Психоемоційний стан та вегетативна резистентність у хворих із хронічною ішемією мозку на тлі стенокардії напруження
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2018-3-39Ключові слова:
вегетативна нервова система, хронічна ішемія мозку, стенокардія напруженняАнотація
Мета — оцінити психоемоційний статус та вегетативну резистентність у хворих із хронічною ішемією мозку (ХІМ) на тлі стабільної стенокардії напруження (ССН).
Матеріали і методи. Обстежено 90 хворих (61 чоловіка і 29 жінок, середній вік — (60,6 ± 7,8) року з ХІМ на тлі ССН ІІ (перша група, n = 45) та ІІІ (друга група, n = 45) функціонального класу (ФК). До контрольної групи залучено 30 осіб (10 чоловіків та 20 жінок, середній вік — (55,27 ± 5,47) року) з ХІМ без стенокардії напруження чи післяінфарктного кардіосклерозу. Всім пацієнтам проведене комплексне дослідження вегетативного статусу, яке передбачало опитування за схемою А.М. Вейна для оцінки вегетативних суб’єктивних та об’єктивних симптомів, визначення індексів Кердо та Хільдебранта, виконання ортокліностатичної та вегетативних проб для оцінки вегетативної реактивності. Рівень тривожності та депресії оцінювали за допомогою шкали HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale) та Спілбергера — Ханіна.
Результати. За величиною індексу Хільдебранта виявлено переважання змішаного вегетативного тонусу в обох основних та контрольній групі, але в групі хворих із ХІМ на тлі ССН ІІІ ФК випадків симпатикотонії було майже в 3,5 разу більше, ніж у першій групі, та в 5 разів більше, ніж у контрольній групі. Встановлено, що серед хворих з ХІМ на тлі ССН ІІІ ФК статистично значущо більше було осіб із високим рівнем як реактивної, так і особистісної тривожності.
Висновки. У групі хворих з ХІМ на тлі ССН ІІІ ФК виявлено високий рівень депресії, реактивної та особистісної тривожності, що зумовило виражену вегетативну дисфункцію, яка виявлялася недостатнім вегетативним забезпеченням та переважанням симпатикотонії. Вегетативна дисфункція — один із механізмів прогресування ССН у хворих із ХІМ. При ішемічній хворобі серця відбувається виражене ремоделювання міокарда та перебудова вегетативної нервової системи, що призводить до активації симпатоадреналової системи та зниження активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи і таким чином зменшує тривалість епізодів безбольової ішемії міокарда та збільшує тривалість нападів спонтанної стенокардії.
Посилання
Lazorishinets VV. Do pitan zahvoryuvanostI naselennya na hvorobi sistemi krovoobIgu ta organIzatsIYi medichnoYi dopomogi. Visnik sotsialnoYi gigiEni ta organizatsiYi zdorov’ya (Ukrainian). 2009;4:9-14.
Ariyo AA, Haan M, Tangen CM et al. Depressive symptoms and risks of coronary heart disease and mortality in lderly Americans. Circulation. 2000;102 (15):1773-1779. https://doi.org/10.1161/01.cir.102.15.1773
ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. European Heart Journal. 2012 — doi: 10.1093/eurheartj/ehs 215. doi: 10.1093/eurheartj/ehs 215
Ezzati M, Obermeyer Z, Tzoulaki I et al. Contributions of risk factors and medical care to cardiovascular mortality trends Ezzati. Nat Rev Cardiol. 2015;12:508-530. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2015.82
Gafarov V, Gafarova A. Who programs: «register acute myocardial infarction», «MONICA» — dynamics acute cardiovascular accident at years 1977-2009 in general population aged 25-64 years in Russia (Russian). Russian Journal of Cardiology (Russian). 2016;4:129-134. https://doi.org/10.15829/1560-4071-2016-4-eng-129-134
García-Gómez RG, López-Jaramillo P, Tomaz C. The role played by the autonomic nervous system in the relation between depression and cardiovascular disease. Rev Neurol. 2007;4:225-233.
Januzzi JJ, Stern TA, Pasternak RC, DeSanctis RW. The influence of anxiety and depression on outcomes of patients with coronary artery disease. Arch Intern Med. 2000;160 (13):1913-1921. https://doi.org/10.1001/archinte.160.13.1913
Kayumova MM, Gafarov VV. Attitude to the prevention and treatment of cardiovascular diseases in men 25-64 years old, depending on the age (Russian). Materials of the International Congress «Cardiology at the Crossroads of Sciences», Tyumen, May 19-21 (Russian). Тюмень, 2010:135-136.
Norlund S, Reuterwall Ch., Höög J, Lindahl B, Janlert U, Birgander L, Burnout S. Working conditions and gender — results from the northern Sweden MONICA Study. BMC Public Health. 2010;10:326. https://doi.org/10.1186/1471-2458-10-326
Ma W, Shehata M, Cingolani E, Ehdaie A, Chugh SS, Wang X. Postablation scar-related atrial tachycardia: turning the spotlight on P-wave analysis and window settings. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2014;7(4):755-759. https://doi.org/10.1161/circep.113.001286
Serebryakova VN, Kaveshnikov VS. The prevalence of psychosocial factors risk of cardiovascular disease in the student population (Population study) (Russian). Siberian Herald of Psychiatry and Narcology (Russian). 2010;2:73-77.
Sanchez-Gonzalez MA, Guzik P, May RW et al. Trait anxiety mimics age-related cardiovascular autonomic modulation in young adults. J Hum Hypertens. 2015;29(4):274-280. https://doi.org/10.1038/jhh.2014.72
Vein AM, Kolosova OA, Varakin YY. Epidemiology of vegetative disorders — a syndrome of vegetative dystonia — and its features in cerebrovascular pathology (Russian). Zh neuropathol and a psychiatrist (Russian). 1991; 91, 11:11-15.
Yeates K, Lohfeld L, Sleeth J et al. A Global Perspective on Cardiovascular Disease in Vulnerable Populations. Can J Cardiol. 2015;31(9):1081-1093. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2015.06.035
