Нейропатичний компонент болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-56Ключові слова:
нейропатичний компонент болю; мінно-вибухові поранення; хронічний біль.Анотація
У пацієнтів із мінно-вибуховими пораненнями хронічний біль спостерігається у середньому в 83,3 % випадків. З’ясовано, що на це впливає кількість поранених анатомічних ділянок тіла. Так, у пацієнтів, які отримали поранення в 1 чи 2 анатомічні ділянки тіла, частота хронізації болю становить 82,2 %, а в осіб, які отримали поранення в ≥ 3 анатомічні ділянки тіла, — 91,7 %.
Мета роботи — дослідити наявність нейропатичного компонента болю у пацієнтів із мінно-вибуховими пораненнями та його вплив на частоту хронізації болю.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 280 пацієнтів, які отримали мінно-вибухові поранення під час бойових дій. Оскільки кількість поранених анатомічних ділянок тіла впливає на хронізацію болю, пацієнтів розділили на дві групи: до групи 1 віднесли 169 пацієнтів із пораненнями в 1 чи 2 анатомічні ділянки тіла, до групи 2 — 111 пацієнтів із пораненнями більше 2 анатомічних ділянок. Для діагностики нейропатичного болю застосовували опитувальник Douleur Neuropathique 4 questions.
Результати. Дані діагностичного опитувальника Douleur Neuropathique 4 questions свідчать про те, що в усіх пацієнтів був наявний нейропатичний компонент болю (4—6 балів). На всіх етапах лікування не виявлено статистично значущої різниці між групами: під час лікування у військових мобільних госпіталях (p = 0,911) і військово-медичних клінічних центрах (p = 0,771), на момент виписки зі стаціонару (p = 0,931), через 1 міс після виписки (p = 0,949), 3 міс (p = 0,931), 6 міс (p = 0,927) і 12 міс (p = 0,842).
Висновки. Пацієнти, які отримали мінно-вибухові поранення, мають високу частоту хронізації болю. На ризик хронізації впливає нейропатичний компонент болю, який був наявний у всіх пацієнтів.
Посилання
Kuchyn IuL, Horoshko VR. [Pain syndrome in patients with gunshot wounds of the limbs and post-traumatic stress disorders]. Emergency Medicine. 2022;17(7):24-31. https://doi.org/10.22141/2224-0586.17.7.2021.244591. Ukrainan.
Kuchyn IuL, Horoshko VR. [Influence of the type of anesthesia during reconstructive surgical interventions on the final results of treatment of patients with gunshot wounds of the extremities and post-traumatic stress disorders]. Current Aspects of Military Medicine. 2021;28(2):92-104. https://doi.org/10.32751/2310-4910-2021-28-2-8. Ukrainan.
Kuchyn I, Horoshko V. Chronic pain in patients with gunshot wounds. BMC Anesthesiol. 2023;47. https://doi.org/10.1186/s12871-023-02005-3.
Kuchyn IuL, Horoshko VR. Predictors of treatment failure among patients with gunshot wounds and post-traumatic stress disorder. BMC Anesthesiol. 2021;21:263. https://doi.org/10.1186/s12871-021-01482-8.
Lee H, Kong V, Cheung C, et al. Trends in the management of abdominal gunshot wounds over the last decade: a South African experience. World J Surg. 2022;46(5):998-1005. https://doi.org/10.1007/s00268-022-06469-1.
Miller K, Benns M, Bozeman M, et al. Operative management of thoracic gunshot wounds: more aggressive treatment has been required over time. Am Surg. 2019;85(11):1205-8. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31775959/.
Zeineddin A, Williams M, Nonez H, et al. Gunshot injuries in American Trauma Centers: Analysis of the lethality of multiple gunshot wounds. Am Surg. 2021;87(1):39-44. https://doi.org/10.1177/0003134820949515.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
