Зменшення об’єму і асиметрія таламусів як маркери прогресування розсіяного склерозу, характеристик болю та низької якості життя у хворих на розсіяний склероз
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2022-1-34Ключові слова:
розсіяний склероз, таламус, об’єм, якість життя, розсіяний склероз, біль, тривожність, депресіяАнотація
Мета — проаналізувати зв’язок між зміною об’єму таламуса у хворих на розсіяний склероз (РС) і характеристиками клінічного перебігу РС, больових синдромів та якості життя пацієнтів, оцінити можливості використання зміни об’єму таламуса для об’єктивізації цих характеристик.
Матеріали і методи. У Львівському обласному центрі РС обстежили 17 осіб з підтвердженим діагнозом РС. Зібрано скарги й анамнез, проведено аналіз медичної документації, неврологічний і загальний медичний огляд пацієнтів. Для оцінки якості життя використали опитувальник SF‑36, для оцінки тривожності і депресії — госпітальну шкалу тривожності та депресії (HADS), для оцінки характеристик больових синдромів — опитувальники Pain Detect, візуальну аналогову шкалу, SF‑MPQ‑2. Проводили магнітно‑резонансну томографію з обробкою даних за алгоритмом VolBrain і аналізом об’єму таламусів.
Результати. Медіана віку у вибірці становила 37,0 [35,0; 46,0] років. Серед пацієнтів було 82,35 % жінок і 17,65 % чоловіків. Тривалість захворювання — від 0 до 25 років, медіана — 12 [5,0; 18,0] років. Оцінка за розширеною шкалою інвалідизації (Expanded Disability Status Scale (EDSS)) — 3,5 [3,0; 4,0] бала. Медіана кількості загострень РС до обстеження в анамнезі пацієнтів — 12,0 [8,0; 18,0]. Збільшення кількості загострень загалом (rs = –0,728; p = 0,001) і загострень за 3 роки (rs = –0,557; p = 0,020) пов’язане зі зменшенням об’єму таламуса. Зв’язок з кількістю загострень за останній рік, тривалістю перебігу РС та оцінкою за EDSS не встановлено. Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок (rs = –0,519; p = 0,037) між асиметрією таламусів та нейропатичним компонентом болю за Pain Detect, а також між збільшенням об’єму правого і лівого таламусів та збільшенням середньої інтенсивності болю за візуальною аналоговою шкалою і нейропатичним компонентом болю за SF‑MPQ‑2. Асиметрія таламусів мала виразний взаємозв’язок зі зменшенням фізичного компонента якості життя (rs = –0,679; p = 0,003), а саме фізичного функціонування (rs = –0,697; p = 0,002), останній статистично значущо пов’язаний з об’ємом таламусів (rs = +0,509; p = 0,037), зокрема лівого (rs = +0,592; p = 0,012).
Висновки. Зміни об’єму таламуса є перспективним маркером оцінки прогресування РС, характеристик болю та якості життя. Зменшення об’єму таламуса у хворих на РС можна розглядати як маркер прогресування РС (кількості загострень у цілому та за останні роки хвороби). Підвищення середньої інтенсивності болю та нейропатичного компонента болю пов’язані з меншою атрофією правого і лівого таламусів у хворих на РС. Асиметрію таламусів у хворих на РС у бік зменшення об’єму лівого таламуса можна розглядати як предиктор зниження фізичного компонента якості життя, зокрема фізичного функціонування.
Посилання
Ab Aziz CB, Ahmad AH. The role of the thalamus in modulating pain. Malaysian J Med Sci. 2006;13(2):11-18. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22589599/.
Al-Radaideh A, Athamneh I, Alabadi H, Hbahbih M. Deep gray matter changes in relapsing-remitting multiple sclerosis detected by multi-parametric, high-resolution magnetic resonance imaging (MRI). Eur Radiol. 2021;31(2):706-715. https://doi.org/10.1007/s00330-020-07199-5.
Asseyer S, Kuchling J, Gaetano L et al. Ventral posterior nucleus volume is associated with neuropathic pain intensity in neuromyelitis optica spectrum disorders. Mult Scler. Relat Disord. 2020;46. 102579. https://doi.org/10.1016/j.msard.2020.102579.
Bozhenko M, Nehrych T, Bozhenko N. Psycho-emotional aspects in the formation of pain syndrome characteristics in patients with multiple sclerosis. Proceedings of The Shevchenko Scientific Society Medical Sciences. 2021;65(2). doi: https://doi.org/10.25040/ntsh2021.02.15.
Brownell B, Hughes JT. The distribution of plaques in the cerebrum in multiple sclerosis. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 1962;25:315-320. http://dx.doi.org/10.1136/jnnp.25.4.315.
Calabrese M, Favaretto A, Martini V, Gallo P. Grey matter lesions in MS. Prion. 2013;7(1):20-27. http://dx.doi.org/10.4161/pri.22580.
Conte A, Giannì C, Belvisi D et al. Deep grey matter involvement and altered sensory gating in multiple sclerosis. Mult Scler. J. 2020;26(7):786-794. https://doi.org/10.1177/1352458519845287.
Geurts JJ.G., Calabrese M.., Fisher E., Rudick RA. Measurement and clinical effect of grey matter pathology in multiple sclerosis. Lancet. Neurol. 2012;11 (12):1082-1092. http://dx.doi.org/10.1016/S1474-4422 (12)70230-2.
Manjón JV, Coupé P. Brain: An online MRI Brain Volumetry System. Front Neuroinform. 2016;10. 30. https://doi.org/10.3389/fninf.2016.00030.
Mazhari A. Multiple Sclerosis-Related Pain Syndromes: An Imaging Update. Curr Pain Headache Rep. 2016;20 (12). http://dx.doi.org/10.1007/s11916-016-0594-4.
Nehrych T, Bozhenko N, Bozhenko M. The influence of intensity and neuropathic component of pain syndrome on the quality of life in patients with multiple sclerosis. Zaporizhzhya Medical Journal. 2021;23(5):628-635. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.5.206017.
Pirko I, Lucchinetti CF, Sriram S, Bakshi R. Gray matter involvement in multiple sclerosis. Neurology. 2007;68(9):634-642. http://dx.doi.org/10.1212/01.wnl.0000250267.85698.7a.
Pontillo G, Lanzillo R.., Russo C et al. Determinants of deep gray matter atrophy in multiple sclerosis: A multimodal MRI study. Am J Neuroradiol. 2019;40(1):99-106. https://doi.org/10.3174/ajnr.A5915.
Roza C, Martinez-Padilla A. Asymmetric lateralization during pain processing. Symmetry. 2021;13 (12). 2416. https://doi.org/10.3390/sym13122416.
Steenwijk MD, Geurts JJ.G., Daams M et al. Cortical atrophy patterns in multiple sclerosis are non-random and clinically relevant. Brain. 2016;139(1):115-126. http://dx.doi.org/10.1093/brain/awv337.
Ushida T, Fukumoto M, Binti C et al. Alterations of contralateral thalamic perfusion in neuropathic pain. Open Neuroimag J. 2013;4:182-186. https://doi.org/10.2174/1874440001004010182.
Van Munster CE.P., Jonkman LE, Weinstein HC, Uitdehaag BM, Geurts JJ. Gray matter damage in multiple sclerosis: Impact on clinical symptoms. Neuroscience. 2015;303:446-461. http://dx.doi.org/10.1016/j.neuroscience.2015.07.006.
Wagenknecht N, Becker B, Scheld M et al. Thalamus degeneration and inflammation in two distinct multiple sclerosis animal models. J Mol Neurosci. 2016;60:102-114. https://doi.org/10.1007/s12031-016-0790-z.
Yen CT, Lu PL. Thalamus and pain. Acta Anaesthesiol Taiwanica. 2013;51(2):73-80. https://doi.org/10.1016/j.aat.2013.06.011.
Zhang J, Giorgio A, Vinciguerra C et al. Gray matter atrophy cannot be fully explained by white matter damage in patients with MS. Mult Scler. J. 2021;27(1):39-51. https://doi.org/10.1177/1352458519900972.
