Вплив дієти та способу життя на тяжкість перебігу розсіяного склерозу

Анотація

Протягом останніх десятиліть спостерігається зростання інтересу до вивчення впливу дієти та способу життя на перебіг розсіяного склерозу (РС). Ці чинники потенційно можуть модулювати запальну відповідь, а відтак пов’язані із захворюваністю на РС та його прогресуванням.

Мета роботи — вивчити зв’язок харчування та способу життя з тяжкістю перебігу розсіяного склерозу, а також харчові звички та дотримання рекомендованих норм споживання нутрієнтів у пацієнтів із розсіяним склерозом в Україні.

Матеріали та методи. В одноцентровому поперечному дослідженні взяли участь 28 пацієнтів віком понад 18 років із діагнозом РС, які отримували стаціонарну або амбулаторну допомогу в Київській міській клінічній лікарні № 4 у період із листопада 2024 р. до січня 2025 р. Проаналізовано відповіді на валідований і адаптований опитувальник щодо частоти прийому їжі (FFQ) EPIC-Norfolk, дані медичної документації та результати неврологічного огляду. Аналіз даних про поживні речовини проводили за допомогою програмного забезпечення FETA (розроб­леного відділом епідеміології Кембриджського університету). Як стандарт для оцінки відповідності харчування рекомендованому дієтичному споживанню використано дані з Дієтичних рекомендацій для американської популяції (2020—2025). Для оцінки відмінностей між вибіркою та еталонними даними застосовували t-критерій Стьюдента для незалежних вибірок, тест Вілкоксона для однієї вибірки, непараметричний тест Манна—Вітні.

Результати та обговорення. У досліджуваній когорті було 18 (64,3 %) жінок і 10 (35,7 %) чоловіків, середній вік — 34 (31.4—36.6) роки (міжквартильний розмах — 5,25). Установлено, що загальна енергетична цінність раціону була нижчою від рекомендованих значень з урахуванням віку та рівня фізичної активності (p < 0,001). Споживання білка ((91,07 ± 51,56) г/день) серед учасників було значно вищим за рекомендоване (p < 0,0001). Виявлено, що пацієнти значно менше споживали вітаміну D з їжею порівняно з рекомендованими значеннями (p < 0,0001), тоді як споживання натрію ((2747,13 ± 1272,51) мг/день) значно перевищувало рекомендовані 2300 мг/день. Зареєстровано тенденцію, яка свідчила про те, що споживання солодкого може впливати на тяжкість захворювання (r = – 0,32; 95 % ДІ [– 0,65; – 0,11]), а куріння може бути помірно пов’язане з інвалідністю (r = – 0,30; 95 % ДІ [– 0,63; – 0,12]). Однак обидві тенденції не мали статистичної значущості (p = 0,14 і p = 0,12), що вказує на необхідність проведення дослід­жень у більших когортах для підтвердження попередніх результатів.

Висновки. Результати дослідження свідчили про те, що енергетична цінність раціону хворих на РС була нижчою, порівняно із показниками, рекомендованими для відповідного віку та фізичної активності. Виявлено, що загальне споживання білка та натрію у хворих на РС значно перевищувало рекомендовані значення, а споживання вітаміну D з їжею було нижчим за показники здорового харчування.