Роль ультразвукового скринінгу у діагностиці хвороби дрібних судин

Анотація

Мета роботи — оцінити діагностичну цінність ультразвукового скринінгу при хворобі дрібних судин (ХДС).

Матеріали та методи. Дослідження проведене на клінічних базах кафедри терапевтичних дисциплін Чорноморського національного університету імені Петра Могили (м. Одеса, м. Миколаїв) у 2020—2022 рр. Обстежено 46 пацієнтів з верифікованим діагнозом ХДС. Для верифікації використано високопольну МРТ 1,5 Тл (Siemens Symphony, Німеччина). Наявність вогнищевих уражень білої речовини головного мозку оцінювали на аксіальних T2-зважених і FLAIR-послідовностях за допомогою шкал Fazekas, Scheltens та Koedam. Когнітивні функції оцінювали за допомогою короткої шкали оцінки вищих психічних функцій (Mini Mental State Examination (MMSE)). Усім пацієнтам проведено допплерографічне дослідження судин головного мозку за допомогою апарата Toshiba Aplio 500 (Японія). Як контроль обстежено 30 осіб аналогічного віку без ознак ХДС. Статистичну обробку даних проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізу з використанням програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).

Результати. Середній вік пацієнтів основної групи становив (64,2 ± 1,1) року, контрольної — (59,9 ± 2,6) року. У всіх пацієнтів основної групи відзначено помірне зниження когнітивних здібностей (оцінка за MMSE — (23,5 ± 0,4) бала), у контрольній групі — (26,7 ± 0,5) бала (p < 0,05)). При оцінці результатів МРТ у всіх пацієнтів виявлено явища лейкоенцефалопатії. У 9 (19,6 %) пацієнтів визначено ступінь І за шкалою Fazekas, у 22 (47,8 %) — ступінь ІІ, у 15 (32,6 %) — ступінь ІІІ. У контрольній групі лише 4 (13,3 %) особи мали мінімальні ознаки лейкоенцефалопатії (І ступінь за шкалою Fazekas). Атрофія скроневої кори І ступеня за шкалою Scheltens виявлена у 14 (30,4 %) пацієнтів основ­ної групи, атрофія парієтальної кори І ступеня за шкалою Koedam — у 8 (17,4 %). При ультразвуковому дослід­женні ознаки субклінічного ураження сонних артерій визначено у 28 (69,9 %) хворих на ХДС та 5 (16,7 %) осіб у контрольній групі. При оцінці кровотоку по середній мозковій артерії в усіх хворих на ХДС зафіксовано підвищення індексу Гослінга в середньому до 1,15 ± 0,03 та індексу Пурсело до 0,66 ± 0,03. Значення індексу корелювало зі ступенем ураження за шкалою Fazekas (r = 0,68) та віком (r = 0,71), меншою мірою — з виразністю атрофії скроневої і тім’яної кори (r = 0,35 та r = 0,33). У контрольній групі середні значення пульсативного індексу становили 0,79 ± 0,03 (p < 0,001), індексу резистентності — 0,57 ± 0,03. При оцінці діагностичної цінності допплерометричного методу встановлено, що його чутливість — 0,96, специфічність — 0,85 (J = 0,81).

Висновки. Допплерографія судин головного мозку має високу діагностичну цінність для виявлення захворювань дрібних судин і може бути використана для відбору кандидатів для нейровізуалізаційної верифікації ХДС.