Клінічний випадок тяжкого перебігу коронавірусної хвороби-2019 у пацієнта з розсіяним склерозом, що первинно прогресує

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2024-1-44

Ключові слова:

COVID-19; гостра дихальна недостатність; прозапальні маркери; розсіяний склероз; внут­рішньовенні імуноглобуліни; випадок із практики.

Анотація

Коронавірусна хвороба-2019 (COVID-19), незважаючи на появу нових варіантів збудників, залишається провідною в структурі гострих респіраторних вірусних інфекцій та може набувати тяжкого перебігу у пацієнтів із супутніми хронічними захворюваннями, зокрема розсіяним склерозом (РС). Частіше підвищені ризики щодо ускладненого перебігу COVID-19 відзначали у пацієнтів із РС похилого віку, чоловічої статі, у разі значного обмеження рухової активності та прогресуючому перебігу захворювання. У той час як для більшості пацієнтів цієї категорії, згідно з літературними даними, характерним був легкий перебіг COVID-19 навіть у порівнянні із загальною популяцією. Є повідомлення, що тривалий карантин, який супроводжував пандемію коронавірусної хвороби, негативно вплинув на пацієнтів із РС, що прогресує, за рахунок зменшення рухової активності пацієнтів, збільшення маси тіла та зростання частоти розвитку депресії. На частку пацієнтів із РС, що первинно прогресує, припадає близько 15 % від усіх хворих на РС. Вони вирізняються відносно швидким наростанням інвалідизації та обмеженням рухової активності. У статті наведено клінічний випадок тяжкого перебігу коронавірусної хвороби у пацієнта похилого віку на тлі РС, що первинно прогресує. Відзначено хвилеподібний перебіг імунопатологічної стадії COVID-19, який характеризувався як наростанням ознак інтоксикаційного синдрому, гарячки та проявів дихальної недостатності, так і тривалим збереженням підвищених маркерів запального процесу (С-реактивного білка). Позитивну динаміку було отримано після призначення препаратів внутрішньовенних імуноглобулінів, але в пацієнта значно обмежилася рухова активність, наросли загальна слабкість і втома, зберігалася здатність обслуговувати себе в межах ліжка. Пацієнт втратив можливість самостійно переміщуватися з ліжка в інвалідний візок.

Біографії авторів

О.А. ГОЛУБОВСЬКА, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Голубовська Ольга Анатоліївна
д. мед. н., проф., зав. кафедри інфекційних хвороб

О.В. БЕЗРОДНА, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

-

В.С. МЕЛЬНИК, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мельник Володимир Степанович
д. мед. н., проф. кафедри неврології, декан медичного факультету № 1

С.М. ШОЛОМОН, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Шоломон Світлана Миколаївна
асист. кафедри неврології

Посилання

Baig AM, Khaleeq A, Ali U, Syeda H. Evidence of the COVID-19 virus targeting the CNS: tissue distribution, host-virus interaction, and proposed neurotropicmechanisms. ACS Chem Neurosci. 2020;11(7):995-8. http://doi.org/10.1021/acschemneuro.0c00122.

Bauer L, Laksono BM, de Vrij FMS, et al. The neuroinvasiveness, neurotropism, and neurovirulence of SARS-CoV-2. Trends Neurosci. 2022;45:358-68. http://doi.org/10.1016/j.tins.2022.02.006.

Chen R, Wang K, Yu J, Chen Z, Wen C, Xu Z The spatial and cell-type distribution of SARS-CoV-2 receptor ACE2 in human and mouse brain. 2020. http://doi.org/10.3389/fneur.2020.573095.

Deigendesch N, Sironi L, Kutza M, et al. Correlates of critical ill­­ness-related encephalopathy predominate postmortem COVID-19 neuropathology. Acta Neuropathol. 2020;140:583-6. http://doi.org/10.1007/s00401-020-02213-y.

Etemadifar M, Nouri H, Maracy MR, et al. Risk factors of severe COVID-19 in people with multiple sclerosis : A systematic review and meta-analysis. Rev Neurol (Paris). 2022 Jan-Feb;178(1-2):121-8. http://doi.org/10.1016/j.neurol.2021.10.003.

Fernandes de Souza WD, Fonseca DMD, Sartori A. COVID-19 and multiple sclerosis: a complex relationship possibly aggravated by low vitamin D levels. Cells. 2023 Feb 21;12(5):684. http://doi.org/10.3390/cells12050684.

Hanafi R, Roger PA, Perin B, et al. COVID-19 neurologic complication with CNS Vasculitis-like pattern Am J Neuroradiol. 2020;41(8):1384-7. http://doi.org/10.3174/ajnr.A6651.

Kirschenbaum D, Imbach LL, Rushing EJ, et al. Intracerebral ­endotheliitis and microbleeds are neuropathological features of COVID-19. Neuropathol Appl Neurobiol. 2021;47:454-9. http://doi.org/10.1111/nan.12677.

Mao L, Wang M, Chen S, et al. Neurological manifestations of hospitalized patients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective case series study. JAMA Neurol. 2020;77(6):683-90. http://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.1127.

Meinhardt J, Radke J, Dittmayer C, et al. Olfactory transmucosal SARS-CoV-2 invasion as a port of central nervous system entry in individuals with COVID-19. Nat Neurosci. 2021;24(2):168-75. http://doi.org/10.1038/s41593-020-00758-5.

Paniz-Mondolfi A, Bryce C, Grimes Z, et al. Central nervous system involvement by severe acute respiratory syndrom coronavirus-2 (SARS-CoV-2) J Med Virol. 2020;92(7):699-702. http://doi.org/10.1002/jmv.25915.

Poloni TE, Medici V, Moretti M, et al. COVID-19-related neuropathology and microglial activation in elderly with and without dementia. Brain Pathol 2021;31:e12997. http://doi.org/10.1111/bpa.12997.

Sormani MP, De Rossi N, Schiavetti I, et al. Disease-modifying therapies and coronavirus disease 2019 severity in multiple sclerosis. Ann Neurol. 2021;89(4):780-9. http://doi.org/10.1002/ana.26028.

Teaima AA, Salem OM, Teama MAEM, et al. Patterns and clinical outcomes of olfactory and gustatory disorders in six months: Prospective study of 1031 COVID-19 patients. Am J Otolaryngol. 2022;43:103259. http://doi.org/10.1016/j.amjoto.2021.103259.

Varga Z, Flammer AZ, Steiger P, et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020;395(10234):1417-8. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5.

Vercellino M, Bosa C, Alteno A, et al. Impact of COVID-19 lockdown on progressive multiple sclerosis patients. Neurological Sciences. 2022:43:2943-6. http://doi.org/10.1007/s10072-022-05909-z.

Wesselingh R. Prevalence, pathogenesis and spectrum of neu­rological symptoms in COVID-19 and post-COVID-19 syndro­me: a narrative review. Med J Aust. 2023. http://doi.org/10.5694/mja2.52063.

Wierzba-Bobrowicz T, Krajewski P, Tarka S, et al. Neuropathological analysis of the brains of fifty-two patients with COVID-19. Folia Neuropathol. 2021;59:219-31. http://doi.org/10.5114/fn.2021.108829.

World Health Organization. Data. WHO Coronovirus (COVID-19) dashboard date. https://data.who.int/dashboards/covid19/data.

Xu SW, Ilyas I, Weng JP. Endothelial dysfunction in COVID-19: an overview of evidence, biomarkers, mechanisms and potential therapies. Acta Pharmacol Sin. 2023;44:695-709. http://doi.org/10.1038/s41401-022-00998-0.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-29

Номер

Розділ

Клінічний випадок