DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-4-40

Діагностика та хірургічне лікування хворих із фіксованим спинним мозком у дорослому віці

Ye. I. Slynko, A. V. Spiridonov, O. M. Khonda

Анотація


Мета — проаналізувати результати хірургічного лікування синдрому фіксованого спинного мозку у дорослих.

Матеріали і методи. У період з 2013 до 2019 р. в Інституті нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України проведено лікування 8 пацієнтів із синдромом фіксованого спинного мозку. У 2 хворих мало місце потовщення або склерозування термінальної частини спинного мозку, у 4 — ліпомієлоцеле, в 1 — ліпомієломенінгоцеле, в 1 — ліпомієлоцистоцеле. Спостерігали такі клінічні вияви: біль у поперековому відділі хребта і стопах, порушення ходи, часткову м’язову атрофію та повне порушення роботи тазових органів (відсутність ерекції у чоловіків, порушення акту сечовипускання та дефекації). Показаннями до операції були наявність синдрому фіксованого спинного мозку, вираженого неврологічного дефіциту і дані нейровізуалізації (спондилографії, мультиспіральної комп’ютерної та магнітно‑резонансної томографії). Всім пацієнтам проводили стандартне клінічне обстеження, яке передбачало огляд невролога та нейрохірурга, а також просту спондилографію, мультиспіральну комп’ютерну і магнітно‑резонансну томографію. Рентгенограми виконували у стандартних (пряма і бічна) проекціях. Магнітно‑резонансну томографію проводили в сагітальній, аксіальній та фронтальній площинах у стандартних Т1‑ і Т2‑режимах.

Результати. У пацієнтів, які мали потовщення або склерозування термінальної частини спинного мозку, відзначено регрес неврологічної симптоматики у вигляді відновлення чутливості в ділянці промежини та часткове відновлення роботи тазових органів, у пацієнтів з ліпомієлоцеле — регрес больового синдрому в поперековому відділі хребта і збільшення сили в нижніх кінцівках, у пацієнтів з ліпоменінгоцеле та ліпомієлоцистоцеле — регрес больового синдрому в стопах та поперековому відділі хребта.

Висновки. Дорослим пацієнтам з діагнозом «фіксований спинний мозок» у разі прогресування клінічної симптоматики та наявності органічних порушень для поліпшення якості життя і часткового відновлення чутливості та роботи тазових органів показане оперативне втручання.

 


Ключові слова


фіксований спинний мозок; spina bifida; ліпома; conus medullaris; filum terminale

Повний текст:

PDF

Посилання


Alsowayan O, Alzahrani A, Farmer JP et al. Comprehensive analysis of the clinical and urodynamic outcomes of primary tethered spinal cordbefore and after spinal cord untethering. J Pediatr. Urol. 2016;12(5):e1-e285. doi: 10.1016/j.jpurol.2016.02.012. Epub 2016 Mar 15.

Amiri AR, Kanesalingam K, Srinivasan V, Price RF. Adult tethered cord syndrome resembling plantar fasciitis and peripheral neuropathy. BMJ. Case Rep. 2013;2013. pii: bcr2013201437. doi: 10.1136/bcr-2013-201437.

Bai SC, Tao BZ, Wang LK et al. Aggressive resection of congenital lumbosacral lipomas in adults: indications, techniques, and outcomes in 122 patients. World Neurosurg. 2018;112:e331-e341. doi: 10.1016/j.wneu.2018.01.044. Epub 2018 Jan 11.

Gao J, Kong X, Li Z et al. Surgical treatments on adult tethered cord syndrome: A retrospective study. Medicine (Baltimore). 2016;95 (46):e5454.

Garg K, Tandon V, Kumar R et al. Management of adult tethered cord syndrome: our experience and review of literature. Neurol India. 2014;62(2):137-143. doi: 10.4103/0028-3886.132329.

Horrion J, Houbart MA, Georgiopoulos A, Bottosso N. Adult intradural lipoma with tethered spinal cord syndrome. JBR-BTR. 2014;97(2):121.

Hou Y, Sun J, Shi J et al. Clinical evaluation of an innovative operative procedure in the treatment of the tethered cordsyndrome. Spine J. 2018;18(6):998-1004. doi: 10.1016/j.spinee.2017.10.009. Epub 2017 Oct 18.

Jackson C, Yang BW, Bi WL et al. Adult tethered cord syndrome following chiari decompression. World Neurosurg. 2018;112:205-208. doi: 10.1016/j.wneu.2018.01.165. Epub 2018 Feb 1.

Maurya VP, Rajappa M, Wadwekar V et al. Tethered cord syndrome-a study of the short-term effects of surgical detethering on markers of neuronal injury and electrophysiologic parameters. World Neurosurg. 2016;94:239-247. doi: 10.1016/j.wneu.2016.07.005. Epub 2016 Jul 12.

Safaee MM, Winkler EA, Chou D. Mini-open spinal column shortening for the treatment of adult tethered cord syndrome. J Clin Neurosci. 2017;44:315-319. doi: 10.1016/j.jocn.2017.07.037. Epub 2017 Aug 5.

Selcuki M, Mete M, Barutcuoglu M et al. Tethered cord syndrome in adults: experience of 56 patients. Turk Neurosurg. 2015;25(6):922-929. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.11700-14.1.

Shukla M, Sardhara J, Sahu RN et al. Adult versus pediatric tethered cord syndrome: clinicoradiological differences and its management. Asian. J Neurosurg. 2018;13(2):264-270. doi: 10.4103/1793-5482.228566.

Sofuoglu OE, Abdallah A, Emel E et al. Management of tethered cord syndrome in adults: experience of 23 cases. Turk Neurosurg. 2017;27 (2:226-236. doi: 10.5137/1019-5149.JTN.15892-15.1.

Sun J, Zhang Y, Wang H et al. Clinical outcomes of primary and revision untethering surgery in patients with tethered cordsyndrome and spinal bifida. World Neurosurg. 2018;116:e66-e70. doi: 10.1016/j.wneu.2018.03.221. Epub 2018 Apr 9.




© Український неврологічний журнал, 2020
© ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020