DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2019-1-31

Чинники ризику неповного функціонального відновлення у пацієнтів після інсульту, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці

Y. V. Flomin, V. G. Guryanov, L. I. Sokolova

Анотація


Мета — визначити чинники, які асоціюються з неповним функціональним відновленням (обмеженнями життєдіяльності) у пацієнтів після інсульту, які перебували на стаціонарному лікуванні в Інтегрованому інсультному блоці (ІІБ).

Матеріали і методи. В дослідження залучено пацієнтів з інсультом, які у 2010 — 2018 рр. були госпіталізовані до Інсультного центру, котрий працює за принципом ІІБ. Усі пацієнти при госпіталізації були оглянуті неврологом. Обстеження і лікування проводили відповідно до рекомендацій клінічних настанов. Дані пацієнтів проспективно внесено у базу даних і ретроспективно проаналізовано з використанням однофакторного та багатофакторного аналізу. Функціональне відновлення оцінювали за допомогою модифікованої шкали Ренкіна (МШР).

Результати. Учасниками дослідження стали 764 пацієнти (з них 42 % жінок) віком від 20 до 95 років (медіана — 66 років, міжквартильний інтервал (МКІ) — 57 — 75 років). У 80 % пацієнтів діагностовано ішемічний інсульт, у решти — геморагічний. Загальна початкова оцінка за NIHSS становила від 0 до 39 балів (медіана — 10 балів, МКІ — 6 — 17 балів). Протягом першої доби від початку захворювання госпіталізовано 18 % пацієнтів, на 2‑гу — 7‑му добу — 19 %, на 8‑му — 14‑ту — 7 %, на 15 — 30‑ту — 15 %, на 31‑шу — 60‑ту — 10 %, на 61‑шу — 180‑ту — 13 %, пізніше 180‑ї доби — 18 %. Згідно з результатами однофакторного аналізу, ризик неповного функціонального відновлення (оцінка за МШР ≥ 2 бали на момент виписування) асоціюється з багатьма чинниками: геморагічним інсультом (відношення шансів (ВШ) — 1,7), атеросклеротичним (ВШ — 3,6) та кардіоемболічним (ВШ — 3,1) підтипами ішемічного інсульту, віком пацієнта (ВШ — 1,02 на кожен додатковий рік), часом від початку захворювання до госпіталізації, початковими тяжкістю інсульту (ВШ — 1,3 на кожний додатковий бал за NIHSS), функціональними обмеженнями (ВШ — 0,96 при зменшенні оцінки за індексом Бартел на 1 бал) і ступенем неповносправності (ВШ — 3,5 на кожний додатковий бал за МШР при госпіталізації), а також підвищеними ШОЕ, рівнем С‑реактивного білка та глікозильованого гемоглобіну. Під час багатофакторного аналізу виявлено три чинники, що мали найбільший незалежний вплив: початкова тяжкість інсульту (оцінка за шкалою NIHSS), ступінь неповносправності при госпіталізації (оцінка за МШР) і час від початку захворювання до госпіталізації. Площа під кривою операційних характеристик AUC — 0,92 (95 % довірчий інтервал — 0,89 — 0,94), що є свідченням відмінної якості моделі прогнозування та сильного зв’язку між цим набором факторних ознак із ризиком неповного функціонального відновлення на момент виписування.

Висновки. За результатами однофакторного аналізу, ймовірність збереження обмежень життєдіяльності після лікування в ІІБ асоціюється з багатьма початковими факторними ознаками, такими як вік пацієнта, час до госпіталізації, тип та підтип інсульту, загальна тяжкість і певні види неврологічного дефіциту, рівень неповносправності та певних лабораторних показників при госпіталізації. При багатофакторному аналізі виділено три головних чинники, які мають значущий незалежний зв’язок з ризиком неповного функціонального відновлення: початкова тяжкість інсульту, ступінь функціонального дефіциту при госпіталізації та час від початку захворювання до госпіталізації. Останній чинник підкреслює важливість більш ранньої госпіталізації в ІІБ.

 


Ключові слова


інсульт; результат лікування; модифікована шкала Ренкіна; інтегрований інсультний блок; прогностичні моделі; предиктори

Повний текст:

PDF

Посилання


Hurjanov VG, Lyakh YE, Pariy VD, Korotkyi OV, Chalyi OV, Chalyi KO, Tsekhmister YV. Biostatistics Manual. Medical Research Analysis in EZR (R–statistics) (Ukrainian): tutorial. Kyiv: Vistka, 2018:208.

Adams HP. Jr., Davis PH, Leira EC et al. Baseline NIH Stroke Scale score strongly predicts outcome after stroke: a report of the Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment (TOAST). Neurology. 1999;53(1):126-131.

Boyd LA, Hayward KS, Ward NS et al. Biomarkers of stroke recovery: Consensus-based core recommendations from the Stroke Recovery and Rehabilitation Roundtable. Int J Stroke. 2017;12(5):480-493. DOI: https://doi.org/10.1177/1747493017714176.

Chan DK, Cordato D, O’Rourke F et al. Comprehensive stroke units: a review of comparative evidence and experience. Int J Stroke. 2013;8(4):260-264. DOI:https://doi.org/10.1111/j.1747-4949.2012.00850.x.

De Hann R, Limburg M, Bossuyt P, van der Meulen J, Aaronson N. The clinical meaning of Rankin ‘Handicap’ grade after stroke. Stroke. 1995;26 (11):2027-2030.

Denti L, Agosti M, Franceschini M. Outcome predictors of rehabilitation for first stroke in the elderly. Eur J Phys Rehabil Med. 2008;44(1):3-11.

Di Carlo A, Lamassa M, Baldereschi M et al., European BIOMED Study of Stroke Care Group. Sex differences in the clinical presentation, resource use, and 3-month outcome of acute stroke in Europe: data from a multicenter multinational hospital-based registry. Stroke. 2003;34(5):1114-1119.

Duncan PW, Lai SM, Keighley J. Defining post-stroke recovery: implications for design and interpretation of drug trials. Neuropharmacology. 2000;39(5):835-841.

Feigin VL, Forouzanfar MH, Krishnamurthi R et al. Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors Study 2010 (GBD 2010) and the GBD Stroke Experts Group. Global and regional burden of stroke during 1990-2010. P. findings from the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 2014;383 (9913):245-254.

Feigin VL, Krishnamurthi RV, Parmar P et al., GBD 2013 Writing Group; GBD 2013 Stroke Panel Experts Group. Update on the global burden of ischemic and hemorrhagic stroke in 1990-2013. P. The GBD 2013 study. Neuroepidemiology. 2015;45(3):161-176. DOI:https://doi.org/10.1159/000441085.

Feng W, Belagaje SR. Recent advances in stroke recovery and rehabilitation. Semin Neurol. 2013 — Vol. 33 (5):498-506. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0033-1364215.

Gargano JW, Reeves MJ.; National Acute Stroke Registry Michigan Prototype Investigators. Sex differences in stroke recovery and stroke-specific quality of life: results from a statewide stroke registry. Stroke. 2007;38(9):2541-2548.

Gattringer T, Posekany A, Niederkorn K et al., the Austrian Stroke Unit Registry Collaborators. Predicting Early Mortality of Acute Ischemic Stroke: Score-Based Approach. Stroke. 2019. — Vol. 50 (2):349-356. DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.118.02286.

GBD 2016 Causes of Death Collaborators. Global, regional, and national age-sex specific mortality for 264 causes of death, 1980-2016. P. a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet. 2017;390 (10100):1151-1210. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (17)32152-9.

GBD 2016 DALYs and HALE Collaborators. Global, regional, and national disability-adjusted life-years (DALYs) for 333 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 195 countries and territories, 1990-2016. P. a systematic analysis for the global burden of disease study 2016. Lancet. 2017;390 (10100):1260-1344. DOI:https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (17)32130-X.

Hacke W, Kaste M, Fieschi C et al., the second European-Australasian Acute Stroke Study Investigators. Randomised double-blind placebo-controlled trial of thrombolytic therapy with intravenous alteplase in acute ischaemic stroke (ECASS II). Lancet. 1998;352 (9136):1245-1251.

Hankey GJ, Spiesser J, Hakimi Z et al. Rate, degree, and predictors of recovery from disability following ischemic stroke. Neurology. 2007;68 (19):1583-1587.

Kalkonde YV, Alladi S, Kaul S, Hachinski V. Stroke Prevention Strategies in the Developing World. Stroke. 2018;49 (12):3092-3097. DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.118.017384

Koennecke HC, Belz W, Berfelde D et al., Berlin Stroke Register Investigators. Factors influencing in-hospital mortality and morbidity in patients treated on a stroke unit. Neurology. 2011;77 (10):965-972. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e31822dc795.

Lai SM, Duncan PW. Stroke recovery profile and the Modified Rankin assessment. Neuroepidemiology. 2001;20(1):26-30.

O’Donnell MJ, Fang J, D’Uva C et al., Investigators of the Registry of the Canadian Stroke Network. The PLAN score; a bedside prediction rule for death and severe disability following acute ischemic stroke. Arch Intern Med. 2012;172 (20):1548-1556. DOI: https://doi.org/10.1001/2013.jamainternmed.30.

Petrie A, Sabin C. Medical Statistics at a Glance. 3rd ed. Oxford, UK: Wiley-Blackwell, 2009:180.

Prabhakaran S, Zarahn E, Riley C et al. Inter-individual variability in the capacity for motor recovery after ischemic stroke. Neurorehabil Neural Repair. 2008;22(1):64-71.

Saposnik G, Johnston SC. Decision making in acute stroke care: learning from neuroeconomics, neuromarketing, and poker players. Stroke. 2014;45(7):2144-5210. DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.114.005462.

Stinear CM. Prediction of motor recovery after stroke: advances in biomarkers. Lancet. Neurol. 2017;16 (10):826-836. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422 (17)30283-1.

Stroke Unit Trialists’ Collaboration. Organised inpatient (stroke unit) care for stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2013;(9). CD000197. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD000197.pub3.

Sun Y, Paulus D, Eyssen M, Maervoet J, Saka O. A systematic review and meta-analysis of acute stroke unit care: what’s beyond the statistical significance?. BMC Med Res Methodol. 2013;13:132. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2288-13-132.

The National Institute of Neurological Disorders and Stroke rt-PA Stroke Study Group: Tissue plasminogen activator for acute ischemic stroke. N Engl J Med. 1995;333 (24):1581-1587.

Weimar C, Konig IR, Kraywinkel K, Ziegler A, Diener HC.; German Stroke Study Collaboration. Age and National Institutes of Health Stroke Scale Score within 6 hours after onset are accurate predictors of outcome after cerebral ischemia: development and external validation of prognostic models. Stroke. 2004;35(1):158-162.

Zarahn E, Alon L, Ryan SL et al. Prediction of motor recovery using initial impairment and fMRI 48 h poststroke. Cereb Cortex. 2011;21 (12):2712-2721. DOI: https://doi.org/10.1093/cercor/bhr047.




© Український неврологічний журнал, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019