Вплив епігенетичної дієти на пацієнтів з мігренню

О. О. Копчак; О. Є. Гриценко

doi:10.30978/UNJ2022-3-34

Автор(и)

О. О. Копчак ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна http://orcid.org/0000-0003-2666-0616
О. Є. Гриценко ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна http://orcid.org/0000-0003-2823-408X

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2022-3-34

Ключові слова:

мігрень, епігенетична дієта, фолієва кислота, гомоцистеїн

Анотація

Мігрень — це поширений тип первинного головного болю, що характеризується періодичними нападами сильного однобічного болю, що пульсує, супроводжується нудотою, блюванням та/або світлобоязню і фонофобією.

Мета — вивчити вплив епігенетичної дієти на частоту та інтенсивність нападів головного болю при мігрені, показники психоемоційного статусу та якість життя пацієнтів з мігренню.

Матеріали і методи. Обстежено 130 осіб віком від 18 до 55 років (середній вік — (38,6 ± 8,3) року), з них 15 (11,5 %) чоловіків та 115 (88,4 %) жінок. Хворих розподілили на дві групи: група А — пацієнти, які дотримувались епігенетичної дієти, збагаченої 5 мг фолієвої кислоти, група Б — пацієнти, що не дотримувалися жодної дієти. Діагноз мігрені підтверджували за критеріями International Headache Society. Перед дослідженням усіх учасників оцінили за допомогою шкали оцінки непрацездатності (MIDAS). Також у всіх пацієнтів визначали частоту головного болю. Оцінку інтенсивності головного болю проводили за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Психоемоційний статус на початку та в кінці дослідження оцінювали за допомогою шкали тривоги Гамільтона і шкали депресії Бека. У всіх пацієнтів визначали вміст фолієвої кислоти та гомоцистеїну в крові за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією.

Результати. До початку дослідження середня концентрація фолієвої кислоти в групі А становила (2,8 ± 3,6) нг/ мл і була статистично значущо (р = 0,003) нижчою, ніж у групі Б. Середній рівень гомоцистеїну у групах статистично значущо (р = 0,04) відрізнявся. У групі А на тлі застосування епігенетичної дієти статистично значущо (р = 0,001) підвищився середній рівень фолієвої кислоти, а також статистично значущо (р = 0,003) знизився середній рівень гомоцистеїну. Також у групі А виявлено статистично значуще зниження інтенсивності та частоти головного болю (р = 0,02 і р = 0,04), середнього рівня тривоги за шкалою Гамільтона (з (15,0 ± 3,5) до (9,0 ± 2,0) бала, р = 0,03). Зафіксовано прямо пропорційну залежність між рівнем гомоцистеїну та оцінкою за шкалою тривоги Гамільтона та шкалою MIDAS і обернено пропорційний зв’язок між рівнем фолієвої кислоти та оцінкою за шкалою депресії Бека.

Висновки. Виявлено докази наявності впливу змін вмісту гомоцистеїну і фолієвої кислоти в крові пацієнтів з мігренню на тлі епігенетичної дієти на тяжкість головного болю та якість життя. Застосування епігенетичної дієти в профілактиці та лікуванні мігрені потребує подальшого вивчення, оскільки важко передбачити кінцевий ефект дієти через низьку її специфічність до епігенома та велику кількість взаємодій між активними компонентами дієти.

Біографії авторів

О. О. Копчак, ПВНЗ «Київський медичний університет»

д. мед. н., зав. кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації

О. Є. Гриценко, ПВНЗ «Київський медичний університет»

-

Посилання

Anderson O. S., Sant K. E., Dolinoy D. C. Nutrition and epigenetics: An interplay of dietary methyl donors, one-carbon metabolism and DNA methylation. J Nutr Biochem. 2012;23:853-859. doi: 10.1016/j.jnutbio.2012.03.003.

Balashova O. A., Visina O., Borodinsky L. N. Folate action in nervous system development and disease. Dev Neurobiol. 2018;78:391-402. doi: 10.1002/dneu.22579.

Beck A., Ward S. T., Mendelson M., Mock J., Erbaugh J. An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry. 1961;N 4:561-571. doi: 10.1001/archpsyc.1961.01710120031004.

Cioffi F., Senese R., Lasala P. et al. Fructose-rich diet affects mitochondrial DNA damage and repair in rats. Nutrients. 2017;9:323. doi: 10.3390/nu9040323.

Esse R., Barroso M., Tavares de Almeida I., Castro R. The contribution of homocysteine metabolism disruption to endothelial dysfunction: State-of-the-Art. Int J Mol Sci. 2019;20:867. doi: 10.3390/ijms20040867.

Field M. S., Kamynina E., Chon J., Stover P. J. Nuclear folate metabolism. Annu Rev Nutr. 2018;38:219-243. doi: 10.1146/annurev-nutr-071714-034441.

Fila M., Chojnacki C., Chojnacki J., Blasiak J. Is an «epigenetic diet» for migraines justified? The case of folate and DNA methylation. Nutrients. 2019;11 (11). 2763. doi: 10.3390/nu11112763.

Ganesan A. Multitarget drugs: an epigenetic epiphany. Chem Med Chem. 2016;11:1227-1241. doi: 10.1002/cmdc.201500394.

Gazerani P. Migraine and diet. Nutrients. 2020;12(6). 1658. doi: 10.3390/nu12061658.

Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. Br J Med Psychol. 1959;32:50-55.

Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) the International Classification of Headache Disorders, 3rd ed.. Cephalalgia. 2018;38:1-211.

Hindiyeh N., Zhang N., Farrar M. et al. The role of diet and nutrition in migraine triggers and treatment: a systematic literature review. Headache. 2020;60(7);1300-1316. doi: 10.1111/head.13836.

Isobe C., Terayama Y. A remarkable increase in total homocysteine concentrations in the CSF of migraine patients with aura. Headache 2010;50:1561-1569. doi: 10.1111/j.1526-4610.2010.01713.x.

Lan X., Field M. S., Stover P. J. Cell. cycle regulation of folate-mediated one-carbon metabolism. Wiley Interdiscip Rev Syst Biol Med. 2018;10. e1426. doi: 10.1002/wsbm.1426.

Lea R. et al. The effects of vitamin supplementation and MTHFR (C677T) genotype on homocysteine-lowering and migraine disability. Pharmacogenet Genomics. 2009;19(6):422-428. doi: 10.1097/FPC.0b013e32832af5a3.

Meijers J. M., Schueren M. A. V. B. D. V.D., Schols J. M., Soeters P. B., Halfens R. J. G. Defining malnutrition: Mission or mission impossible? Nutrients. 2010;26:432-440. doi: 10.1016/j.nut.2009.06.012.

Meijers J. M., van Bokhorst-de van der Schueren M. A., Schols J. M., Soeters P. B., Halfens R. J. Defining malnutrition: Mission or mission impossible? Nutrition. 2010;26:432-440. doi: 10.1016/j.nut.2009.06.012.

Menon S., Nasir B., Avgan N. et al. The effect of 1 mg folic acid supplementation on clinical outcomes in female migraine with aura patients. The Journal of Headache and Pain. 2016;17(1):60. doi: 10.1186/s10194-016-0652-7.

Moore K., Hughes C. F., Ward M., Hoey L., McNulty H. Diet, nutrition and the ageing brain: Current evidence and new directions. Proc Nutr Soc. 2018;77:152-163. doi: 10.1017/S0029665117004177.

Sadeghi O., Maghsoudi Z., Askari G., Khorvash F., Feizi A. Association between serum levels of homocysteine with characteristics of migraine attacks in migraine with aura. J Res Med Sci. 2014;19:1041-1045.

Sergi D., Naumovski N., Heilbronn L. K. et al. Mitochondrial (Dys) function and insulin resistance: from pathophysiological molecular mechanisms to the impact of diet. Front Physiol. 2019;10:532. doi: 10.3389/fphys.2019.00532.

Siennicka A., Zuchowski M., Chelstowski K., Cnotliwy M., Clark J. S., Jastrzebska M. Homocysteine-enhanced proteolytic and fibrinolytic processes in thin intraluminal thrombus and adjacent wall of abdominal aortic aneurysm: study in vitro. Biomed Res Int. 2018;2018. 3205324. doi: 10.1155/2018/3205324.

Soda K. Polyamine metabolism and gene methylation in conjunction with one-carbon metabolism. Int J Mol Sci. 2018;19. 3106. doi: 10.3390/ijms19103106.

Stewart W. F. et al. Validity of an illness severity measure for headache in a population sample of migraine sufferers. Pain. 1999;79 (2-3):291-301. doi: 10.1016/S0304-3959 (98)00181-X.

Stewart W. F., Lipton R. B., Whyte J. et al. An international study to assess reliability of the migraine disability assessment (MIDAS) score. Neurology. 1999;53:988-994. doi: 10.1212/WNL.53.5.988.

Sutherland H., Albury C., Griffiths L. R. Advances in genetics of migraine. The Journal of Headache and Pain. 2019;20(1):72. doi: 10.1186/s10194-019-1017-9.