Роль ультразвукового скринінгу у діагностиці хвороби дрібних судин

Автор(и)

  • Д.М. Храмцов Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, Україна https://orcid.org/0000-0001-9254-5814
  • М.С. Вікаренко Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, Україна https://orcid.org/0000-0002-8238-6802

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-60

Ключові слова:

хвороба дрібних судин; діагностика; допплерографія; нейровізуалізація.

Анотація

Мета роботи — оцінити діагностичну цінність ультразвукового скринінгу при хворобі дрібних судин (ХДС).

Матеріали та методи. Дослідження проведене на клінічних базах кафедри терапевтичних дисциплін Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Одеса, м. Миколаїв) у 2020—2022 рр. Обстежено 46 пацієнтів з верифікованим діагнозом ХДС. Для верифікації використано високопольну МРТ 1,5 Тл (Siemens Symphony, Німеччина). Наявність вогнищевих уражень білої речовини головного мозку оцінювали на аксіальних T2-зважених і FLAIR-послідовностях за допомогою шкал Fazekas, Scheltens та Koedam. Когнітивні функції оцінювали за допомогою короткої шкали оцінки вищих психічних функцій (Mini Mental State Examination (MMSE)). Усім пацієнтам проведено допплерографічне дослідження судин головного мозку за допомогою апарата Toshiba Aplio 500 (Японія). Як контроль обстежено 30 осіб аналогічного віку без ознак ХДС. Статистичну обробку даних проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізу з використанням програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).

Результати. Середній вік пацієнтів основної групи становив (64,2 ± 1,1) року, контрольної — (59,9 ± 2,6) року. У всіх пацієнтів основної групи відзначено помірне зниження когнітивних здібностей (оцінка за MMSE — (23,5 ± 0,4) бала), у контрольній групі — (26,7 ± 0,5) бала (p < 0,05)). При оцінці результатів МРТ у всіх пацієнтів виявлено явища лейкоенцефалопатії. У 9 (19,6 %) пацієнтів визначено ступінь І за шкалою Fazekas, у 22 (47,8 %) — ступінь ІІ, у 15 (32,6 %) — ступінь ІІІ. У контрольній групі лише 4 (13,3 %) особи мали мінімальні ознаки лейкоенцефалопатії (І ступінь за шкалою Fazekas). Атрофія скроневої кори І ступеня за шкалою Scheltens виявлена у 14 (30,4 %) пацієнтів основ­ної групи, атрофія парієтальної кори І ступеня за шкалою Koedam — у 8 (17,4 %). При ультразвуковому дослід­женні ознаки субклінічного ураження сонних артерій визначено у 28 (69,9 %) хворих на ХДС та 5 (16,7 %) осіб у контрольній групі. При оцінці кровотоку по середній мозковій артерії в усіх хворих на ХДС зафіксовано підвищення індексу Гослінга в середньому до 1,15 ± 0,03 та індексу Пурсело до 0,66 ± 0,03. Значення індексу корелювало зі ступенем ураження за шкалою Fazekas (r = 0,68) та віком (r = 0,71), меншою мірою — з виразністю атрофії скроневої і тім’яної кори (r = 0,35 та r = 0,33). У контрольній групі середні значення пульсативного індексу становили 0,79 ± 0,03 (p < 0,001), індексу резистентності — 0,57 ± 0,03. При оцінці діагностичної цінності допплерометричного методу встановлено, що його чутливість — 0,96, специфічність — 0,85 (J = 0,81).

Висновки. Допплерографія судин головного мозку має високу діагностичну цінність для виявлення захворювань дрібних судин і може бути використана для відбору кандидатів для нейровізуалізаційної верифікації ХДС.

Біографії авторів

Д.М. Храмцов, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв

Храмцов Денис Миколайович
к. мед. н., доцент кафедри терапевтичних дисциплін

М.С. Вікаренко, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв

Вікаренко Марина Сергіївна
аспірант кафедри терапевтичних дисциплін

Посилання

Hloba MIu, Kalashnikov VI, Linska HV, Dynnyk OB. [Praktychni rekomendatsii z dupleksnoho skanuvannia mahistralnykh sudyn shyi ta holovy (proekt)]. Radiolohichnyi visnyk. 2017;(1-2):40-5. Ukrainian.

Panteleienko LV, Krylova VIu. [Osoblyvosti klinichnoho perebihu ishemichnoho insultu na tli khvoroby malykh sudyn]. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal. 2018;(3-4):26-31. Ukrainian.

Fetisov VS. [Paket statystychnoho analizu danykh STATISTICA]. Nizhyn: NDU im. M Hoholia. 2018. 114 s. Ukrainian.

Caplan LR. Lacunar infarction and small vessel disease: pathology and pathophysiology. J Stroke. 2015 Jan;17(1):2-6. http://doi.org/10.5853/jos.2015.17.1.2. PMID: 25692102; PMCID: PMC4325635.

Chojdak-Łukasiewicz J, Dziadkowiak E, Zimny A, Paradowski B. Cerebral small vessel disease: A review. Adv Clin Exp Med. 2021 Mar;30(3):349-56. http://doi.org/10.17219/acem/131216. PMID: 33768739.

Kaushik S, Vani K, Chumber S, Anand KS, Dhamija RK. Evaluation of MR visual rating scales in major forms of dementia. J Neurosci Rural Pract. 2021 Jan;12(1):16-23. http://doi.org/10.1055/s-0040-1716806. PMID: 33531755; PMCID: PMC7846312.

Litak J, Mazurek M, Kulesza B, et al. Cerebral small vessel disease. Int J Mol Sci. 2020 Dec 20;21(24):9729. http://doi.org/10.3390/ijms21249729. PMID: 33419271; PMCID: PMC7766314.

Mahammedi A, Wang LL, Williamson BJ, et al. Small vessel disease, a marker of brain health: what the radiologist needs to know. AJNR Am J Neuroradiol. 2022 May;43(5):650-60. http://doi.org/10.3174/ajnr.A7302. Epub 2021 Oct 7. PMID: 34620594; PMCID: PMC9089248.

Mok V, Ding D, Fu J, et al. Transcranial Doppler ultrasound for screening cerebral small vessel disease: a community study. Stroke. 2012 Oct;43(10):2791-3. http://doi.org/10.1161/STROKEAHA.112.665711. Epub 2012 Sep 4. PMID: 22949475.

Moretti R, Caruso P. Small vessel disease-related dementia: an invalid neurovascular coupling? Int J Mol Sci. 2020 Feb 7; 21(3):1095. http://doi.org/10.3390/ijms21031095. PMID: 32046035; PMCID: PMC7036993.

Neumann K, Günther M, Düzel E, Schreiber S. Microvascular impairment in patients with cerebral small vessel disease assessed with arterial spin labeling magnetic resonance imaging: a pilot study. Front Aging Neurosci. 2022 May 19;14:871612. http://doi.org/10.3389/fnagi.2022.871612. PMID: 35663571; PMCID: PMC9161030.

Schmidt R, Seiler S, Loitfelder M. Longitudinal change of small-vessel disease-related brain abnormalities. J Cereb Blood Flow Metab. 2016 Jan;36(1):26-39. http://doi.org/10.1038/jcbfm.2015.72. PMID: 25899293; PMCID: PMC4758559.

Wardlaw JM, Smith C, Dichgans M. Small vessel disease: mechanisms and clinical implications. Lancet Neurol. 2019 Jul;18(7):684-96. http://doi.org/10.1016/S1474-4422(19)30079-1. Epub 2019 May 13. PMID: 31097385.

Zeng W, Chen Y, Zhu Z, et al. Severity of white matter hyperintensi­ties: Lesion patterns, cognition, and microstructural changes. J Cereb Blood Flow Metab. 2020 Dec;40(12):2454-63. http://doi.org/10.1177/0271678X19893600. PMID: 31865841. PMCID: PMC7820685.

Zulfiqar AA, Thomasset de Longuemarre A. Codex et MMSE: que choisir? [Codex and MMSE: what to choose?]. Geriatr Psychol Neuropsychiatr Vieil. 2019 Sep 1;17(3):279-89. PMID: 31449046. French.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-18

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження