Вплив ковідної інфекції  на перебіг розсіяного склерозу

Т.А. ДОВБОНОС; Л.І. СОКОЛОВА

doi:10.30978/UNJ2024-1-24

Автор(и)

Т.А. ДОВБОНОС Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1905-8662
Л.І. СОКОЛОВА Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1478-047X

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2024-1-24

Ключові слова:

розсіяний склероз; коронавірусна хвороба; COVID-19; SARS-CoV-2; загострення; прогресування; нейрофункціональні шкали.

Анотація

Мета роботи — провести аналіз клінічної картини та перебігу розсіяного склерозу (РС) на тлі коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19) із застосуванням нейрофункціональних шкал.

Матеріали та методи. Проведено проспективно-ретроспективне гібридне одноцентрове когортне дослідження 34 хворих на РС, які перенесли COVID-19. Діагноз РС встановлювався з використанням міжнародних критеріїв McDonald et al., 2017. Оцінка неврологічного дефіциту та рівня інвалідизації хворих на РС проводилася за допомогою Розширеної шкали порушень життєдіяльності Куртце EDSS (Expanded Disability Status Scale). Комплексне функціональне дослідження пацієнтів з РС включало проведення наступних нейрофункціональних тестів: тривалість 25-футової ходи (Timed 25-Foot Walk (T25-FW)), тест з дев’ятьма отворами та стрижнями (9 Hole Peg Test (9-HPT)) і тест на зіставлення знаків та чисел (Symbol Digit Modalities Test (SDMT)).

Результати. Середнє річне погіршення EDSS у післяковідний період складало (0,5 ± 0,9) бала (p < 0,05), у доковідний — лише (0,1 ± 0,8) бала (p > 0,05). Збільшення балу EDSS асоціювалось із негативною динамікою показника тесту T25FWT у післяковідний період (відповідно 1,8 ± 28,2 та 4,7 ± 12,5; p < 0,05). Бальна оцінка нейрофункціональних тестів 9-HPT і SDMT у досліджувані періоди не зазнала суттєвих змін. У постковідний період відзначено також збільшення частоти загострень на 8,8 % та ознаки прогресування РС у 5,9 % випадків.

Висновки. Вплив вірусу SARS-CоV-2 на розвиток загострень і прогресування РС потребує тривалих досліджень у більших когортах пацієнтів. Через тригерну дію коронавірусної інфекції на імунітет і активацію демієлінізувальних захворювань нервової системи слід посилити епідеміологічні заходи в цієї когорти пацієнтів. Перебіг РС на тлі COVID-19 може залежати від наявності, виду і дотримання рекомендацій хворобомодифікувальної терапії.

Біографії авторів

Т.А. ДОВБОНОС, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Довбонос Тетяна Анатоліївна
к. мед. н., доцент кафедри неврології

Л.І. СОКОЛОВА , Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Соколова Лариса Іванівна
д. мед. н., проф. кафедри неврології

Посилання

Dovbonos TA. [Komplaiens i pobichna diia interferonoterapii rozsiianoho sklerozu]. Ukr nevroloh zhurn (Ukraine). 2020;3:41-46. http://doi.org/10.30978/UNJ2020-3-41. Ukrainian.

Sokolova LI, Nehrych TI, Voloshyna NP, Yehorkina OV, Kobys TO, Pashkovskyi VI, Shulha O.D. [Rekomendatsii shchodo likuvannia patsiientiv z aktyvnym retsydyvno-remityvnym rozsiianym sklerozom v Ukraini]. Ukr nevroloh zhurn (Ukraine). 2018;2:93-96. https://doi.org/10.30978/UNZ2018293. Ukrainian.

Babtain F, Bajafar A, Nazmi O, et al. The disease course of multiple sclerosis befor and during Covid-19 pandemic: A retrospective five-year study. Mult Scler Relat Disord. 2022;65:103985. http://doi.org/10.1016/j.msard.2022.103985.

Baig AM, Sanders EC. Potential neuroinvasive pathways of SARS-CoV-2: Deciphering the spectrum of neurological deficit seen in coronavirus disease-2019 (COVID-19). J Med Virol. 2020;92(10):1845-1857. http://doi.org/10.1002/jmv.26105.

Barzegar M, Vaheb S, Mirmosayyeb O, Afshari-Safavi A, Nehzat N, Shaygannejad V. Can coronavirus disease 2019 (COVID-19) trigger exacerbation of multiple sclerosis? A retrospective study. Mult Scler Relat Disord. 2021;52:102947 http://doi.org/10.1016/j.msard.2021.102947.

Bellucci G, Rinaldi V, Buscarinu MC, Reniè R, Bigi R, Pellicciari G, et al. Multiple Sclerosis and SARS-CoV-2: Has the Interplay Started? Front Immunol. 2021;27(12):755333. http://doi.org/10.3389/fimmu.2021.755333.

Berger J, Brandstadter R, Bar-Or A. COVID-19 and MS disease-modifying therapies. Neurol Neuroimmunol Neuroinflamm Jul. 2020;7(4):e761. http://doi.org/10.1212/NXI.0000000000000761.

Chen R, Wang K, Yu J, Howard D, French I, et al. The Spatial and Cell Type Distribution of SARS-CoV-2 Receptor ACE2 in the Human and Mouse Brains. Front Neurol. 2021;11:573095. http://doi.org/10.3389/fneur.2020.573095.

Drayman N, DeMarco JK, Jones KA, Azizi S-A, Froggatt HM, Tan K, et al. Masitinib is a Broad Coronavirus 3CL Inhibitor That Blocks Replication of SARS-CoV-2. Science. 2021;373(6557):931-6. http://doi.org/10.1126/science.abg5827.

Dunai C, Collie C, Michael B.D. Immune-Mediated Mechanisms of COVID-19 Neuropathology. Front Neurol. 2022;13:882905. http://doi.org/10.3389/fneur.2022.882905.

Etemadifar M, Abhari AP, Nouri H, et al. Does COVID-19 increase the long-term relapsing-remitting multiple sclerosis clinical activity? A cohort study. BMC Neurol. 2022;22(1):64. http://doi.org/10.1186/s12883-022-02590-9.

Etemadifar M, Sedaghat N, Aghababaee A, et al. COVID-19 and the risk of relapse in multiple sclerosis patients: a fight with no bystander effect? Mult Scler Relat Disord. 2021;51:102915 http://doi.org/10.1016/j.msard.2021.102915.

Finsterer J. SARS-CoV-2 triggered relapse of multiple sclerosis. Clin Neurol Neurosurg. 2022;215:107210. http://doi.org/10.1016/j.clineuro.2022.107210.

Forero, K, Buqaileh, R, Sunderman, C, AbouAlaiwi, W. COVID-19 and Neurological Manifestations. Brain Sci. 2023;13:1137. http://doi.org/10.3390/brainsci13081137.

Garjani A, Middleton RM, Hunter R, Tuite-Dalton KA, Coles A, Dobson R, et al. COVID-19 is associated with new symptoms of multiple sclerosis that are prevented by disease modifying therapies. Mult Scler Relat Disord. 2021;52:102939. http://doi.org/10.1016/j.msard.2021.102939.

Hollen C, Bernard J. Multiple Sclerosis Management During the COVID-19 Pandemic. Curr Neurol Neurosci Rep. 2022;22(8):537-543. http://doi.org/10.1007/s11910-022-01211-9.

Karsidag S, Sahin S, Ates MF, Cinar N, Kendirli S. Demyelinating Disease of the Central Nervous System Concurrent With COVID-19. Cureus. 2021;13(8):e17297. http://doi.org/10.7759/cureus.17297.

Krienke C, Kolb L, Diken E, Streuber M, Kirchhoff S, Bukur T, et al. A Noninflammatory mRNA Vaccine for Treatment of Experimental Autoimmune Encephalomyelitis. Science. 2021;371:145-53. http://doi.org/10.1126/science.aay3638.

Louapre C, Collongues N, Stankoff B, et al. Clinical Characteristics and Outcomes in Patients with Coronavirus Disease 2019 and Multiple Sclerosis. JAMA Neurol. 2020;77(9):1079-1088. http://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.2581.

MacDougall M, Sleiman JE, Beauchemin Ph, Rangachari M. SARS-CoV-2 and Multiple Sclerosis: Potential for Disease Exacerbation. Front Immunol. 2022;13:871276 http://doi.org/10.3389/fimmu.2022.871276.

Marrodan M, Alessandro L, Farez MF, Correale J. The role of infections in multiple sclerosis. Mult Scler. 2019;25(7):891-901. http://doi.org/10.1177/1352458518823940. PMID: 30638421.

Mechelli R, Romano C, Reniè R, Manfr G, Buscarinu MC, Marrone A, et al. Viruses and Neuroinflammation in Multiple Sclerosis. Neuroimmunol Neuroinflamm. 2021;8:1-15. http://doi.org/10.20517/2347-8659.2021.01.

Michelena G, Casas M, Eizaguirre MB, et al. Can COVID-19 exacerbate multiple sclerosis symptoms? A case series analysis. Mult. Scler. Relat. Disord. 2022;57:103368 http://doi.org/10.1016/j.msard.2021.103368.

Moghadasi AN. COVID-19-Related Autoimmune Disorders of Central Nervous System (CRAD-C): Is it a New Entity? Autoimmun Rev. 2021;20:102888. http://doi.org/10.1016/J.AUTREV.2021.102888.

Moore L, Ghannam M, Manousakis G. A first presentation of multiple sclerosis with concurrent COVID-19 infection. Eneurologicalsci. 2021;22:100299. http://doi.org/10.1016/j.ensci.2020.100299.

Sarwar S, Rogers S, Mohamed AS, et al. Multiple Sclerosis Following SARS-CoV-2 Infection: A Case Report and Literature Review. Cureus. 2021;13(10):e19036. http://doi.org/10.7759/cureus.19036.

Septyaningtrias DE, Susilowati R. Neurological involvement of COVID-19: from neuroinvasion and neuroimmune crosstalk to long-term consequences. Rev Neurosci. 2021;32(4):427-442. http://doi.org/10.1515/revneuro-2020-0092.

Serafini B, Rosicarelli B, Veroni C, Mazzola GA, Aloisi F. Epstein-Barr. Virus-Specific CD8 T Cells Selectively Infiltrate the Brain in Multiple Sclerosis and Interact Locally with Virus-Infected Cells: Clue for a Virus-Driven Immunopathological Mechanism. J Virol. 2019 Nov 26;93(24):e00980-19. http://doi.org/10.1128/JVI.00980-19.

Song E, Zhang C, Israelow B, Lu-Culligan A, Prado AV, Skriabine S, et al. Neuroinvasion of SARS-CoV-2 in human and mouse brain. J Exp Med. 2021;218(3):e20202135. http://doi.org/10.1084/jem.20202135.

Stoian A, Stoian M, Bajko Z, Maier S, Andone S, Cioflinc RA, et al. Autoimmune Encephalitis in COVID-19 Infection: Our Experience and Systematic Review of the Literature. Biomedicines. 2022;10(4):774. http://doi.org/10.3390/biomedicines10040774.

Vabret N, Britton GJ, Gruber C, Hegde S, Kim J, Kuksin M, et al. Immunology of COVID-19: Current State of the Science. Immunity. 2020;52(6):910-941. http://doi.org/10.1016/j.immuni.2020.05.002.

Zhang JJ, Dong X, Cao YY, et al. Clinical characteristics of 140 patients infected by SARS-CoV-2 in Wuhan, China. J Infect. 2020;75(7):1730-1741. http://doi.org/10.1111/all.14238.

Zhang Y, Yin H, Xu Y, Xu T, Peng B, Cui L, Zhang S. The epidemiology of COVID-19 and MS-related characteristics in a national sample of people with MS in China. Front Neurol. 2021;12:807. http://doi.org/10.3389/fneur.2021.682729.