Клініко-нейровізуалізаційні порівняння гострого порушення мозкового кровообігу на тлі COVID-19

Г. Г. Симоненко

doi:10.30978/UNJ2022-3-49

Автор(и)

Г. Г. Симоненко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5791-440X

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2022-3-49

Ключові слова:

ішемічний інсульт, COVID‑19, КТ головного мозку, позагоспітальна полісегментарна пневмонія

Анотація

Мета — порівняти клінічні дані з результатами нейровізуалізаційних методів дослідження головного мозку у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу на тлі COVID‑19.

Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороби 72 пацієнтів (47 (65,3 %) чоловіків та 25 (34,7 %) жінок) з діагнозом гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК), у яких в подальшому виявлено коронавірусну інфекцію. У приймальному відділенні всі пацієнти з підозрою на ГПМК були оглянуті неврологом, усім проведена комп’ютерна томографія (КТ) головного мозку, взято мазок для полімеразної ланцюгової реакції на наявність вірусу SARS‑CoV‑2. За потреби хворий був консультований нейрохірургом. У подальшому частині пацієнтів виконано магнітно‑резонансну томографію.

Результати. Із 72 пацієнтів з позитивним результатом полімеразної ланцюгової реакції тяжкий загальний стан зареєстровано у 46 (63,9 %), стан середнього ступеня тяжкості — у 26 (36,1 %). Середній вік пацієнтів становив 71,7 року (72,2 року у чоловіків та 70,9 року у жінок). Позагоспітальна полісегментарна пневмонія розвинулася у 24 (33,3 %) випадках. Померло 16 (22,2 %) хворих: 11 (23,4 % від загальної кількості чоловіків) та 5 (20,0 % від загальної кількості жінок). За клінічними даними та даними КТ, ішемічний інсульт розвивався переважно у каротидному басейні (50 (69,4 %) випадків): у лівому каротидному басейні (ЛКБ) у 33 (45,8 %) випадках та правому каротидному басейні (ПКБ) — у 17 (23,6 %). У 13 (18,1 %) пацієнтів ішемічний інсульт зареєстровано у вертебробазилярному басейні (ВББ). У 6 (8,3 %) випадках ГПМК у ЛКБ, за даними КТ і анамнезу, був повторним: 5 (6,9 %) — у ВББ (ліва та права півкуля мозочка, права потилична частка) та ПКБ. У 4 (5,6 %) випадках повторного інсульту в ПКБ він двічі був перенесеним у ПКБ, один раз у ЛКБ та один раз у ВББ. У всіх 3 (4,2 %) випадках повторного інсульту у ВББ він тричі був перенесеним у каротидному басейні: двічі у ПКБ та один раз у ЛКБ. У 3 (4,2 %) пацієнтів установлено діагноз транзиторної ішемічної атаки у ВББ (усі вони були середнього віку (36 — 43 роки). За клінічними даними та даними КТ, геморагічний інсульт зареєстрували у 6 (8,3 %) пацієнтів.

Висновки. Чинниками ризику виникнення ГПМК на тлі COVID‑19 є похилий вік та чоловіча стать пацієнтів, а також наявність хронічних серцево‑судинних і цереброваскулярних захворювань. Випадки характеризуються переважним ураженням великих судин лівого каротидного басейну, повторними інсультами з виникненням нового вогнища в іншому басейні, частими глибокими ураженнями у ділянці базальних ядер, а також фоновими змінами тканини мозку при нейровізуалізаційному обстеженні. Переважає тяжкий перебіг, ускладнений легеневою та серцевою недостатністю, особливо при виникненні позагоспітальної полісегментарної зазвичай двобічної COVID‑19 пневмонії.

Біографія автора

Г. Г. Симоненко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

к. мед. н., доцент кафедри неврології

Посилання

Avula A., Nalleballe K., Narula N. et al. COVID‑19 presenting as stroke. Brain Behav Immun. 2020;87:115-119. doi: 10.1016/j.bbi.2020.04.077.

Bernstein L., Stead Sellers F. Patients with heart attacks, strokes and even appendicitis vanish from hospitals. 2020. Available from: https://www.washingtonpost.com/health/patients-with-heart-attacks-strokes-and-evenappendicitis-vanish-from-hospitals/2020/04/19/9ca3ef24-7eb4-11ea-9040-68981f488eed_story.html.

Beyrouti R., Adams M. E., Benjamin L. et al. Characteristics of ischaemic stroke associated with COVID‑19. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2020;91:889-891. https://doi.org/10.1136/jnnp-2020-323586].

Bridwell R., Long B., Gottlieb M. Neurologic complications of COVID‑19. Am J Emerg Med. 2020;38 (7):1549.e3-1549.e7. https://doi.org/0.1016/j.ajem.2020.05.024.

Cavalcanti D. D., Raz E., Shapiro M. et al. Cerebral venous thrombosis associated with COVID‑19. AJNR AmJ Neuroradiol. 2020. doi: 10.3174/ajnr.A6644.

Fan H., Tang X., Song Y. et al. Influence of COVID‑19 on cerebrovascular disease and its possible mechanism. Neuropsychiatr Dis Treat. 2020;16:1359-1367. https://doi.org/10.2147/NDT.S251173.

Giorgianni A., Vinacci G., Agosti E. et al. Neuroradiological features in COVID‑19 patients: First evidence in a complex scenario. J Neuroradiol. 2020;47 (6):474-476. https://doi.org/10.1016/j.neurad.2020.05.005.

Guzik T., Mohiddin S., Dimarco A. et al. COVID‑19 and the cardiovascular system: implications for risk assessment, diagnosis, and treatment options. Cardiovasc Res. 2020;116 (10):1666-1687. doi: 10.1093/cvr/cvaa106. PMID: 32578859.

Hernández-Fernández F., Sandoval Valencia H., Barbella-Aponte R.A. et al. Cerebrovascular disease in patients with COVID‑19: neuroimaging, histological and clinical description. Brain 2020. 143 (10):3089-3103. https://doi.org/10.1093/brain/awaa239.

Hughes C., Nichols T., Pike А. et al. Cerebral venous sinus thrombosis as a presentation of COVID‑19. Eur J Case Rep Intern Med. 2020;7 (5). 001691. doi: 10.12890/2020_001691.

Jain R., Young M., Dogra S. et al. COVID‑19 related neuroimaging findings: A signal of thromboembolic complications and a strong prognostic marker of poor patient outcome. J Neurol Sci. 2020;414. 116923. https://doi.org/10.1016/j.jns.2020.116923.

Kandemirli S. G., Dogan L., Sarikaya Z. T. et al. Brain M. R. I. findings in patients in the intensive care unit with COVID‑19 infection. Radiology. 2020;201697. doi: 10.1148/radiol.2020201697.

Li Y., Wang M., Zhou Y. et al. Acute cerebrovascular disease following COVID‑19: a single, retrospective, observational study. Lancet. 2020. doi: 10.2139/ssrn.3550025.

Mao L., Jin H., Wang M. et al. Neurologic Manifestations of Hospitalized Patients With Coronavirus Disease 2019 in Wuhan, China. JAMA Neurol. 2020;77 (6):683-690. https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2020.1127.

Morassi M., Bagatto D., Cobelli M. et al. Stroke in patients with SARS‑CoV‑2 infection: case series. J Neurol 2020. 267 (8):2185-2192. https://doi.org/10.1007/s00415-020-09885-2 29.

Mountantonakis S., Saleh M., Fishbein J. et al. Atrial fibrillation is an independent predictor for in-hospital mortality in patients admitted with SARS‑CoV‑2 infection. Heart Rhythm. 2021;18 (4):501-507. doi: 10.1016/j.hrthm.2021.01.018.

Oxley T. J., Mocco J., Majidi S. et al. Large-Vessel stroke as a presenting feature of Covid-19 in the young. N Engl J Med. 2020;382 (20). e60. doi: 10.1056/NEJMc2009787.

Poillon G., Obadia M., Perrin M. et al. Cerebral venous thrombosis associated with COVID‑19 infection: causality or coincidence? J Neuroradiol. 2020;S0150-9861 (20)30167-X. doi: 10.1016/j.neu-rad.2020.05.003.

Scullen T., Keen J., Mathkour M. et al. Coronavirus 2019 (COVID‑19) — Associated Encephalopathies and Cerebrovascular Disease: The New Orleans Experience. World Neurosurg. 2020;141. Р. e437-e446. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2020.05.192.

Sharifi-Razavi A., Karimi N., Rouhani N. COVID‑19 and intracerebral haemorrhage: causative or coincidental? New Microbes New Infect. 2020;35. 100669. https://doi.org/10.1016/j.nmni.2020.100669.

Sweeney M., Foldes G. It takes two: endothelial-perivascular cell cross-talk in vascular development and disease. Front Cardiovasc Med. 2018;5. doi: 10.3389/fcvm.2018.00154. PMID: 30425990.

Tan Y. K., Goh C., Leow A. S. T. et al. COVID‑19 and ischemic stroke: a systematic review and meta-summary of the literature. J Thromb Thrombolysis. 2020;50 (3):587-595. https://doi.org/10.1007/s11239-020-02228-y.

Trejo-Gabriel-Galán JM. Stroke as a complication and prognostic factor of COVID‑19. Ictus como complicación y como factor pronóstico de COVID‑19. Neurologia. 2020;35 (5):318-322. https://doi.org/10.1016/j.nrl.2020.04.015.

Valderrama E. V., Humbert K., Lord A., Frontera J., Yaghi S. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 Infection and Ischemic Stroke. Stroke. 2020;51 (7):124-127. https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.120.030153.

Vogrig A., Gigli G. L., Bnà C., Morassi M. Stroke in patients with COVID‑19: Clinical and neuroimaging characteristics. Neurosci Lett. 2021;743. 135564. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2020.135564.

Vogrig A., Bagatto D., Gigli G. L. et al. Causality in COVID‑19-associated stroke: a uniform case definition for use in clinical research. J Neurol. 2020;1 (Aug):1-4. https://doi.org/10.1007/s00415-020-10103-2.

Yang H., Liang X., Xu J. et al. Meta-analysis of atrial fibrillation in patients with COVID‑19. Am J Cardiol. 2021;144:152-156.

Young K. COVID‑19: Stroke in Young Adults/New Presentation in Kids/ ACS Advissions. N Engl J Med. 2020. doi: 10.1056/NEYMc2009787.

Zhao J., Rudd A., Liu R. Challenges and potential solutions of stroke care during the Coronavirus disease 2019 (COVID‑19) outbreak. Stroke. 2020;51 (5):1356-1357. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.029701.