Рідкісні неспадкові причини розвитку гострого порушення мозкового кровообігу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2023-1-4-22

Ключові слова:

гостре порушення мозкового кровообігу; синдром Снеддона; синдром Сусака; синдром такоцубо; ангіопатія мойямойя.

Анотація

Гостре порушення мозкового кровообігу залишається однією з основних причин інвалідизації та смерті населення в розвинених країнах. Із гострих порушень мозкового кровообігу частіше трапляється ішемічний тип (у близько 80 % випадків) порівняно з геморагічним (у формі внутрішньомозкового та субарахноїдального крововиливів). Традиційно серед чинників ризику розвитку гострого порушення мозкового кровообігу виділяють немодифіковані (вік, стать, успадковану схильність до розвитку гострого порушення мозкового кровообігу, врод­жені вади серця) та модифіковані (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, рівень гематокриту, ліпопротеїнів низької густини та холестерину в крові, прийом оральних контрацептивів, спосіб життя). Однак є окрема категорія чинників ризику, а саме неспадкова патологія, що призводить до розвитку гострого порушення мозкового кровообігу. До неї належать такі захворювання, як первинний ангіїт центральної нервової системи, синдром Снеддона, синдром оборотної церебральної вазоконстрикції, синдром Сусака, синдром такоцубо, ангіопатія мойямойя. Ці патології характеризуються ураженням судин головного мозку різного калібру в поєднанні з різноманіттям супутніх клінічних виявів (від шкірного висипу й аномалій серцевих камер до психічних розладів). Патологічні стани можуть маскуватися під інші захворювання, що утруднює встановлення діагнозу та призначення своєчасного лікування таким хворим. Діагностика зазначених розладів досить складна та потребує застосування методів нейровізуалізації, у деяких випадках — мультидисциплінарного підходу. Є підстави вважати, що при розумінні неспадкових чинників ризику вдасться запобігти великому відсотку гострого порушення мозкового кровообігу та своєчасно надати необхідну допомогу в разі його виникнення.

Біографії авторів

О.О. Копчак, ПВНЗ «Київський медичний університет»

Копчак Оксана Олегівна
д. мед. н., проф.,зав. кафедри неврології, психіатрії і фізичної реабілітації

Т.А. Одінцова, ПВНЗ «Київський медичний університет»

-

Посилання

Acker G, Fekonja L, Vajkoczy P. Surgical management of moyamoya disease. Stroke AHA. 2018;49:476-82. http://doi.org/10.1161/STROKEAHA.117.018563.

Berlit P, Kraemer M. Cerebral vasculitis in adults: what are the steps in order to establish the diagnosis? Red flags and pitfalls. Clin Exp Immunol. 2014;175(3):419-24. http://doi.org/10.1111/cei.12221.

Bersano A, Kraemer M, Burlina A, et al. Heritable and non-heritable uncommon causes of stroke. J Neurol. 2021;268(8):2780-807. http://doi.org/10.1007/s00415-020-09836-x.

Beuker C, Schmidt A, Strunk D, et al. Primary angiitis of the central nervous system: diagnosis and treatment. Ther Adv Neurol Disord. 2018;9(11):1756286418785071. http://doi.org/10.1177/1756286418785071.

Calabrese LH, Dodick DW, Schwedt TJ, Singhal AB. Narrative review: reversible cerebral vasoconstriction syndromes. Ann Intern Med. 2007;146(1):34-44. http://doi.org/10.7326/0003-4819-146-1-200701020-00007.

Caputi L, Erbetta A, Marucci G, et al. Biopsy-proven primary angiitis of the central nervous system mimicking leukodystrophy: A case report and review of the literature. J Clin Neurosci. 2019;64:42-4. http://doi.org/10.1016/j.jocn.2019.03.021.

Chen SP, Wang SJ. Pathophysiology of reversible cerebral vasoconstriction syndrome. J Biomed Sci. 2022;72. http://doi.org/10.1186/s12929-022-00857-4.

Cleaver J, Teo M, Renowden S, Miller K, Gunawardena H, Clatworthy P. Sneddon syndrome: a case report exploring the current challenges faced with diagnosis and management. Case Rep Neurol. 2020;11(3):357-68. http://doi.org/10.1159/000503955.

Dias A, Núñez Gil IJ, Santoro F, et al. Takotsubo syndrome: State-of-the-art review by an expert panel — Part 2. Cardiovascular Revascularization Medicine. 2019;20(2):153-66. http://doi.org/10.1016/j.carrev.2018.11.016.

Dörr J, Ringelstein M, Duning T, Kleffner I. Update on Susac syndrome: new insights in brain and retinal imaging and treatment options. J Alzheimers Dis. 2014;42(3):99-108. http://doi.org/10.3233/JAD-132519.

Ducros A. Reversible cerebral vasoconstriction syndrome. Handb Clin Neurol. 2014;121:1725-41. http://doi.org/10.1016/B978-0-7020-4088-7.00111-5.

Erhart DK, Ludolph AC, Althaus K. RCVS: by clinicians for clinicians-a narrative review. J Neurol. 2023;270(2):673-88. http://doi.org/10.1007/s00415-022-11425-z.

French KF, Hoesch RE, Allred J, et al. Repetitive use of intra-arterial verapamil in the treatment of reversible cerebral vasoconstriction syndrome. J Clin Neurosci. 2012;19(1):174-6. http://doi.org/10.1016/j.jocn.2011.06.016.

Gross CC, Meyer C, Bhatia U, et al. CD8+ T cell-mediated endotheliopathy is a targetable mechanism of neuro-inflammation in Susac syndrome. Nat Commun. 2019;10(1):5779. http://doi.org/10.1038/s41467-019-13593-5.

Guey S, Tournier-Lasserve E, Hervé D, Kossorotoff M. Moyamoya disease and syndromes: from genetics to clinical management. Appl Clin Genet. 2015;16(8):49-68. http://doi.org/10.2147/TACG.S42772.

Hurford R, Siripurapu R, Emsley HCA, et al. Uncommon causes of ischaemic stroke: how to approach the diagnosis. Practical Neurology. BMJ. 2023;23:35-45. https://pn.bmj.com/content/23/1/35.

Ioannidis I, Nasis N, Agianniotaki A, Katsouda E, Andreou A. Reversible cerebral vasoconstriction syndrome: treatment with multiple sessions of intra-arterial nimodipine and angio­plasty. Interv Neurora­diol. 2012;18(3):297-302. http://doi.org/10.1177/159101991201800308.

Jha S, Zeijlon R, Shekka Espinosa A, et al. Clinical management in the takotsubo syndrome. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2019;17(2):83-93. http://doi.org/10.1080/14779072.2019.1556098.

Jin H, Qu Y, Guo Z-N, Cui G-Z, Zhang F-L, Yang Y. Primary angiitis of the central nervous system mimicking glioblastoma: a case report and literature review. Front. Neurol. 2019;10:1208. http://doi.org/10.3389/fneur.2019.01208.

Kleffner I, Duning T, Lohmann H, et al. A brief review of Susac syndrome. J Neurol Sci. 2012;322(1-2):35-40. http://doi.org/10.1016/j.jns.2012.05.021.

Kuroda S, Fujimura M. Takahashi J, Kataoka H, Ogasawara K, Iwama T, Tominaga T, Miyamoto S. Research Committee on Moyamoya Disease (Spontaneous Occlusion of Circle of Willis) of the Ministry of Health, Labor, and Welfare, Japan. Diagnostic Criteria for Moyamoya Disease 2021 Revised Version. Neurol Med Chir (Tokyo). 2022;62(7):307-12. http://doi.org/10.2176/jns-nmc.2022-0072.

Müller-Calleja N, Manukyan D, Ruf W, Lackner K. Mechanism of action of hydroxychloroquine in the antiphospholipid syndrome. Blood. 2016;128(22):5023. http://doi.org/10.1182/blood.V128.22.5023.5023.

Rennebohm RM, Asdaghi N, Srivastava S, Gertner E. Guidelines for treatment of Susac syndrome — An update. Int J Stroke. 2020;15(5):484-94. http://doi.org/10.1177/1747493017751737.

Rice CM, Scolding NJ. The diagnosis of primary central nervous system vasculitis. Pract Neurol. 2020;20(2):109-14. http://doi.org/10.1136/practneurol-2018-002002.

Sacco RL, Kasner SE, Broderick JP, et al. American Heart Association Stroke Council, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Cardiovascular and Stroke Nursing; Council on Epidemiology and Prevention; Council on Peripheral Vascular Disease; Council on Nutrition, Physical Activity and Metabolism. An updated definition of stroke for the 21st century: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2013;44(7):2064-89. http://doi.org/10.1161/STR.0b013e318296aeca.

Salvarani C, Brown RD Jr, Hunder GG. Adult primary central nervous system vasculitis. The Lancet. 2012;380(9843):767-77. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)60069-5.

Samanta D, Cobb S, Arya K. Sneddon syndrome: a comprehensive overview. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2019;28(8):2098-108. http://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2019.05.013.

Scantlebury DC, Prasad A. Diagnosis of takotsubo cardiomyopathy — Mayo Clinic criteria. Circulation Journal. 2014;78(9):2129-39.

Singh A, Everest S, Nguyen L, Casey B, Bhandari M. Stress-induced cardiomyopathy raising concern for myocardial ischemia. Cureus. 2022;14(2):e22091. http://doi.org/10.7759/cureus.22091.

Singh T, Khan H, Gamble DT, Scally C, Newby DE, Dawson D. Takotsubo syndrome: pathophysiology, emerging concepts, and clinical implications. AHA Circulation. 2022;145(13):1002-19. http://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.055854.

Singhal AB, Topcuoglu MA, Fok JW, et al. Reversible cerebral vasoconstriction syndromes and primary angiitis of the central nervous system: clinical, imaging, and angiographic comparison. Ann Neurol. 2016;79(6):882-94. http://doi.org/10.1002/ana.24652.

Starmans NLP, van Dijk MR, Kappelle LJ, Frijns CJM. Sneddon syndrome: a comprehensive clinical review of 53 patients. J Neurol. 2021;68(7):2450-7. http://doi.org/10.1007/s00415-021-10407-x.

Sundaram S, Sylaja PN. Primary angiitis of the central nervous system - diagnosis and management. Ann Indian Acad Neurol. 2022;25(6):1009-18. http://doi.org/10.4103/aian.aian_368_22.

Svedung Wettervik T, Fahlström M, Wikström J, Enblad P, Lewén A. Editorial: Moyamoya disease — natural history and therapeutic challenges. Front Neurol. 2023;14:1270197. http://doi.org/10.3389/fneur.2023.1270197.

Wu S, Xu Z, Liang H. Sneddon’s syndrome: a comprehensive review of the literature. Orphanet J Rare Dis. 2014;9:215. http://doi.org/10.1186/s13023-014-0215-4.

Zhang L, Piña IL. Stress-induced cardiomyopathy. Heart Fail Clin. 2019;15(1):41-53. http://doi.org/10.1016/j.hfc.2018.08.005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-10

Номер

Розділ

Огляди