих із вторинно‑прогресивним типом — 2,06 ± 0,16, у групі пацієнтів із первинно‑прогресивним типом — 1,76 ± 0,31. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела — Уолліса була статистично значущою (р < 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю і типом перебігу захворювання — 0,7 (сильний прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у пацієнтів із балом за шкалою EDSS 3—4 становив 0,82 ± 0,12, у хворих з балом 4,5—5,5 — 1,29 ± 0,09, у пацієнтів з балом 6—7 — 2,34 ± 0,19. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела — Уолліса була статистично значущою (р < 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю та ступенем інвалідизації за шкалою EDSS — 0,681 (близький до сильного прямо пропорційний зв’язок). При порівнянні груп з різнем ступенем порушень у пірамідній системі (переважно ступенем парезів кінцівок) виявлено статистично значущу (р < 0,0001) різницю показників. Між рівнем спастичності та ступенем пірамідних порушень виявлено прямо пропорційний сильний зв’язок (rs = 0,687).

Висновки. Хворі з тяжкою інвалідизацією за шкалою EDSS мають вищий бал спастичності за шкалою Ashworth. Найбільший рівень спастичності мають хворі з вторинно‑прогресивним типом перебігу, найменший — пацієнти з рецидивно‑ремітивним типом. Виявлено тенденцію до підвищення рівня спастичності при збільшенні тривалості захворювання.

 

Біографії авторів

N. V. Domres, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Н. В. Домрес

L. I. Sokolova, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Соколова Лариса Іванівна,
д. мед. н., проф., зав. кафедри неврології

Посилання

Gusev EI, Geht AB. Spasticity. Russkiy medicinskiy zhurnal [Russian medical journal] (Russian). 1999;7(12):45-47.

Gusev EI, Boyko AN. Multiple sclerosis and other demyelinating diseases. Moscow: Miklosh (Russian), 2004:540.

Bohannon RW, Smith MB. Interrater reliability of a modified Ashworth scale of muscle spasticity. Phys Ther. 1987;67(2):206-207. https://doi.org/10.1093/ptj/67.2.206

Kheder A, Nair KP. Spasticity: pathophysiology, evaluation and management. Pract Neurol. 2012;12(5):289-298. https://doi.org/10.1136/practneurol-2011-000155

Kurtzke JF. On the evaluation of disability in multiple sclerosis. American Academy of Neurology. 1998;11:686-694. https://doi.org/10.1212/wnl.50.2.317

Malhotra S, Pandyan AD, Day CR. Spasticity, an impairment that is poorly defined and poorly measured. Clinical Rehabilitation. 2009;23(7):651-658. https://doi.org/10.1177/0269215508101747

MS in focus / Ed. by M. Messmer — Genova: Federación Internacional de la Esclerosis Múltiple, 2008:27.

Patejdl R, Zettl UK. Spasticity in multiple sclerosis: Contribution of inflammation, autoimmune mediated neuronal damage and therapeutic interventions. Autoimmun Rev. 2017;16(9):925-936. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2017.07.004

Serafin B. Management of spasticity in multiple sclerosis. International Journal of MS Care. 2001;3, N 4:8-9. https://doi.org/10.7224/1537-2073-3.4.8

Zhang LQ et al. Characterizations of reflex and nonreflex changes in spastic multiple sclerosis. J Neurosci Methods. 2014;231:3-8. https://doi.org/10.1016/j.jneumeth.2014.01.014

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження