DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-2-7

Нейробореліоз: сучасний підхід до діагностики та лікування

Z. I. Zavodnova

Анотація


Лекцію присвячено інфекційному захворюванню людини — нейробореліозу, або хворобі Лайма. Актуальність теми зумовлена значною поширеністю захворювання як в Європі, так і в Україні. Нейробореліоз — поліорганне інфекційне захворювання, збудником якого переважно є Borrelia burgdorferi, яка потрапляє до організму людини внаслідок укусу кліща. Борелії персистують у клітинах тривалий час, спричиняючи первинний афект у вигляді мігрувальної еритеми, а згодом на пізніх стадіях — ураження центральної нервової системи (ЦНС). У патологічний процес можуть також залучатися шкіра, опорно‑руховий апарат, серцево‑судинна система і печінка. Захворюваність на нейробореліоз має сезонний характер: перші пацієнти після укусу кліща з’являються у березні, останні — іноді навіть у жовтні.

Збудник нейробореліозу поширюється лімфогенним, гематогенним і периневральним шляхами та уражає ЦНС. Це спричиняє каскадну систему реакцій з апоптозом дефектних нейронів. Продукти розпаду нейротканини, які імунна система не розпізнає, стають нейроспецифічними антигенами, що запускають автоімунні механізми патогенезу нейробореліозу. Різноманітність клінічних виявів захворювання ускладнює своєчасну діагностику і, як наслідок, лікування. На першій стадії захворювання розвивається бореліозний менінгіт із помірною ригідністю м’язів потилиці без змін у спинномозковій рідині. Через кілька тижнів після початку захворювання (друга стадія) з’являються симптоми енцефаломієліту, що робить його схожим на розсіяний склероз, тим більше що еритема (якщо вона була) до цього часу зникає. Для пізнього хронічного нейробореліозу характерне прогресування енцефаломієліту та поліневропатії. На цій стадії можуть також спостерігатися порушення у вигляді розладів мови, пам’яті, сну тощо. Стадіювання захворювання є умовним. Тому лікар має за наявності у пацієнта клінічної картини поліневропатії, енцефаломієліту, ураження черепних нервів, особливо двобічного ураження VII пари, провести обстеження для заперечення нейробореліозу. Стадії хвороби можуть накладатися одна на одну або перебігати одночасно, усі симптоми зазвичай не виявляються.

Наведено схеми лікування нейробореліозу на різних стадіях, а також рекомендації щодо профілактичних заходів. Індивідуальна профілактика полягає у щільному закритті відкритих ділянок шкіри під час перебування в лісі, парку, використанні репелентів, ретельному огляді всіх шкірних покривів і одягу після прогулянки. У разі виявлення кліща необхідно звернутися до медичного закладу для його правильного вилучення та дослідження.


Ключові слова


нейробореліоз; хвороба Лайма; діагностика; стадії захворювання; лікування; профілактика

Повний текст:

PDF

Посилання


Gusev EI, Burd GS, Nikiforov AS. Nevrologycheskii syndromy, symptomokompleksy i bolezny. M., 1999:570-571.

Zadorozhna VI, ta in. Lyme-borelioz - osoblyvo nebezptshna infekcia Zagrozy ta ryzyky. Veterynarna medycina. 2017;103:30-32.

Kopcha VS, Koroduk VI, ta in. Peripetii diagnostyki neyroboreliozu. Infekzhyni chvoroby. 2018;1:63-67.

Levin OS, Shtulman DR. Nevrologya. MEDpres, 2014:899-903.

Pityk MI. Klishovyi borelioz (chvoroba Lyma) u ditei: osoblyvosty urazhenna nervovoi systemy, diagnostyka, likuvanna ta profilaktika. Zdorovia Ukrainy. 2017;2:37-38.

Garkowski A et al. Cerebrovascular manifestation of Lyme neuroborreliosis: A systematic review of published cases. Front Neurol. 2017;8:146.

Elliott DG, Eppes SC, Klein JD. Teratogen update: Lyme disease. Teratology. 2001;64:276-281.

Jonathan A, Edlow MD. Bull’s eye: unraveling the medical mystery of Lyme disease. Yale University Press, 2003.

Practice Guidelines for the Treatment of Lyme Diseases. Infectious Diseases Society of America. J Clin Infect Dis. 2006;43 — Р. 1089-1134.

Tietz S. Clinical guide to laboratory tests. 4-th ed. W. B. Sounders Company, 2006:1798.

Treatment of Lyme diseases. The Medical Letter. 2005;47:1209.




© Український неврологічний журнал, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019