Статево-вікові особливості поширеності міастенії в окремих регіонах України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2019-4-21

Ключові слова:

міастенія, епідеміологія, поширеність, захворюваність, вік, стать

Анотація

Мета — вивчити показники поширеності міастенії серед дорослого населення в окремих регіонах України з урахуванням віку та статі.

Матеріали і методи. Для аналізу показників здоров’я населення, пов’язаного з міастенією, зокрема поширеності міастенії та інвалідності, використано медико‑статистичний метод з розрахунком відносних загальних показників, стандартизованих показників і показників наочності. Для вивчення особливостей поширеності міастенії в Україні застосовано епідеміологічний метод вивчення захворюваності. Дані щодо випадків міастенії, зареєстрованих на певній території, отримані шляхом запиту до відповідного обласного департаменту (управління) охорони здоров’я.

Результати. За період дослідження (2014) у 10 областях середньорічний рівень загальної захворюваності на міастенію становив 5,16 (95 % довірчий інтервал (ДІ) 4,79 — 5,53) на 100 тис. населення. Найвище значення показника відзначено серед жінок віком < 60 років — 7,38 (95 % ДІ 6,68 — 8,08) на 100 тис. населення, найменший — серед чоловіків цієї вікової групи — 2,16 (95 % ДІ 1,78 — 2,55) на 100 тис. населення (р < 0,001). Серед осіб віком ³ 60 років різницю між статями не виявлено в усіх областях (р > 0,05). Перевищення показника поширеності міастенії серед осіб жіночої статі над таким серед осіб чоловічої статі зафіксовано в усіх досліджених областях як в обох вікових групах, так серед осіб віком < 60 років (р < 0,05). Середньообласний рівень поширеності генералізованої форми міастенії становив 4,36 (95 % ДІ 4,03 — 4,70) на 100 тис. населення та суттєво перевищував (р < 0,001) поширеність очної (0,64 (95 % ДІ 0,51 — 0,77) на 100 тис. населення) та неуточненої (0,18 (95 % ДІ 0,11 — 0,25) на 100 тис. населення) форм. Жінки мають більший відносний ризик виникнення зазначеної патології порівняно з чоловіками (2,39 (95 % ДІ 2,03 — 2,8)).

Висновки. Поширеність міастенії в Україні є нижчою порівняно з іншими країнами, що може свідчити про недостатній рівень діагностики та обліку хворих з цією нозологією.

 

Біографія автора

O. I. Kalbus, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро

Кальбус Олександр Іванович,
к. мед. н., завідувач кафедри неврології

Посилання

Babich PN, Chubenko AV, Lapach SN. Application of modern statistical methods in the practice of clinical research. The third message. Odds Ratio: Concept, Calculation and Interpretation (Ukrainian). Ukrainian Medical Journal (Ukrainian). 2005;2 (46):44-46.

Biostatistics / Ed by VF Moskalenko. Kyiv: Book Plus (Ukrainian), 2009:184.

State Statistics Service of Ukraine. Distribution of the permanent population of Ukraine by sex and age as of January 1, 2015 (Ukrainian). Statistical collection. Kyiv: Goskomstat. 2015:348 (Ukrainian).

Kalbus OI. Clinical and immunological comparisons in patients with myasthenia (Ukrainian). Ukr. journal medicine., biol. and sports (Ukrainian).. 2018;1:135-138. https:. doi.org/10.26693/jmbs03.01.135

Kulikova SL. Antibodies to acetylcholine receptors in the diagnosis of various forms of myasthenia gravis (Russian). Neurology and Neurosurgery Eastern Europe. 2014;1 (21):73-82.

About the Number and Composition of the Population of Ukraine by the Results of the All-Ukrainian Population Census 2001 [Electronic resource] (Ukrainian). Access mode: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/.

Sanadze AG. Myastheniagravisandmyasthenicsyndromes: aguide. M.: Geotar-Media, 2017:256.

Shkolnyk VM, Kalbus OI, Baranenko OM, Pogorielov OV. Myasthenia gravis: modern approaches to diagnostic and treatment (Russian). Ukrainian Neurological Journal (Ukrainian). 2014;2:12-17.

Andersen JB, Heldal AT, Engeland A, Gilhus NE. Myasthenia gravis epidemiology in a national cohort; combining multiple disease registries. Acta neurologica Scandinavica Suppl. 2014;N 198:26-31. https:. doi.org/10.1111/ane.12233

Blum S, Lee D, Gillis D et al. Clinical features and impact of myasthenia gravis disease in Australian patients. Journal of Clinical Neuroscience. 2015;N 22 (7):1164-1169. https:. doi.org/10.1016/j.jocn.2015.01.022

Breiner A, Widdifield J, Katzberg HD et al. Epidemiology of myasthenia gravis in Ontario, Canada. Neuromuscular Disorders. 2016;26(1):41-46. https:. doi.org/10.1016/j.nmd.2015.10.009

Breiner A, Young J, Green D et al. Canadian administrative health data can identify patients with myasthenia gravis. Neuroepidemiology. 2015;N 44:108-113. https:. doi.org/10.1159/000375463

Carr AS, Cardwell CR, McCarron PO, McConville J. A systematic review of population based epidemiological studies in Myasthenia Gravis. BMC Neurology. 2010;N 10:46. https://doi.org/10.1186/1471-2377-10-46. https:. doi.org/10.1186/1471-2377-10-46

Skeiea GO, Apostolskib S, Evoli A et al. Guidelines for treatment of autoimmune neuromuscular transmission disorders. Eur J Neur. 2010;17:1-10. https:. doi.org/10.1111/j.1468-1331.2010.03019.x

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження