Клінічні випадки синдрому опсоклонусу-міоклонусу в двох пацієнтів

Автор(и)

  • M. M. Prokopiv Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • T. O. Shchyrskyi Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • L. O. Vakulenko Олександрівська клінічна лікарня, Київ, Україна
  • V. O. Monastyrskyi ТОВ «Медичний центр „Добробут-стаціонар”», Київ, Україна
  • L. M. Trepet Олександрівська клінічна лікарня, Київ, Україна
  • T. E. Gainutdinova Олександрівська клінічна лікарня, Київ, Україна
  • O. V. Kutsenko Олександрівська клінічна лікарня, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2019-1-60

Ключові слова:

синдром опсоклонус‑міоклонус, пацієнт, діагностика, пульс‑терапія кортикостероїдами, імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення

Анотація

Проаналізовано два клінічні випадки синдрому опсоклонусу‑міоклонусу в чоловіків, котрі перебували на стаціонарному обстеженні та лікуванні. У першому випадку початок захворювання супроводжувався сильним запамороченням, хитанням при ході аж до її унеможливлення, тремором у верхніх кінцівках при виконанні цілеспрямованих рухів і періодичним тремором у колових м’язах очей. Захворів гостро 2 тиж тому, напередодні нічим не хворів. Вакцинацію проти кору проведено 5 міс тому. За словами пацієнта, хворобі передувала стресова ситуація. У другому випадку аналогічні симптоми також виникли раптово, але пацієнт страждав на артеріальну гіпертензію, дисліпідемію і фібриляцію передсердь. У неврологічному статусі обох пацієнтів виявлено поєднання міоклонічного гіперкінезу очей і тулуба, зниження тонусу в кінцівках, грубої статичної і динамічної атаксії. Мали місце також психоемоційні та вегетативні розлади. Пацієнтам проведено лабораторне та інструментальне дослідження. Результати не виявили чіткого зв’язку між зазначеними симптомами та інфекційними чинниками або пухлинами. Судинні, дегенеративні чи демієлінізувальні ураження головного мозку були відсутні. Проведено аналіз різних лікувальних тактик. В обох випадках відзначено позитивний ефект лікувальних тактик, але ефективність лікування залежала від терміну його початку. У виникненні опсоклонусу‑міоклонусу провідну роль відіграє ураження мозочку та його зв’язків, переважно аферентних. Відсутність даних щодо патогенетичного механізму виникнення зазначеного синдрому змушує встановлювати синдромологічний діагноз і зумовлює необхідність проведення ретельної діагностики.

Біографії авторів

M. M. Prokopiv, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Прокопів Марія Мирославівна,
к. мед. н., доцент кафедри неврології

T. O. Shchyrskyi, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

Т. О. Щирський

L. O. Vakulenko, Олександрівська клінічна лікарня, Київ

Л. О. Вакуленко

V. O. Monastyrskyi, ТОВ «Медичний центр „Добробут-стаціонар”», Київ

В. О. Монастирський

L. M. Trepet, Олександрівська клінічна лікарня, Київ

Л. М. Трепет

T. E. Gainutdinova, Олександрівська клінічна лікарня, Київ

Т. Е. Гайнутдінова

O. V. Kutsenko, Олександрівська клінічна лікарня, Київ

О. В. Куценко

Посилання

Vilnits AA. Iozefovich OV, Kharit SM Clinical case of encephalopathy Kinsburne. Zhurnal infektologii [Journal of Infectology] (Russian). 2014;3:92-96.

Yevtushenko SK. Paraneoplastic neurological syndromes (clinical picture, diagnosis, ways of treatment. Mezhdunarodnyy nevrologicheskiy zhurnal [International Journal of Neurology] (Russian). 2011;8:9-21.

Ilina ES, Bobyilova MYu Kinsburne encephalopathy or syndrome opsoklonus-myoclonus in childhood. Lechaschiy Vrach (Russian). 2006;5:36-38.

Kachanov DYu, Shamanskaya TV, Malevich OB, Varfolomeeva SR Opsoclonus-myoclonus syndrome and neuroblastoma (a review of literature). Rossiyskiy zhurnal detskoy gematologii i onkologii (Russian). 2014;1:62-69.

Shnayder NA, Kantimirova EA, Ezhikova VA Opsoclonus-myoclonus syndrome. Nervno-myishechnyie bolezni (Russian). 2013;3:22-26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-29

Номер

Розділ

Випадок із практики