Провокаційні проби в діагностиці синдрому грудного виходу

Автор(и)

  • M. V. Koval Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
  • V. A. Gryb Івано-Франківський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2019-1-21

Ключові слова:

синдром грудного виходу, інструментальні методи діагностики, провокаційні проби

Анотація

Мета — оцінити достовірність, доцільність та інформативність провокаційних проб у діагностиці синдрому грудного виходу (СГВ).

Матеріали і методи. Обстежено 82 хворих зі скаргами на біль у плечовому поясі та/або верхній кінцівці. Всім пацієнтам проведено комплекс обстежень, який передбачав рентгенографію та магнітно‑резонансну томографію шийного відділу хребта, ультразвукову діагностику м’яких тканин шиї, плечового поясу та судин верхньої кінцівки, стимуляційну електронейроміографію та голчасту електроміографію. За потреби проводили електрокардіограму, консультації травматолога та нейрохірурга. Для визначення залучення судинного чи нервового волокна виконували провокаційні проби.

Результати. Після ретельного збору анамнезу, клінічного огляду з урахуванням даних інструментальних методів обстеження СГВ було діагностовано у 23 пацієнтів. Чутливість проби Адсона при СГВ становила 43 %, специфічність — 80 %, чутливість EAST‑тесту — 53 %, специфічність — 75 %. У пацієнтів із СГВ при проведенні EAST‑тесту скарги зазвичай мали однобічний характер або симптоматика була вираженішою на певному боці. Крім того, у пацієнтів із СГВ затерпання в більшості випадків локалізувалося по ульнарному краю, тоді як у практично здорових осіб воно мало дифузний характер. У пацієнтів із СГВ відчуття затерпання виникало після першої хвилини.

Висновки. Результати тестів Adson і EAST для діагностики нейрогенного СГВ мають бути підтверджені інструментальними методами обстеження, що зумовлено низькою чутливістю і специфічністю провокаційних тестів. При проведенні EAST‑тесту важливо враховувати час появи симптомів, особливо відчуття затерпання та болю у верхній кінцівці з типовою для СГВ локалізацією, що може бути маркером нейрогенного СГВ або змішаних форм СГВ за наявності ознак залучення судинного компонента, визначеного інструментальними методами обстеження та провокаційними пробами.

Біографії авторів

M. V. Koval, Івано-Франківський національний медичний університет

Коваль Марія Василівна,
асистент кафедри неврології та нейрохірургії

V. A. Gryb, Івано-Франківський національний медичний університет

В. А. Гриб

Посилання

Aljabri B, Al-Omran M. Surgical management of vascular thoracic outlet syndrome: a teaching hospital experience. Annals of Vascular Diseases. 2013;6:74-79. doi: 10.3400/avd.oa.12.00081

Brantigan CO, Roos DB. Diagnosing thoracic outlet syndrome. Hand Clin. 2004;20:27-36. doi: 10.1016/s0749-0712 (03)00080-5

Freischlag J, Orion K. Understanding thoracic outlet syndrome. Scientifica. 2014;doi: 10.1155/2014/248163

Kuhn JE, Lebus VG.F., Bible JE. Thoracic outlet syndrome.

J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2015;23:222-232. doi: 10.5435/JAAOS-D-13-00215

Laulan J, Fouquet B, Rodaix C et al. Thoracic outlet syndrome: definition, aetiological factors, diagnosis, management and occupational impact. J Occup Rehabil. 2011;21(3):366-373. doi.org/10.1007/s10926-010-9278-9

Moriarty JM, Bandyk DF, Broderick DF et al. ACR appropriateness criteria imaging in the diagnosis of thoracic outlet syndrome. Journal of the American College Radiology. 2015;12:438-443. doi: 10.1016/j.jacr.2015.01.016

Nichols AW. Diagnosis and management of thoracic outlet syndrome. Curr Sports Med Rep. 2009;8:240-249. doi: 10.1249/JSR.0b013e3181b8556d

Nord KM, Kapoor P, Fisher J et al. False positive rate of thoracic outlet syndrome diagnostic maneuvers. Electromyogr Clin Neurophysiol. 2008;48(2):67-74. PMID:18435210

Ozoa G, Alves D, Fish DE. Thoracic outlet syndrome. Phys Med Rehabil Clin N Am. 2011;22:473-483. doi:10.1016/j.pmr.2011.02.010

Povlsen S, Povlsen B. Diagnosing thoracic outlet syndrome: current approaches and future directions. Diagnostics. 2018;8(1):21. doi:10.3390/diagnostics8010021.

Sanders RJ, Hammond SL, Rao NM. Diagnosis of thoracic outlet syndrome. J Vasc Surg. 2007;46(3):601-4. doi.org/10.1016/j.jvs.2007.04.050

Tam D, Al-Omran M. Thoracic outlet syndrome. Canadian Medical Association Journal. 2016;188 (16):1179. doi:10.1503/cmaj.151087.

Watson LA, Pizzari T, Balster S. Thoracic outlet syndrome. Part 1: Clinical manifestations, differentiation and treatment pathways. Manual Therapy. 2009;14:586-595. doi:10.1016/j.math.2009.08.007

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження