Енцефалопатія Верніке після загострення хронічного панкреатиту. Клінічний випадок

Анотація

Енцефалопатія Верніке (ЕВ) — невідкладний гострий нейропсихіатричний стан, що виникає на тлі дефіциту тіаміну. За даними численних досліджень, цей розлад є недостатньо діагностованим. Зазвичай вона розвивається на тлі хронічного зловживання алкоголем, але також може виникнути у пацієнтів без алкогольного анамнезу, але з різноманітними чинниками ризику (тривале багаторазове блювання, хронічне недоїдання, системні інфекції, пухлини, хіміотерапія, вірус імунодефіциту людини/синдром набутого імунодефіциту, шлунково‑кишкові захворювання та операції на шлунково‑кишковому тракті, захворювання нирок).

Описано клінічний випадок 33‑річної пацієнтки із загостренням хронічного панкреатиту з тривалим блюванням в анамнезі, яка була госпіталізована у неврологічне відділення з клінічними ознаками ЕВ. Останню запідозрили на підставі наявності тріади симптомів — когнітивні та окорухові порушення, атаксія. Магнітно‑резонансна томографія і визначення рівня тіаміну в крові підтвердили діагноз. Пацієнтці призначили тіамін у дозі 200 мг тричі на добу внутрішньовенно протягом семи днів з подальшим пероральним прийомом. У результаті проведеного лікування окорухові порушення зникли на 10‑й день, атаксія значно поліпшилася протягом 2 тиж. Під час контрольного огляду через 2 міс у хворої спостерігали незначні ознаки антероградної амнезії та горизонтальний ністагм при погляді в обидва боки.

Лікарі мають бути обізнаними з клінічними симптомами ЕВ у хворих, які не зловживають алкоголем, з відповідним анамнезом та чинниками ризику, такими як тривале блювання, незбалансована дієта, пухлини тощо. Наявність клінічної тріади симптомів та патологічні зміни на МРТ головного мозку є найбільш важливими діагностичними інструментами, тоді як рівень тіаміну в крові може бути в межах норми. Ранні діагностика і початок лікування ЕВ є надзвичайно важливими для запобігання незворотним ускладненням та смерті.