Когнітивні та емоційно-афективні розлади в учасників бойових дій із черепно-мозковою травмою (огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-28Ключові слова:
черепно-мозкова травма; посткомоційний синдром; посттравматична енцефалопатія; посттравматичний стресовий розлад; когнітивні розлади; порушення пам’яті; лобна психіка.Анотація
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є однією з основних загроз для життя та здоров’я комбатантів. Сучасна парадигма військової справи призводить до прогресивного збільшення поширення травматичного ураження мозку серед учасників бойових дій. Симптомокомплекс, що типово розвивається у цієї групи пацієнтів, може бути представлений емоційною лабільністю, порушеннями сну та пам’яті, невмотивованою втомою, тривожністю, депресією, нападами злості. Обговорюється походження цих симптомів: вияв органічного ураження мозку (дифузне та вогнищеве ураження різних частин мозку) чи функціональне захворювання (розлад, пов’язаний з експозицією психотравмувальної ситуації). Для з’ясування цього проводили детальне дослідження патогенетичних механізмів ЧМТ, оцінку ефективності різних принципів лікування посттравматичної енцефалопатії, дослідження поширення депресії, посттравматичного стресового розладу, деменції, залежностей від вживання психоактивних речовин при травматичному ураженні мозку. На сучасному етапі досліджень у сфері нейротравматології вважається загальноприйнятим той факт, що ЧМТ або її наслідки можуть виявлятися психічною симптоматикою. Однак не можна заперечувати роль інших причинних чинників у патогенезі психічних розладів у військовослужбовців, таких як спадковість, вплив довкілля, нездоровий спосіб життя, супутні соматичні та неврологічні захворювання. Поширеність нейропсихологічних розладів при ЧМТ значно відрізняється згідно із літературними даними, що потенційно може бути пов’язано з різною методологією оцінки психологічних показників та різним підходом до формування досліджуваних груп пацієнтів. Визначення етіології психологічної симптоматики комбатантів із ЧМТ та віднесення її до категорії травма-асоційованих психічних розладів чи інтерпретація симптоматики як наслідок органічного ураження центральної нервововї системи є дискутабельним питанням, що потребує проведення досліджень і потенційно може поліпшити підходи до лікування та реабілітації військовослужбовців. Корекція наслідків легкої ЧМТ є одним із основних завдань при реабілітації легкопоранених комбатантів, а корекція когнітивних, поведінкових та емоційних розладів може суттєво підвищити якість життя цієї групи пацієнтів.
Посилання
Luryia AR. [Varyanty «lobnoho syndroma» (k postanovke problemy). Funktsyy lobnykh dolei mozgha]. Pod obshch. red. ED Khomskoi, AR Luryia. M.: Nauka; 1982. Russian.
Novytskaia-Usenko LV, Muslyn VP, Kryshtafor AA. [Dva protyvopolozhnykh effekta NMDA-retseptorov s tochky zrenyia rasshyrenyia dyapazona farmakolohycheskoi neiroprotektsyy pry ostroi yshemyy holovnoho mozgha]. Medytsyna neotlozhnykh sostoianyi. 2016;(1):24-9. Russian.
[Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh]. T. 4, 1973. C. 272. Ukrainian.
Aboujaoude E, Koran LM. Impulsive control disorders. Cambridge University Press: Cambridge; 2010.
Allison RS. Perseveration as a sign of diffuse and focal brain damage. I. Br Med J. 1966 Oct 29;2(5521):1027-32 contd. http://doi.org/10.1136/bmj.2.5521.1027.
Aragón CJD, Arango-Lasprilla JC, Bartolomé MP, Fernández VL, Krch D. The effect of cognitive impairment on self-generation in Hispanics with TBI. Neuro Rehabilitation. 2012;30(1):55-64. http://doi.org/10.3233/NRE-2011-0727.
Baldo JV, Shimamura AP, Delis DC, Kramer J, Kaplan E. Verbal and design fluency in patients with frontal lobe lesions. J Int Neuropsychol Soc. 2001 Jul;7(5):586-96. http://doi.org/10.1017/s1355617701755063.
Bener A, Omar AOK, Ahmad AE, Al-Mulla FH, Abdul Rahman YS. The pattern of traumatic brain injuries: A country undergoing rapid development. Brain Injury. 2010;24(2):74-80. http://doi.org/10.3109/02699050903508192.
Bharathi V, Lee FS. Emotional incontinence--the other poststroke phenomenon. Med J Malaysia. 2006 Oct;61(4):490-2. PMID: 17243530.
Bjork JM, Grant SJ. Does traumatic brain injury increase risk for substance abuse? J Neurotrauma. 2009;26(7):1077-82.
Bramlett HM, Dietrich WD. Long-term consequences of traumatic brain injury: current status of potential mechanisms of injury and neurological outcomes. J Neurotrauma. 2015;2(23):1834-48.
Bryant R. Post-traumatic stress disorder vs traumatic brain injury. Dialogues Clin Neurosci. 2011;13(3):251-62. http://doi.org/10.31887/DCNS.2011.13.2/rbryant.
Bryant RA, O’Donnell ML, Creamer M, et al. The psychiatric se-quelae of traumatic injury. Am J Psychiatry. 2010;167:312-20.
Cardinale EM, Reber J, O’Connell K, et al. Bilateral amygdala damage linked to impaired ability to predict others’ fear but preserved moral judgements about causing others fear. Proc Biol Sci. 2021 Jan 27;288(1943):20202651. http://doi.org/10.1098/rspb.2020.2651.
CDC (Centers for Disease Control and Prevention). Traumatic brain injury & concussion. 2017. [August 12, 2018].
Corkin S. Lasting consequences of bilateral medial temporal lobectomy: Clinical course and experimental findings in H.M. Seminars in Neurology. New York, NY: Thieme-Stratton Inc. 1984;4(2):249-59. http://doi.org/10.1055/s-2008-1041556.
Creque C, Kolakowsky-Hayner SA. Stimulus-Bound Behavior. In: Kreutzer J, DeLuca J, Caplan B. (eds). Encyclopedia of Clinical Neuropsychology. Springer, Cham; 2017. http://doi.org/10.1007/978-3-319-56782-2_1908-2.
Deal RA, Hough MS, Walker M, Rastatter M, Hudson S, King KA. Post-traumatic amnesia duration after traumatic brain injury: relationship to outcome of pragmatic skills during chronic phases of recovery. Journal of Medical Speech-Language Pathology. 2010;18(1):35-47.
Demakis GJ. A meta-analytic review of the sensitivity of the Wisconsin Card Sorting Test to frontal and lateralized frontal brain damage. Neuropsychology. 2003;17(2):255-64. http://doi.org/10.1037/0894-4105.17.2.255.
Ebbinghaus H. Memory: a contribution to experimental psychology. Ann Neurosci. 2013 Oct;20(4):155-6. http://doi.org/10.5214/ans.0972.7531.200408. PMCID: PMC4117135.
Ehde D, Fann J. Managing Depression, Anxiety, and Emotional Challenges. In Living Life Fully after Brain Injury: A workbook for survivors, families and caregivers, Eds. Fraser, Johnson & Bell. Youngsville, NC: Lash & Associates Publishing/Training, Inc; 2011.
Feinstein A, Damasio and Tranel. The human amygdala and the induction and experience of fear]. Current Biology, Published online: December 16, 2010.
Fotopoulou A. False selves in neuropsychological rehabilitation: the challenge of confabulation. Neuropsychol Rehabil. 2008 Oct-Dec;18(5-6):541-65.
Fox V, Dalman C, Dal H, Hollander A-C, Kirkbride JB, Pitman A. Suicide risk in people with post-traumatic stress disorder: A cohort study of 3.1 million people in Sweden. Journal of Affective Disorders. 2021;279:609-16. http://doi.org/10.1016/j.jad.2020.10.009.
Frueh BC, Grubaugh AL, Yeager DE, Magruder KM. Delayed-onset post-traumatic stress disorder among war veterans in primary care clinics. Br J Psychiatry. 2009 Jun;194(6):515-20. http://doi.org/10.1192/bjp.bp.108.054700. PMID: 19478290.
Giunta B, Obregon D, Velisetty R, Sanberg PR, Borlongan CV, Tan J. The immunology of traumatic brain injury: a prime target for Alzheimer’s disease prevention. J Neuroinflammation. 2012:9:185. http://doi.org/10.1186/1742-2094-9-185.
Harvey AG, Bryant RA. Acute stress disorder after mild traumatic brain injury. J Nerv Ment Dis. 1998 Jun;186(6):333-7. http://doi.org/10.1097/00005053-199806000-00002. PMID: 9653416.
Hernandez-Ontiveros DG, Tajiri N, Acosta S, Giunta B, Tan J, Borlongan CV. Microglia activation as a biomarker for traumatic brain injury. Front Neurol. 2013 Mar 26:4:30. http://doi.org/10.3389/fneur.2013.00030.
Ishihara K, Nishino H, Maki T, Kawamura M, Murayama S. Utilization behavior as a white matter disconnection syndrome. Cortex. 2012;38(3):379-87.
Jordan G, Boller F, Sloan Berndt R, Robertson JH, Rizzolatti G. Handbook of Neuropsychology. Elsevier Health Sciences; 2002. P. 103.
Kean S. Phineas Gage, Neuroscience’s Most Famous Patient. Slate. Reprinted in Skloot, Rebecca, ed. The Best American Science and Nature Writing 2015. Houghton Mifflin Harcourt; 2015:143-148.
Kennedy JE, Lu LH, Reid MW, Leal FO, Cooper DB. Correlates of depression in U.S. military service members with a history of mild traumatic brain injury. Mil Med. 2019;184(Suppl 1):148-54.
Klüver H, Bucy PC. Preliminary analysis of functions of the temporal lobes in monkeys. 1939. J Neuropsychiatry Clin Neurosci. 1997 Fall;9(4):606-20. http://doi.org/10.1176/jnp.9.4.606. PMID: 9447506.
Kong LZ, Zhang RL, Hu SH, et al. Military traumatic brain injury: a challenge straddling neurology and psychiatry. Military Med Res. 2022;9:2.
Krch D. Frontal Lobe Syndrome. In: Kreutzer JS, DeLuca J, Caplan B (eds). Encyclopedia of Clinical Neuropsychology. Springer, New York, NY; 2011. http://doi.org/10.1007/978-0-387-79948-3_1894.
Kringelbach ML. The human orbitofrontal cortex: linking reward to hedonic experience. Nature Reviews Neuroscience. 2005;6(9):691-702. http://doi.org/10.1038/nrn1747.
Lanska DJ. The Klüver-Bucy syndrome. Front Neurol Neurosci. 2018;41:77-89. http://doi.org/10.1159/000475721. PMID: 29145186.
Len TK, Neary JP, Asmundson GJ, et al. Serial monitoring of CO2 reactivity following sport concussion using hypocapnia and hypercapnia. Brain Inj. 2013;27(3):346-53. http://doi.org/10.3109/02699052.2012.743185. PMID: 23438354.
Liu Y, Collins C, Wang K, Xie X, Bie R. The prevalence and trend of depression among veterans in the United States. J Affect Disord. 2019 Feb 15;245:724-7.
Lowery-Gionta EG, May MD, Taylor RM, et al. Modeling trauma to develop treatments for posttraumatic stress. Translational Issues in Psychological Science. 2019;5(3):243-275. http://doi.org/10.1037/tps0000199.
Lu YC, Wu MK, Zhang L, Zhang CL, Lu YY, Wu CH. Association between suicide risk and traumatic brain injury in adults: a population based cohort study. Postgrad Med J. 2020 Dec;96(1142):747-52. http://doi.org/10.1136/postgradmedj-2019-136860.
Mac Donald CL, Adam OR, Johnson AM, et al. Acute posttraumatic stress symptoms and age predict outcome in military blast concussion. Brain. 2015;138:1314-26.
Mallya S, Sutherland J, Pongracic S, Mainland B, Ornstein TJ. The manifestation of anxiety disorders after traumatic brain injury: a review. J Neurotrauma. 2015 Apr 1;32(7):411-21. http://doi.org/10.1089/neu.2014.3504. PMID: 25227240.
Marin RS, Wilkosz PA. Disorders of diminished motivation Archived 2012-11-22 at the Wayback Machine. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2005;20(4):377-88.
Mathias JL, Harman-Smith Y, Bowden SC, Rosenfeld JV, Bigler ED. Contribution of psychological trauma to outcomes after traumatic brain injury: assaults versus sporting injuries. J Neurotrauma. 2014 Apr 1;31(7):658-69. http://doi.org/10.1089/neu.2013.3160.
McGaugh JL. The perseveration-consolidation hypothesis: Mueller and Pilzecker, 1900. Brain Res Bull. 1999 Nov-Dec;50(5-6):445-6. http://doi.org/10.1016/s0361-9230(99)00126-4. PMID: 10643476.
McKee AC, Cantu RC, Nowinski CJ, et al. Chronic traumatic encephalopathy in athletes: progressive tauopathy after repetitive head injury. J Neuropathol Exp Neurol. 2009 Jul;68(7):709-35. http://doi.org/10.1097/NEN.0b013e3181a9d503.
Miller BL, Cummings JL, eds. The human frontal lobes. Functions and disorders. 2nd, illustrated, revised ed. New York; 2007.
Miller SC, Whitehead CR, Otte CN, et al. Risk for broad-spectrumneuropsychiatric disorders after mild traumatic brain injury in a co-hort of US Air Force personnel. Occup Environ Med. 2015;72:560-4.
Monsour M, Ebedes D, Borlongan CV. A review of the pathology and treatment of TBI and PTSD. Exp Neurol. 2022;351:114009. http://doi.org/10.1016/j.expneurol.2022.114009.
Myers CS. Shell-Shock in France 1914—1918, based on a war diary kept by CS Myers. Cambridge: Cambridge University Press, 1940.
Nadler R. What was i thinking? Handling the Hijack. Retrieved 2019-04-15.
Neurobehavioral Guidelines Working Group, Warden DL, Gordon B, Mcallister TW, Silver JM, Barth JT, et al. Guidelines for the pharmacologic treatment of neurobehavioral sequelae of traumatic brain injury. J Neurotrauma. 2006;23(10):1468-501.
O’Connor M, Drebing C. Veterans and Brain Injury. In Living Life Fully after Brain Injury: A workbook for survivors, families and caregivers, Eds. Fraser, Johnson & Bell. Youngsville, NC: Lash & Associates Publishing/Training, Inc; 2011.
Patel TP, Ventre SC, Geddes-Klein D, Singh PK, Meaney DF. Single-neuron NMDA receptor phenotype influences neuronal rewiring and reintegration following traumatic injury. J Neurosci. 2014;34(12):4200-13. http://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.4172-13.2014.
Pereira N, Holz M, Pereira H, et al. Frequency of neurolopsychological deficits after traumatic brain injury. Acta Colombiana de Psicología. 2016;19(2):127-37. http://doi.org/10.14718/ACP.2016.19.2.6.
Petrides M, Pandya DM. Dorsolateral prefrontal cortex: comparative cytoarchitectonic analysis in the human and the macaque brain and corticocortical connection patterns. Eur J Neurosci. 1999;11:1011-36. http://doi.org/10.1046/j.1460-9568.1999.00518.x.
Pirau L, Lui F. Frontal Lobe Syndrome. 2022 Dec 22. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. PMID: 30422576.
Pnsford J, Cameron P, Fitzgerald M, et al. Predictors of postconcussive symptoms 3 months after mild traumatic brain injury. Neuropsychol. 2012;26:304-13.
Rao V, Lyketsos C. Neuropsychiatric sequelae of traumatic brain injury. Psychosomatics. 2000;1(2):95-103. http://doi.org/10.1176/appi.psy.41.2.95. PMID 10749946.
Review of VA/DOD Clinical Practice Guideline on management of acute stress and interventions to prevent posttraumatic stress disorder. Journal of rehabilitation research and development. July 2012.
Roby PR, Chandran A, Barczak-Scarboro NE, et al. Cerebrovascular reactivity in special operations forces combat soldiers. Ann Biomed Eng. 2020 Jun;48(6):1651-60. http://doi.org/10.1007/s10439-020-02514-z. Epub 2020 Apr 23. PMID: 32328806.
Rose EA, Porcerelli JH, Neale AV. Pica: Common but commonly missed. J Am Board Fam Pract. 2000 Sep-Oct;13(5):353-8. PMID: 11001006.
Shaked I, Tchoresh D, Gersner R, et al. Protective autoimmunity: interferon-γ enables microglia to remove glutamate without evoking inflammatory mediators. J Neurochemistry. 2005;92(5):997-1009. http://doi.org/10.1111/j.1471-4159.2004.02954.x.
Squire LR. The legacy of patient H.M. for neuroscience». Neuron. 2009;61(1):69. http://doi.org/10.1016/j.neuron.2008.12.023.
Stein MB, Kessler RC, Heeringa SG, et al. Prospective longitudinal evaluation of the effect of deployment-acquired traumatic brain injury on posttraumatic stress and related disorders: results from the Army Study to Assess Risk and Resilience in Servicemembers (Army STARRS). Am J Psychiatry. 2015;172:1101-11.
Sternberg EM. Piecing together a puzzling world: Memento. Science. 2001;292(5522):1661-2. http://doi.org/10.1126/science.1062103.
Swanson TM, Isaacson BM, Cyborski CM, French LM, Tsao JW, Pasquina PF. Traumatic brain injury incidence, clinical overview, and policies in the US military health system since 2000. Public Health Rep. 2017;132(2):251-9.
Thibeault CM, Thorpe S, O’Brien MJ, Canac N, Ranjbaran M, Patanam I, et al. A cross-sectional study on cerebral hemodynamics after mild traumatic brain injury in a pediatric population. Front Neurol. 2018 Apr 5;9:200. http://doi.org/10.3389/fneur.2018.00200.
Tschiffely AE, Haque A, Haran FJ, et al. Recovery from mild traumatic brain injury following uncomplicated mounted and dismounted blast: a natural history approach. Mil Med. 2018;183(3-4):e140-7.
Vaishnavi S, Rao V, Fann JR. Neuropsychiatric problems after traumatic brain injury: unraveling the silent epidemic. Psychosomatics. 2009;50(3):198-205.
Vasterling JJ, Shawna J, Rasmusson A. Traumatic brain injury and posttraumatic stress disorder: conceptual, diagnostic, and therapeutic considerations in the context of co-occurrence. J Neuropsychiatry Clin Neurosci. 2018 Spring;30(2):91-100. http://doi.org/10.1176/appi.neuropsych.17090180.
Verbruggen F. Response Inhibition. In: Zeigler-Hill V, Shackelford T (eds). Encyclopedia of Personality and Individual Differences. Springer, Cham; 2017. http://doi.org/10.1007/978-3-319-28099-8_851-1.
Vespa P, Prins M, Ronne-Engstrom E, et al. Increase in extracellular glutamate caused by reduced cerebral perfusion pressure and seizures after human traumatic brain injury: a microdialysis study. J Neurosurg. 1998;89(6):971-82. http://doi.org/10.3171/jns.1998.89.6.0971.
Vijayaraghavan L, Krishnamoorthy ES, Brown RG, Trimble MR. Abulia: a delphi survey of British neurologists and psychiatrists. Mov Disord. 2002 Sep;17(5):1052-7.
Vincent AS, Roebuck-Spencer TM, Cernich A. Cognitive changes and dementia risk after traumatic brain injury: implications for aging military personnel. Alzheimers Dement. 2014;10(3 Suppl):S174-87.
Ward G, Morris R. Introduction to the psychology of planning. The Cognitive Psychology of Planning. 2005;1-34. http://doi.org/10.4324/9780203493564.
Yasir M, Mechanic OJ. Syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion. [Updated 2023 Mar 6]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507777.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.