Ранні предиктори консервативного лікування при аневризматичному субарахноїдальному крововиливі в країнах із низьким рівнем доходу

Анотація

Мікрохірургічне й ендоваскулярне лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) є золотим стандартом для виключення розірваних церебральних артеріальних аневризм (ЦАА) і кровообігу та зниження ризику повторного розриву ЦАА. Консервативне лікування залишається варіантом в умовах обмежених ресурсів.

Мета роботи — визначити ранні предиктори консервативного лікування САК в умовах обмежених ресурсів.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження 212 пацієнтів із САК, які отримували лікування в 2000—2023 рр. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від методу лікування (консервативне лікування (n = 106) та кліпування ЦАА упродовж 14 днів після їхнього розриву. (n = 106)). Проаналізовано демографічні дані, клінічні особливості, супутні захворювання та радіологічні/анатомічні характеристики розірваних ЦАА.

Результати та обговорення. Середній вік у групі консервативного лікування становив (56 ± 14) років (19—85 років), у групі кліпування ЦАА — (50 ± 12) років (18—73 роки). У першій групі зареєстровано вищу частоту ЦАА задньої циркуляції та множинних ЦАА. Хоча середній розмір розірваних ЦАА в обох групах був подібним (8 мм), у групі консервативного лікування була більша варіабельність розміру ЦАА. Установлено, що вік пацієнта, супутні захворювання, локалізація та морфологія ЦАА, кількість ЦАА і вихідний неврологічний стан є ключовими детермінантами, що впливають на вибір консервативного лікування замість хірургічного кліпування в умовах обмежених ресурсів.

Висновки. Ранніми предикторами консервативного лікування САК у країнах із низьким рівнем доходу є похилий вік, високий індекс коморбідності Чарлсон, ЦАА переднього кровообігу, веретеноподібні ЦАА, множинні ЦАА та низький ступінь за модифікованою шкалою World Federation of Neurosurgical Societies. Отримані результати можуть допомогти в прийнятті рішень щодо лікування в умовах з обмеженим доступом до хірургічних втручань.