Діагностика та хірургічне лікування хворих із фіксованим спинним мозком у дорослому віці
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2019-4-40Ключові слова:
фіксований спинний мозок, spina bifida, ліпома, conus medullaris, filum terminaleАнотація
Мета — проаналізувати результати хірургічного лікування синдрому фіксованого спинного мозку у дорослих.
Матеріали і методи. У період з 2013 до 2019 р. в Інституті нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України проведено лікування 8 пацієнтів із синдромом фіксованого спинного мозку. У 2 хворих мало місце потовщення або склерозування термінальної частини спинного мозку, у 4 — ліпомієлоцеле, в 1 — ліпомієломенінгоцеле, в 1 — ліпомієлоцистоцеле. Спостерігали такі клінічні вияви: біль у поперековому відділі хребта і стопах, порушення ходи, часткову м’язову атрофію та повне порушення роботи тазових органів (відсутність ерекції у чоловіків, порушення акту сечовипускання та дефекації). Показаннями до операції були наявність синдрому фіксованого спинного мозку, вираженого неврологічного дефіциту і дані нейровізуалізації (спондилографії, мультиспіральної комп’ютерної та магнітно‑резонансної томографії). Всім пацієнтам проводили стандартне клінічне обстеження, яке передбачало огляд невролога та нейрохірурга, а також просту спондилографію, мультиспіральну комп’ютерну і магнітно‑резонансну томографію. Рентгенограми виконували у стандартних (пряма і бічна) проекціях. Магнітно‑резонансну томографію проводили в сагітальній, аксіальній та фронтальній площинах у стандартних Т1‑ і Т2‑режимах.
Результати. У пацієнтів, які мали потовщення або склерозування термінальної частини спинного мозку, відзначено регрес неврологічної симптоматики у вигляді відновлення чутливості в ділянці промежини та часткове відновлення роботи тазових органів, у пацієнтів з ліпомієлоцеле — регрес больового синдрому в поперековому відділі хребта і збільшення сили в нижніх кінцівках, у пацієнтів з ліпоменінгоцеле та ліпомієлоцистоцеле — регрес больового синдрому в стопах та поперековому відділі хребта.
Висновки. Дорослим пацієнтам з діагнозом «фіксований спинний мозок» у разі прогресування клінічної симптоматики та наявності органічних порушень для поліпшення якості життя і часткового відновлення чутливості та роботи тазових органів показане оперативне втручання.
Посилання
Alsowayan O, Alzahrani A, Farmer JP et al. Comprehensive analysis of the clinical and urodynamic outcomes of primary tethered spinal cordbefore and after spinal cord untethering. J Pediatr. Urol. 2016;12(5):e1-e285. doi: 10.1016/j.jpurol.2016.02.012. Epub 2016 Mar 15.
Amiri AR, Kanesalingam K, Srinivasan V, Price RF. Adult tethered cord syndrome resembling plantar fasciitis and peripheral neuropathy. BMJ. Case Rep. 2013;2013. pii: bcr2013201437. doi: 10.1136/bcr-2013-201437.
Bai SC, Tao BZ, Wang LK et al. Aggressive resection of congenital lumbosacral lipomas in adults: indications, techniques, and outcomes in 122 patients. World Neurosurg. 2018;112:e331-e341. doi: 10.1016/j.wneu.2018.01.044. Epub 2018 Jan 11.
Gao J, Kong X, Li Z et al. Surgical treatments on adult tethered cord syndrome: A retrospective study. Medicine (Baltimore). 2016;95 (46):e5454.
Garg K, Tandon V, Kumar R et al. Management of adult tethered cord syndrome: our experience and review of literature. Neurol India. 2014;62(2):137-143. doi: 10.4103/0028-3886.132329.
Horrion J, Houbart MA, Georgiopoulos A, Bottosso N. Adult intradural lipoma with tethered spinal cord syndrome. JBR-BTR. 2014;97(2):121.
Hou Y, Sun J, Shi J et al. Clinical evaluation of an innovative operative procedure in the treatment of the tethered cordsyndrome. Spine J. 2018;18(6):998-1004. doi: 10.1016/j.spinee.2017.10.009. Epub 2017 Oct 18.
Jackson C, Yang BW, Bi WL et al. Adult tethered cord syndrome following chiari decompression. World Neurosurg. 2018;112:205-208. doi: 10.1016/j.wneu.2018.01.165. Epub 2018 Feb 1.
Maurya VP, Rajappa M, Wadwekar V et al. Tethered cord syndrome-a study of the short-term effects of surgical detethering on markers of neuronal injury and electrophysiologic parameters. World Neurosurg. 2016;94:239-247. doi: 10.1016/j.wneu.2016.07.005. Epub 2016 Jul 12.
Safaee MM, Winkler EA, Chou D. Mini-open spinal column shortening for the treatment of adult tethered cord syndrome. J Clin Neurosci. 2017;44:315-319. doi: 10.1016/j.jocn.2017.07.037. Epub 2017 Aug 5.
Selcuki M, Mete M, Barutcuoglu M et al. Tethered cord syndrome in adults: experience of 56 patients. Turk Neurosurg. 2015;25(6):922-929. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.11700-14.1.
Shukla M, Sardhara J, Sahu RN et al. Adult versus pediatric tethered cord syndrome: clinicoradiological differences and its management. Asian. J Neurosurg. 2018;13(2):264-270. doi: 10.4103/1793-5482.228566.
Sofuoglu OE, Abdallah A, Emel E et al. Management of tethered cord syndrome in adults: experience of 23 cases. Turk Neurosurg. 2017;27 (2:226-236. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.15892-15.1.
Sun J, Zhang Y, Wang H et al. Clinical outcomes of primary and revision untethering surgery in patients with tethered cordsyndrome and spinal bifida. World Neurosurg. 2018;116:e66-e70. doi: 10.1016/j.wneu.2018.03.221. Epub 2018 Apr 9.
