Патологічна звивистість внутрішніх сонних артерій у дитячому віці

Анотація

Мета — виявити поширення патологічної звивистості (ПЗ) внутрішніх сонних артерій (ВСА) у пацієнтів дитячого віку та оцінити клінічну значущість ПЗ ВСА залежно від клініко‑анатомічних форм патології.

Матеріали і методи. На базі відділення хірургії судин відділу невідкладної та відновлювальної хірургії судин Інституту невідкладної і відновної хірургії імені В. К. Гусака НАМН України разом з Донецьким обласним дитячим психоневрологічним диспансером у період з 2005 до 2007 р. проведено скринінгове дослідження брахіоцефальних артерій у 420 дітей. Вік пацієнтів — від 2 років до 16 років, середній вік — (9 ± 4) роки. Контрольну групу утворили 100 осіб без скарг, неврологічного дефіциту та відставання у психоемоційному розвитку. Комплексне обстеження передбачало огляд педіатра, дитячого невролога, кардіолога, судинного хірурга, психоневролога, дуплексне сканування брахіоцефальних судин, дослідження серцевої гемодинаміки (електрокардіографія, ехокардіографія), магнітно‑резонансну томографію головного мозку за показаннями. Критеріями гемодинамічної значущості ПЗ вважали: наявність септального перегину ВСА, кут < 60°, мікроаневризми, петлеутворення, прискорення кровотоку в зоні ПЗ > 140 см/с, величину індексу резистивності  за наявності мікроаневризми < 0,5, за відсутності мікроаневризми > 0,7. Вид ПЗ ВСА визначали за класифікацією J. Weibel та W. Fields (1965) з допов­неннями J.Vollmar (1976).

Результати. Гемодинамічно значущу ПЗ ВСА виявлено у 108 (25,7 %) дітей основної групи (у 32 (30 %) хлопчиків і 76 (70 %) дівчаток), наявність транзиторних ішемічних атак — у 8 (7,4 %), ішемічний інсульт — у 5 (4,6 %) пацієнтів шкільного віку унаслідок прогресування захворювання. Найбільш клінічно несприятливі клініко‑анатомічні форми — S‑подібна ПЗ ВСА (42 (39 %)) і петлеутворення (11 (10 %)). Найчастіші неврологічні порушення у дітей дошкільного віку, спричинені ПЗ внутрішніх сонних артерій, — затримка мовного розвитку (29 (27 %)), порушення адаптації в колективі, затримка навичок самообслуговування (затримка у нервово‑психічному розвитку) (33 (31 %)), порушення емоційної сфери та поведінки (дратівливість, легка збудливість) (84 (78 %)), порушення сну (16 (15 %)). Найгрубіші неврологічні порушення у дітей з ПЗ внутрішніх сонних артерій трапляються у шкільний період, що є результатом прогресування ранньої судинно‑мозкової недостатності. У цьому віці характерними є такі вияви ранньої судинно‑мозкової недостатності: головний біль (100 (93 %)), зниження зору  (35 (32 %)), зниження успішності в школі (88 (82 %)), дратівливість, тривожність, зниження працездатності, порушення уваги (96 (89 %)), порушення мозкового кровообігу (5 (4,6 %)).

Висновки. Рання діагностика ПЗ ВСА у дітей (скринінг) та своєчасне лікування дадуть змогу запобігти прогресуванню судинно‑мозкової недостатності.