Оцінка прогресування атеросклеротичних екстракраніальних каротидних стенозів у пацієнтів з ішемічним інсультом, які перенесли каротидну ендартеректомію
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2019-2-29Ключові слова:
екстракраніальний каротидний стеноз, каротидна ендартеректомія, ультразвукова доплерографія, рестеноз, гіперхолестеринемія, статиниАнотація
Мета — оцінити частоту розвитку рестенозів після операції каротидної ендартеректомії та прогресування атеросклеротичного процесу у пацієнтів із тяжкими каротидними стенозами та ішемічним інсультом, а також виявити чинники, які впливають на їх розвиток.
Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів, які перенесли атеротромботичний ішемічний інсульт (31 чоловік та 7 жінок, середній вік — 58,4 року). Каротидну ендартеректомію виконано на іпсилатеральному боці 31 пацієнту. У 7 хворих у зв’язку з наявністю оклюзії внутрішньої сонної артерії накладено екстра‑інтракраніальний мікроанастомоз. Усім пацієнтам проведено ультразвукову допплерографію екстракраніальних артерій. Ступінь стенозу внутрішньої сонної артерії визначали за методикою ECST. Наявність рестенозу на боці оперативного втручання діагностували у разі звуження просвіту на ≥ 50 %. Повторне обстеження проводили в середньому через 35 міс після операції.
Результати. Основними чинниками серцево‑судинного ризику в обстежених пацієнтів були: тютюнокуріння — у 57,8 %, артеріальна гіпертонія — у 71,0 %, підвищення рівня загального холестерину > 5 ммоль/л — у 57,8 %, індекс маси тіла ≥ 25 кг/м2 — у 57,8 %, цукровий діабет — у 5,7 %. До оперативного лікування іпсилатеральний каротидний стеноз 50 — 69 % виявлено у 15,8 % пацієнтів, стеноз 70 — 99 % — у 65,8 %, оклюзію — у 18,4 %, атеросклеротичний стеноз на контралатеральному боці > 50 % — у 36,8 %. Двоє пацієнтів останньої групи згодом перенесли інсульт. Їм повторно проведено каротидну ендартеректомію. Розвиток рестенозів після каротидної ендартеректомії спостерігали у 44,7 % хворих, у 34,2 % — також прогресування каротидних стенозів на контралатеральному боці. Розвиток рестенозів і прогресування атеросклеротичного процесу як на іпсилатеральному, так і на контралатеральному боці не відзначено у 31,6 % пацієнтів. Частота таких чинників ризику, як тютюнопаління, індекс маси тіла ≥ 25 кг/м2, цукровий діабет, була вищою в групі з прогресуванням стенозів, а гіперхолестеринемії > 5 ммоль/л — у групі без прогресування стенозу. У групі без прогресування рестенозів та атеросклеротичного процесу пацієнти значно частіше (в 1,7 разу) регулярно приймали статини та антитромбоцитарні препарати.
Висновки. Частота розвитку рестенозів після каротидної ендартеректомії серед обстежених хворих була високою — 44,7 %. Проведене дослідження підтвердило необхідність регулярного повторного обстеження пацієнтів, яким проведено каротидну ендартеректомію, за допомогою ультразвукової доплерографії та контролю гіперхолестеринемії, а також переваги застосування статинів для зниження ризику розвитку рестенозів, імовірно, через їх плейотропний ефект.
Посилання
Alonso A, Artemis D, Hennerici M. Molecular Imaging of Carotid Plaque Vulnerability. Cerebrovasc Dis. 2015;39(1):5-12. Doi: 10.1159/000369123
Bonati LH, Gregson J, Mc Cabe DJ et al. Restenosis and risk of stroke after stenting or endarterectomy for symptomatic carotid stenosis in the International Carotid Stenting Study (ICSS): Secondary analysis of a randomised trial. Lancet Neurol. 2018;17:587 /Doi.org/10.1016/S1474-4422 (18)30195-9
De Weerd M, Greving JP, Hedblad B et al. Prevalence of asymptomatic carotid artery stenosis in the general population: an individual participant data meta-analysis. Stroke. 2010;41:1294-1297.
Den Hartog AG, Achterberg S, Moll FL et al. Asymptomatic carotid artery stenosis and the risk of ischemic stroke according to subtype in patients with clinical manifest arterial disease. Stroke. 2013;44:1002-1007.
Eckstein HH. Evidence-based management of carotid stenosis: recommendations from international guidelines. J Cardiovasc Surg (Torino). 2012;53 (Suppl 1):3-13.
European Carotid Surgery Trialists Collaborative Group. MRC European Carotid Surgery Trial: interim results for symptomatic patients with severe (70-99 %) or with mild (0-29 %) carotid stenosis. Lancet. 1991;337:1235-1243.
Johansson E, Cuadrado-Godia E, Hayden D et al. Recurrent stroke in symptomatic carotid stenosis awaiting revascularization: A pooled analysis. Neurology. 2016;86:498-504.
Kernan WN, Ovbiagele B, Black HR et al. Guidelines for the prevention of stroke in patients with stroke and transient ischemic attack: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2014;45:2160-236.
Lal BK, Beach KW, Roubin GS et al. for the CREST Investigators. Restenosis after carotid artery stenting and endarterectomy: a secondary analysis of CREST, a randomised controlled trial. Lancet Neurol. 2012;11:755-763.
McNally JS, McLaughlin MS, Hinckley PJ et al. Intraluminal thrombus, intraplaque hemorrhage, plaque thickness, and current smoking optimally predict carotid stroke. Stroke. 2015;46:84-90.
Noiphithak R, Liengudom A. Recent update on carotid endarterectomy versus carotid artery stenting. Cerebrovasc Dis. 2017;43 (1-2):68-75. Doi: 10.1159/000453282
North American Symptomatic Carotid Endarterectomy Trial Collaborators. Beneficial effect of carotid endarterectomy in symptomatic patients with high-grade carotid stenosis. N Engl J Med. 1991;325:445-453.
Okazaki S, Sakaguchi M, Miwa K et al. Association of Interleukin-6 with the progression of carotid atherosclerosis; A 9-year –up study. Stroke. 2014;45. N 10:2924-2929.
Power WJ, Rabinstein AA, Ackerson T et al. Guidelines for the Early Management of Patients with Acute Ischemic Stroke. Guideline for Healthcare Professionals from the American Heart Association/American. Stroke. 2018;49:46-234.
Rerkasem K, Rothwell PM. Carotid endarterectomy for symptomatic carotid stenosis. Cochrane Database Syst Rev. 2011;4. CD001081.
Rothwell PM, Gutnikov SA, Warlow CP. Reanalysis of the final results of the European Carotid Surgery Trial. Stroke. 2003;34:514-523.
Shang WY, Liu JY. Stroke subtype classification: a comparative study of ASCO and modifired TOAST. J Neurol Sci. 2012;314:66-70.
Simon DI. Inflammation and vascular injury: basic discovery to drug development. Circ J. 2012;76:1811-1818.
