DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2018-3-32

Клініко-електроенцефалографічні особливості у хворих із повторним мозковим півкульовим ішемічним інсультом залежно від наслідку гострого періоду захворювання

L. V. Novikova

Анотація


Мета — вивчити клініко‑нейрофізіологічні кореляції у хворих із повторним мозковим півкульовим ішемічним інсультом (ПМПІІ) залежно від наслідку в гострий період захворювання.

Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко‑неврологічне і комп’ютерно‑електро­енцефало­графічне дослідження 41 пацієнта (22 (53,6 %) чоловіки і 19 (46,4 %) жінок, середній вік — 71 (68 — 72) рік) у гострий період ПМПІІ. Всім пацієнтам виконане неврологічне обстеження в 1‑шу добу захворювання з використанням NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale) та модифікованої шкали Ренкіна на 21‑шу добу, комп’ютерну томографію та електроенцефалографію головного мозку.

Результати. Групи пацієнтів зі сприятливим та несприятливим наслідком гострого періоду ПМПІІ статистично значущо не відрізнялися за гендерною структурою, латералізацією та локалізацією ПМПІІ. Виявлено тенденцію до вищих значень відносної спектральної потужності (ВСП) d‑ритму і q‑ритму та коефіцієнтів DАR і TAR в ураженій півкулі у загальній когорті хворих. Установлено, що хворі з несприятливим наслідком гострого періоду ПМПІІ в дебюті захворювання мали більші значення ВСП d‑ритму в обох півкулях головного мозку, тоді як для хворих зі сприятливим наслідком ПМПІІ характернішим було переважання в ураженій півкулі ВСП blo‑ритму та b‑ритму, а в інтактній — ВСП alo‑ритму та a‑ритму.

Висновки. На функціональний наслідок гострого періоду ПМПІІ впливала величина абсолютної спектральної потужності d‑ритму в ураженій півкулі, ВСП d‑ритму в ураженій півкулі, ВСП d‑ритму в інтактній півкулі, коефіцієнт DАR в ураженій та інтактній півкулі.

 


Ключові слова


повторний ішемічний інсульт; електроенцефалографічний патерн; функціональний наслідок

Повний текст:

PDF

Посилання


Gafurov BG, Rahmanova ShP. Some clinical and pathogenetic characteristics of the first and recurrent ischemic strokes [Mezhdunarodnyiy nevrologicheskiy zhurnal] (Russian). 2011;1:59-62.

Kotova SG, Antonov IP Recurrent ischemic strokes: the main causes and ways of prevention [Meditsinskie novosti] (Russian). 2003;11:3-9.

Kryzhanivskyi SM, Mozharovskaya MA Recurrent ischemic stroke: features of patient management tactics [Consilium Medicum] (Russian). 2012;9:44-47.

Alonso A, Ebert AD, Kern R et al. Outcome predictors of acute stroke patients in need of intensive care treatment. Cerebrovasc Dis. 2015;40:10-17. doi: 10.1159/000430871

Andraus M.E, Andraus C.F, Alves-Leon SV. Periodic EEG patterns: importance of their recognition and clinical significance. Arq Neuropsiquiatr — 2012;70:145-151.

Chin YY, Sakinah H, Aryati A, Hassan BM. Prevalence, risk factors and secondary prevention of Stroke recurrence in eight countries from south, east and southeast asia: a scoping review. Med J Malaysia. 2018;73(2):90-99. http://www.e-mjm.org/2018/v73n2/stroke-recurrence.pdf

Diedler J, Sykora M, Bast T et al. Quantitative EEG correlates of low cerebral perfusion in severe stroke. Neurocrit Care. 2009;11(2):210-216. doi: 10.1007/s12028-009-9236-6.

Finnigan S, van Putten MJ. EEG in ischaemic stroke: quantitative EEG can uniquely inform (sub-)acute prognoses and clinical management. Clin Neurophysiol. 2013;124(1):10-19.

Kuznetsov AA. Clinical, morphological and functional comparisons in patients in acute period of ischemic hemispheric stroke. Pathologia. 2013;1 (27):55-58.

Wolf ME, Ebert AD, Chatzikonstantinou A. The use of routine EEG in acute ischemic stroke patients without seizures: generalized but not focal EEG pathology is associated with clinical deterioration. International Journal of Neuroscience. 2016;127(5):421-426. doi: 10.1080/00207454.2016.1189913




© Український неврологічний журнал, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019