DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-4-55

Особливості клінічних виявів спастичності у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу, тривалості та ступеня тяжкості захворювання

N. V. Domres, L. I. Sokolova

Анотація


Мета — вивчити особливості клінічних виявів спастичності за шкалою Ashworth у хворих на розсіяний склероз (РС) залежно від типу перебігу, тривалості захворювання та ступеня неврологічного дефіциту за шкалою ЕDSS.

Матеріали і методи. Обстежено 72 хворих на РС з ознаками спастичності (37 жінок і 35 чоловіків віком від 22 до 60 років). Оцінку неврологічного дефіциту проводили за шкалою EDSS, кількісну оцінку вираженості змін м’язового тонусу — за модифікованою шкалою Ashworth (Modified Ashworth Scale).

Результати. Середній бал спастичності у групі з тривалістю захворювання до 5 років становив 1,38 ± 0,15, у групі з тривалістю 6—10 років — 1,47 ± 0,14, у групі з тривалістю понад 10 років — 1,91 ± 0,15. Коефіцієнт кореляції між рівнем спастичності та тривалістю захворювання — 0,368 (середньої сили прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у групі пацієнтів із рецидивно‑ремітивним типом РС становив 1,24 ± 0,1, у групі хворих із вторинно‑прогресивним типом — 2,06 ± 0,16, у групі пацієнтів із первинно‑прогресивним типом — 1,76 ± 0,31. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела — Уолліса була статистично значущою (р < 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю і типом перебігу захворювання — 0,7 (сильний прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у пацієнтів із балом за шкалою EDSS 3—4 становив 0,82 ± 0,12, у хворих з балом 4,5—5,5 — 1,29 ± 0,09, у пацієнтів з балом 6—7 — 2,34 ± 0,19. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела — Уолліса була статистично значущою (р < 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю та ступенем інвалідизації за шкалою EDSS — 0,681 (близький до сильного прямо пропорційний зв’язок). При порівнянні груп з різнем ступенем порушень у пірамідній системі (переважно ступенем парезів кінцівок) виявлено статистично значущу (р < 0,0001) різницю показників. Між рівнем спастичності та ступенем пірамідних порушень виявлено прямо пропорційний сильний зв’язок (rs = 0,687).

Висновки. Хворі з тяжкою інвалідизацією за шкалою EDSS мають вищий бал спастичності за шкалою Ashworth. Найбільший рівень спастичності мають хворі з вторинно‑прогресивним типом перебігу, найменший — пацієнти з рецидивно‑ремітивним типом. Виявлено тенденцію до підвищення рівня спастичності при збільшенні тривалості захворювання.

 


Ключові слова


розсіяний склероз; спастичність; шкала Ashworth

Повний текст:

PDF

Посилання


Gusev EI, Geht AB. Spasticity. Russkiy medicinskiy zhurnal [Russian medical journal] (Russian). 1999;7(12):45-47.

Gusev EI, Boyko AN. Multiple sclerosis and other demyelinating diseases. Moscow: Miklosh (Russian), 2004:540.

Bohannon RW, Smith MB. Interrater reliability of a modified Ashworth scale of muscle spasticity. Phys Ther. 1987;67(2):206-207. https://doi.org/10.1093/ptj/67.2.206

Kheder A, Nair KP. Spasticity: pathophysiology, evaluation and management. Pract Neurol. 2012;12(5):289-298. https://doi.org/10.1136/practneurol-2011-000155

Kurtzke JF. On the evaluation of disability in multiple sclerosis. American Academy of Neurology. 1998;11:686-694. https://doi.org/10.1212/wnl.50.2.317

Malhotra S, Pandyan AD, Day CR. Spasticity, an impairment that is poorly defined and poorly measured. Clinical Rehabilitation. 2009;23(7):651-658. https://doi.org/10.1177/0269215508101747

MS in focus / Ed. by M. Messmer — Genova: Federación Internacional de la Esclerosis Múltiple, 2008:27.

Patejdl R, Zettl UK. Spasticity in multiple sclerosis: Contribution of inflammation, autoimmune mediated neuronal damage and therapeutic interventions. Autoimmun Rev. 2017;16(9):925-936. https://doi.org/10.1016/j.autrev.2017.07.004

Serafin B. Management of spasticity in multiple sclerosis. International Journal of MS Care. 2001;3, N 4:8-9. https://doi.org/10.7224/1537-2073-3.4.8

Zhang LQ et al. Characterizations of reflex and nonreflex changes in spastic multiple sclerosis. J Neurosci Methods. 2014;231:3-8. https://doi.org/10.1016/j.jneumeth.2014.01.014




© Український неврологічний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020