Вплив психотравмувальної події на перебіг шийного радикулярного болю у військовиків: клінічні, психоемоційні та прогностичні аспекти

Анотація

Шийний радикулярний біль є поширеним клінічним синдромом, що супроводжується значним функціональним обмеженням, зниженням якості життя та суттєвими соціально-економічними втратами. Повномасштабна війна в Україні призвела до різкого зростання чисельності військовослужбовців і, відповідно, до збільшення частоти бойових, службових та перенавантажувальних травм опорно-рухового апарату, зокрема шийного відділу хребта. В умовах військової служби шийний радикулярний біль часто виникає на тлі інтенсивних фізичних навантажень, повторюваних мікротравм, носіння важкого спорядження та обмежених можливостей для повноцінної реабілітації.
Окрім біомеханічних і дегенеративних чинників, перебіг больових синдромів у військовиків значною мірою модифікується впливом психотравмуючих подій, посттравматичного стресового розладу, депресивних і тривожних розладів, а також черепно-мозкової травми. Дані сучасної літератури свідчать, що ці стани можуть впливати на інтенсивність болю, його хронізацію, функціональні обмеження та ефективність лікування, однак їх роль у формуванні гострого та підгострого шийного корінцевого болю залишається недостатньо вивченою.
У статті узагальнено сучасні дані щодо термінології, етіології, клінічних проявів, діагностичних підходів, лікування та прогнозу шийного радикулярного болю з акцентом на особливості перебігу у військовиків. Проаналізовано клініко-радіологічні співвідношення, можливості інструментальної діагностики та обмеження наявної доказової бази щодо цієї специфічної популяції пацієнтів. Особливу увагу приділено ролі психоемоційних і контекстуальних факторів у формуванні больового синдрому та відповіді на терапію.
Отримані узагальнення підкреслюють дефіцит цілеспрямованих досліджень шийного радикулярного болю у військовослужбовців, особливо на ранніх етапах захворювання, що обґрунтовує необхідність подальших наукових робіт з метою оптимізації діагностичних і лікувальних стратегій та профілактики хронізації болю.
Особливо на ранніх етапах захворювання, що обґрунтовує необхідність проведення наукових робіт у цьому напрямі.