Крос­культуральна адаптація та валідизація україномовної версії Standardized Evaluation of Pain (StEP) — інструменту оцінки нейропатичного болю в нижній частині спини у хворих на анкілозивний спондиліт

Анотація

Мета — створити україномовну версію Standardized Evaluation of Pain (StEP) шляхом перекладу та крос‑культуральної адаптації з подальшою валідизацією у хворих на анкілозивний спондиліт (АС).

Матеріали і методи. Переклад та крос‑культуральну адаптацію опитувальника StEP проводили згідно зі стандартними рекомендаціями Guidelines for the process of cross‑cultural adaptation of self‑report measures. Обстежено 49 хворих зі встановленим діагнозом АС за модифікованими Нью‑Йоркськими критеріями і тривалістю болю в нижній частині спини ≥ 3 міс та 31 особу контрольної групи. Активність АС у хворих оцінювали за допомогою індексів ASDAS (Ankylosing Spondylitis Disease Activity Score) та BASDAI (Bath Ankylosing Spondylitis Disease Activity Index), функціональний стан — за індексами BASFI (Bath Аnkylosing Spondylitis Functional Index) і BASМI (Bath Ankylosing Spondylitis Metrology Index). Для оцінки якості життя хворих на АС застосовували індекс ASQoL (Ankylosing Spondylitis Quality of Life Questionnaire). Інтенсивність болю у хворих на АС визначали за допомогою візуальної аналогової шкали. Для порівняння отриманих результатів за опитувальником StEP використано Лідську шкалу оцінки нейропатичного болю (The Leeds assessment of neuropathic symptoms and signs (LANSS)) та опитувальник DN4 (Douleur Neuropathique en 4 Questions). Статистичний аналіз результатів проведено за допомогою методів варіаційної статистики з використанням пакета прикладних програм SPSS22 (SPSS Inc.).

Результати. Згідно з індексами активності захворювання у хворих на АС переважала висока та дуже висока активність захворювання: середнє значення за ASDAS — 3,8 ± 0,8, за BASDAI — 5,5 ± 1,2. Функціональні розлади за BASFI становили у середньому — 5,2 ± 1,8, обсяг рухів у хребті за BASMI — 5,2 ± 2,3. Якість життя хворих на АС за ASQoL у середньому становила 8,3 ± 4,4. Інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою — 6,1 ± 1,5. Надійність україномовної версії опитувальника StEP оцінено методом тест‑ретест з інтервалом 7 днів у 22 хворих на АС. Аналіз отриманих даних засвідчив високу надійність опитувальника StEP (внутрішньокласовий коефіцієнт кореляції становив 0,987). Коефіцієнт альфа Кронбаха (0,987) підтвердив внутрішню узгодженість україномовної версії опитувальника StEP. Чутливість опитувальника StEP засвідчила наявність тісної парної кореляції (коефіцієнт кореляції Спірмена — 0,955). Тестування опитувальника StEP у хворих на АС виявило наявність нейропатичного болю у 55,1 % випадків. Значення опитувальника StEP у хворих на АС у середньому становило 4,6 ± 5,3, у контрольній групі — 0,1 ± 0,4. Фінальні значення опитувальника StEP статистично значущо корелювали із показниками за LANSS та DN4 (p < 0,01).

Висновки. Створено україномовну версію опитувальника StEP, проведено його крос‑культуральну адаптацію і валідизацію. Україномовна версія опитувальника StEP показала достатній рівень надійності та валідності для використання в науковій і лікувальній практиці для україномовної популяції. У хворих на АС за допомогою україномовної версії опитувальника StEP наявність нейропатичного компонента больового синдрому виявлено у 55 % випадків, що слід ураховувати при лікуванні цієї когорти хворих.

a