Фібриляція передсердь як чинник ризику когнітивних розладів. Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2022-1-5Ключові слова:
фібриляція передсердь, когнітивні розлади, деменція, антикоагулянтна терапія, прямі пероральні антикоагулянти, чинники ризикуАнотація
Фібриляція передсердь (ФП) та когнітивні розлади (КР) на сьогоднішній день є поширеною проблемою, особливо серед осіб похилого віку. Численні дослідження останніх років демонструють взаємозв’язок між ФП та КP, зокрема з деменцією. З огляду на збільшення поширеності ФП з віком і постаріння населення прогнозують, що кількість осіб з КР зростатиме.
До основних патогенетичних чинників, що відіграють роль у розвитку КР при ФП, належать вогнищеві ураження (макро‑ та мікроінфаркти, мікрокрововиливи), гіпоперфузія головного мозку та системна запальна реакція. Безсимптомні (приховані, або «німі») інфаркти головного мозку, що є випадковою знахідкою під час проведення нейровізуалізації, трапляються частіше, ніж маніфестні церебральні інсульти, й асоціюються з КР. У пацієнтів з ФП їх виявляють частіше, ніж в осіб без ФП, тому, на думку багатьох дослідників, ФП є вагомим чинником їхнього виникнення.
Деменції, КР та старінню головного мозку можна запобігти. Для збереження здоров’я мозку найбільше значення мають здоровий спосіб життя (особливо здорове харчування, достатня фізична активність та нормальна маса тіла) і правильне лікування захворювань, які належать до судинних чинників ризику (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія та ФП). Є дані, що вчасно призначена антикоагулянтна терапія у пацієнтів з ФП може знизити ризик розвитку КР. Останні дослідження демонструють перевагу прямих пероральних антикоагулянтів над варфарином щодо профілактики розвитку КР у пацієнтів з ФП. Перспективними напрямами досліджень є вивчення нових (зокрема генетичних) біомаркерів високого ризику КР, порівняння прямих пероральних антикоагулянтів для визначення оптимальної профілактики КР, підвищення прихильності пацієнтів до терапії, застосування нефармакологічних стратегій для підтримки синусового ритму.
Посилання
Andrade J., Khairy P., Dobrev D., Nattel S. The clinical profile and pathophysiology of atrial fibrillation: relationships among clinical features, epidemiology, and mechanisms. Circ Res. 2014;114(9):1453-1468. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.114.303211.
Arboix A., Alió J. Cardioembolic stroke: clinical features, specific cardiac disorders and prognosis. Curr Cardiol Rev. 2010;6(3):150-161. doi: 10.2174/157340310791658730.
Baumgart M., Snyder H. M., Carrillo M. C. et al. Summary of the evidence on modifiable risk factors for cognitive decline and dementia: A population-based perspective. Alzheimers Dement. 2015;11(6):718-726. doi: 10.1016/j.jalz.2015.05.016.
Bilato C., Corti M. C., Baggio G. et al. Prevalence, functional impact, and mortality of atrial fibrillation in an older Italian population (from the Pro.V. A. study). Am J Cardiol. 2009;104(8):1092-1097. doi: 10.1016/j.amjcard.2009.05.058.
De Bruijn R. F., Portegies M. L., Leening M. J. et al. Subclinical cardiac dysfunction increases the risk of stroke and dementia: the Rotterdam Study. Neurology. 2015;84(8):833-840. doi: 10.1212/WNL.0000000000001289.
Bunch T. J., May H. T., Bair T. L. et al. Atrial fibrillation patients treated with long-term warfarin anticoagulation have higher rates of all dementia types compared with patients receiving long-term warfarin for other indications. J Am Heart Assoc. 2016;5(7). e003932. doi: 10.1161/JAHA.116.003932.
Bunch T. J., Weiss J. P., Crandall B. G. et al. Atrial fibrillation is independently associated with senile, vascular, and Alzheimer’s dementia. Heart Rhythm. 2010;7(4):433-437. doi: 10.1016/j.hrthm.2009.12.004.
Chen L. Y., Norby F. L., Gottesman R. F. Association of atrial fibrillation with cognitive decline and dementia over 20 years: The ARIC-NCS (Atherosclerosis Risk in Communities Neurocognitive Study). J Am Heart Assoc. 2018;7(6). e007301. doi: 10.1161/JAHA.117.007301.
Debette S., Bauters C., Leys D. et al. Prevalence and determinants of cognitive impairment in chronic heart failure patients. Congest Heart Fail. 2007;13(4):205-208. doi: 10.1111/j.1527-5299.2007.06612.x.
Diener H. C., Hart R. G., Koudstaal P. J., Lane D. A., Lip G. Y. H. Atrial fibrillation and cognitive function: JACC review topic of the week. J Am Coll Cardiol. 2019;73(5):612-619.
Duron E., Hanon O. Vascular risk factors, cognitive decline, and dementia. Vasc Health Risk Manag. 2008;4(2):363-381. doi: 10.2147/vhrm.s1839.
Elias M. F., Sullivan L. M., Elias P. K. et al. Atrial fibrillation is associated with lower cognitive performance in the Framingham offspring men. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2006;15(5):214-222. doi: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2006.05.009.
Emren S. V., Şenöz O., Bilgin M. et al. Drug adherence in patients with nonvalvular atrial fibrillation taking non-vitamin K antagonist oral anticoagulants in Turkey: NOAC-TR. Clin Appl Thromb Hemost. 2018;24(3):525-531. doi: 10.1177/1076029617693940.
Farina E., Magni E., Ambrosini F. et al. Neuropsychological deficits in asymptomatic atrial fibrillation. Acta Neurol Scand. 1997;96(5):310-316.
Forti P., Maioli F., Pisacane N. et al. Atrial fibrillation and risk of dementia in non-demented elderly subjects with and without mild cognitive impairment (MCI). Arch Gerontol Geriatr. 2007;44 (suppl. 1):155-165. doi: 10.1016/j.archger.2007.01.023.
Friberg L., Andersson T., Rosenqvist M. Less dementia and stroke in low-risk patients with atrial fibrillation taking oral anticoagulation. Eur Heart J. 2019;40 (28):2327-2335. doi: 10.1093/eurheartj/ehz304.
Friberg L., Rosenqvist M. Less dementia with oral anticoagulation in atrial fibrillation. Eur Heart J. 2018;39(6):453-460. doi: 10.1093/eurheartj/ehx579.
Gaita F., Corsinovi L., Anselmino M. et al. Prevalence of silent cerebral ischemia in paroxysmal and persistent atrial fibrillation and correlation with cognitive function. J Am Coll Cardiol. 2013;62 (21):1990-1997. doi: 10.1016/j.jacc.2013.05.074.
GBD 2019 Dementia Forecasting Collaborators. Estimation of the global prevalence of dementia in 2019 and forecasted prevalence in 2050: an analysis for the Global Burden of Disease Study 2019. Lancet Public Health. 2022S2468-2667 (21)00249-8. doi: 10.1016/S2468-2667 (21)00249-8.
Guo Y., Lip G. Y., Apostolakis S. Inflammation in atrial fibrillation. J Am Coll Cardiol. 2012;60 (22):2263-2270. doi: 10.1016/j.jacc.2012.04.063.
Henninger N., Goddeau R. P., Karmarkar A. et al. Atrial fibrillation is associated with a worse 90-day outcome than other cardioembolic stroke subtypes. Stroke. 2016;47:1486-1492. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.012865.
Hindricks G., Potpara T., Dagres N. et al., ESC Scientific Document Group. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the EACTS: The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the ESC developed with the special contribution of the EHRA of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(5):373-498. doi: 10.1093/eurheartj/ehaa612.
Hsieh Y. C., Chen Y. Y., Chien K. L. et al. Catheter ablation of atrial fibrillation reduces the risk of dementia and hospitalization during a very long-term follow-up. Int J Cardiol. 2020;304:75-81. doi: 10.1016/j.ijcard.2019.12.016.
Hsu J. Y., Liu P. P., Liu A. B. et al. Lower risk of dementia in patients with atrial fibrillation taking non-vitamin K antagonist oral anticoagulants: a nationwide population-based cohort study. J Am Heart Assoc. 2021;10(5). e016437. doi: 10.1161/JAHA.120.016437.
January C. T., Wann L. S., Alpert J. S. et al. 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 2014;64 (21):e1-76. doi: 10.1016/j.jacc.2014.03.022.
January C. T., Wann L. S., Calkins H. et al. 2019 AHA/ACC/HRS Focused Update of the 2014 AHA/ACC/HRS Guideline for the management of patients with atrial fibrillation: a Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the. Heart Rhythm. Society in collaboration with the Society of Thoracic Surgeons. Circulation. 2019;140(2):e125-e151. doi: 10.1161/CIR.0000000000000665.
Jefferson A. L., Beiser A. S., Himali J. J. et al. Low cardiac index is associated with incident dementia and Alzheimer disease: the Framingham Heart Study. Circulation. 2015;131 (15):1333-1339. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.012438.
Jefferson A. L., Liu D., Gupta D. K. et al. Lower cardiac index levels relate to lower cerebral blood flow in older adults. Neurology. 2017;89 (23):2327-2334. doi: 10.1212/WNL.0000000000004707.
Jin M. N., Kim T. H., Kang K. W. et al. Atrial fibrillation catheter ablation improves 1-year follow-up cognitive function, especially in patients with impaired cognitive function. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2019;12(7). e007197. doi: 10.1161/CIRCEP.119.007197.
Kalantarian S., Ay H., Gollub R. L. et al. Association between atrial fibrillation and silent cerebral infarctions: a systematic review and meta-analysis. Ann Intern Med. 2014;161(9):650-658. doi: 10.7326/M14-0538.
Kalantarian S., Stern T. A., Mansour M., Ruskin J. N. Cognitive impairment associated with atrial fibrillation: a meta-analysis. Ann Intern Med. 2013;158 (5 Pt 1):338-346. doi: 10.7326/0003-4819-158-5-201303050-00007.
Kamel H., Healey J. S. Cardioembolic Stroke. Circ Res. 2017;120(3):514-526. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.116.308407.
Kim D., Yang P. S., Yu H. T. Risk of dementia in stroke-free patients diagnosed with atrial fibrillation: data from a population-based cohort. Eur Heart J. 2019;40 (28):2313-2323. doi: 10.1093/eurheartj/ehz386.
Kim D., Yang P. S., Jang E. et al. Association of anticoagulant therapy with risk of dementia among patients with atrial fibrillation. Europace. 2021;23(2):184-195. doi: 10.1093/europace/euaa192.
Klijn C. J., Paciaroni M., Berge E. et al. Antithrombotic treatment for secondary prevention of stroke and other thromboembolic events in patients with stroke or transient ischemic attack and non-valvular atrial fibrillation: a European Stroke Organisation guideline. Eur Stroke J. 2019;4(3):198-223. doi: 10.1177/2396987319841187.
Knecht S., Oelschläger C., Duning T. et al. Atrial fibrillation in stroke-free patients is associated with memory impairment and hippocampal atrophy. Eur Heart J. 2008;29 (17):2125-2132. doi: 10.1093/eurheartj/ehn341.
Kokkinidis D. G., Zareifopoulos N., Theochari C. A. Association between atrial fibrillation and cognitive impairment in individuals with prior stroke: a meta-analysis and meta-regression analysis. Stroke. 2020;51(6):1662-1666. doi: 10.1161/STROKEAHA.119.027815.
Koton S., Pike J. R., Johansen M. et al. Association of Ischemic Stroke Incidence, Severity, and Recurrence With Dementia in the Atherosclerosis Risk in Communities Cohort Study. JAMA. Neurol. 2022;e215080. doi: 10.1001/jamaneurol.2021.5080.
Krijthe B. P., Kunst A., Benjamin E. J. et al. Projections on the number of individuals with atrial fibrillation in the European Union, from 2000 to 2060. Eur Heart J. 2013;34:2746-2751. doi: 10.1093/eurheartj/eht280.
Kwok C. S., Loke Y. K., Hale R. et al. Atrial fibrillation and incidence of dementia: a systematic review and meta-analysis. Neurology. 2011;76 (10):914-922. doi: 10.1212/WNL.0b013e31820f2e38.
Lee S. R., Choi E. K., Park S. H. et al. Comparing Warfarin and 4 direct oral anticoagulants for the risk of dementia in patients with atrial fibrillation. Stroke. 2021;52 (11):3459-3468. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.033338.
Liao J. N., Chao T. F., Liu C. J. et al. Risk and prediction of dementia in patients with atrial fibrillation — a nationwide population-based cohort study. Int J Cardiol. 2015;15:25-30.
Lip G. Y., Lane D. A. Stroke prevention in atrial fibrillation: a systematic review. JAMA. 2015;313 (19):1950-1962. doi: 10.1001/jama.2015.4369.
de Marchis G. M., Sposato L. A., Kühne M. et al. New avenues for optimal treatment of atrial fibrillation and stroke prevention. Stroke. 2021;52(4):1490-1499. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.032060.
Marengoni A., Qiu C., Winblad B., Fratiglioni L. Atrial fibrillation, stroke and dementia in the very old: a population-based study. Neurobiol Aging. 2011;32(7):1336-1337.
Marzona I., O’Donnell M., Teo K. et al. Increased risk of cognitive and functional decline in patients with atrial fibrillation: results of the ONTARGET and TRANSCEND studies. CMAJ. 2012;184(6):E329-336. doi: 10.1503/cmaj.111173.
Mongkhon P., Fanning L., Lau W. C. Y. et al. Oral anticoagulant and reduced risk of dementia in patients with atrial fibrillation: A population-based cohort study. Heart Rhythm. 2020;17 (5 Pt A):706-713. doi: 10.1016/j.hrthm.2020.01.007.
Nishtala A., Piers R. J., Himali J. J. et al. Atrial fibrillation and cognitive decline in the Framingham Heart Study. Heart Rhythm. 2018;15(2):166-172. doi: 10.1016/j.hrthm.2017.09.036.
O’Connell J. E., Gray C. S., French J. M., Robertson I. H. Atrial fibrillation and cognitive function: case-control study. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1998;65(3):386-389. doi: 10.1136/jnnp.65.3.386.
Ott A., Breteler M. M., de Bruyne M. C. et al. Atrial fibrillation and dementia in a population-based study. The Rotterdam Study. Stroke. 1997;28(2):316-21. doi: 10.1161/01.str.28.2.316.
Park H., Hildreth A., Thomson R., O’Connell J. Non-valvular atrial fibrillation and cognitive decline: a longitudinal cohort study. Age Ageing. 2007;36(2):157-163.
Peters R., Poulter R., Beckett N. et al. Cardiovascular and biochemical risk factors for incident dementia in the hypertension in the very elderly trial. J Hypertens. 2009;27 (10):2055-2062. doi: 10.1097/HJH.0b013e32832f4f02.
Piccini J. P., Hammill B. G., Sinner M. F. et al. Incidence and prevalence of atrial fibrillation and associated mortality among Medicare beneficiaries, 1993-2007. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2012;5(1):85-93. doi: 10.1161/CIRCOUTCOMES.111.962688.
Piers R. J., Nishtala A., Preis S. R. et al. Association between atrial fibrillation and volumetric magnetic resonance imaging brain measures: Framingham Offspring Study. Heart Rhythm. 2016;13 (10):2020-2024. doi: 10.1016/j.hrthm.2016.07.004.
Pinto A., Tuttolomondo A., Casuccio A. et al. Immuno-inflammatory predictors of stroke at follow-up in patients with chronic non-valvular atrial fibrillation (NVAF). Clin Sci (Lond). 2009;116 (10):781-789. doi: 10.1042/CS20080372.
Proietti R., AlTurki A., Vio R. et al. The association between atrial fibrillation and Alzheimer’s disease: fact or fallacy? A systematic review and meta-analysis. J Cardiovasc Med (Hagerstown). 2020;21(2):106-112. doi: 10.2459/JCM.0000000000000917.
Rastas S., Verkkoniemi A., Polvikoski T. et al. Atrial fibrillation, stroke, and cognition: a longitudinal population-based study of people aged 85 and older. Stroke. 2007;38(5):1454-1460. doi: 10.1161/STROKEAHA.106.477299.
Rivard L., Friberg L., Conen D. et al. Atrial Fibrillation and Dementia: A Report From the AF-SCREEN International Collaboration. Circulation. 2022;145(5):392-409. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.121.055018.
Rollo J., Knight S., May H. T. et al. Incidence of dementia in relation to genetic variants at PITX2, ZFHX3, and ApoE ε4 in atrial fibrillation patients. Pacing Clin Electrophysiol. 2015;38(2):171-177. doi: 10.1111/pace.12537.
Sepehri Shamloo A., Dagres N., Müssigbrodt A. et al. Atrial fibrillation and cognitive impairment: new insights and future directions. Heart Lung Circ. 2020;29(1):69-85. doi: 10.1016/j.hlc.2019.05.185.
Singh-Manoux A., Fayosse A., Sabia S. Atrial fibrillation as a risk factor for cognitive decline and dementia. Eur Heart J. 2017;38 (34):2612-2618. doi: 10.1093/eurheartj/ehx208.
Søgaard M., Skjøth F., Jensen M. et al. Nonvitamin K antagonist oral anticoagulants versus Warfarin in atrial fibrillation patients and risk of dementia: a nationwide propensity-weighted cohort study. J Am Heart Assoc. 2019;8 (11). e011358. doi: 10.1161/JAHA.118.011358.
Stefansdottir H., Arnar D. O., Aspelund T. et al. Atrial fibrillation is associated with reduced brain volume and cognitive function independent of cerebral infarcts. Stroke. 2013. Vol. 44 (4):1020-1025. doi: 10.1161/STROKEAHA.12.679381.
Tilvis R. S., Kähönen-Väre M. H., Jolkkonen J. Predictors of cognitive decline and mortality of aged people over a 10-year period. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2004;59(3):268-274. doi: 10.1093/gerona/59.3.m268.
Van Veluw S. J., Shih A. Y., Smith E. E. et al. Detection, risk factors, and functional consequences of cerebral microinfarcts. Lancet Neurol. 2017;16(9):730-740. doi: 10.1016/S1474-4422 (17)30196-5.
Wang Z., van Veluw S. J., Wong A. et al. Risk factors and cognitive relevance of cortical cerebral microinfarcts in patients with ischemic stroke or transient ischemic attack. Stroke. 2016;47 (10):2450-2455. doi: 10.1161/STROKEAHA.115.012278.
Wolf P. A., Abbott R. D., Kannel W. B. Atrial fibrillation as an independent risk factor for stroke: the Framingham Study. Stroke. 1991;22:983-988. doi: 10.1161/01.str.22.8.983.
Zoni-Berisso M., Lercari F., Carazza T., Domenicucci S. Epidemiology of atrial fibrillation: European perspective. Clin Epidemiol. 2014;6:213-220. doi: 10.2147/CLEP.S47385.
