Комплексне лікування тунельних невропатій у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, із деформаціями стопи та контрактурами суглобів

Анотація

Тунельна невропатія в дітей, хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП), є найменш вивченим ускладненням, на яке припадає 23—40 % від усіх захворювань периферійної нервової системи. За даними літератури, частота невропатій нижніх кінцівок коливається відl 65 до 80 %, верхніх кінцівок — 12—20 %. Є потреба в розробці діагностичних критеріїв, адекватних методів лікування невропатій і визначенні їхньої ефективності.

Мета роботи — розробити діагностичні критерії та методики комплексного лікування тунельних невропатій у дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, визначити показання до консервативного й хірургічного лікування тунельних невропатій.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 27 пацієнтів із ДЦП, ускладненим тунельними невропатіями (7 осіб із тетрапарезом, 20 — із диплегією). Проліковано 14 верхніх кінцівок і 54 нижніх кінцівки. Пацієнти мали порушення м'язового тонусу у вигляді рефлекторного тонічного напруження та спастичності, деформації стоп і контрактури суглобів. Залежно від методу лікування пацієнтів розподілили на дві групи: основну (n = 14) i контрольну (n = 13). Застосовували клінічні та інструментальні методи діагностики.

Результати та обговорення. Для визначення тактики лікування розроблено діагностичні критерії та проведене комплексне лікування тунельних невропатій у дітей, хворих на ДЦП: двоетапне введення нейротоксину в поєднанні з колагеном, тропним до нервової тканини. У тяжких формах патології застосовували хірургічне лікування (фасціотомія, зовнішній невроліз).

Висновки. При діагностиці тунельних невропатій у дітей, хворих на ДЦП, пріоритетними є інструментальні методи. Тактика комплексного лікування тунельних невропатій залежить від стадії невропатії, швидкості поширення збудження та показників субфасціального тиску.