Досвід спостереження хворих на герпетичний гангліоневрит в умовах неврологічного стаціонару

Анотація

Мета — оцінити клінічні, лабораторні та функціональні показники пацієнтів з герпетичним гангліоневритом трійчастого нерва в умовах неврологічного відділення.

Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано історії хвороби 43 пацієнтів (26 (60,5 %) жінок і 17 (39,5 %) чоловіків) з діагнозом герпетичного гангліоневриту трійчастого нерва, встановленим за клінічною картиною, результатами загального аналізу крові та сечі, біохімічного дослідження крові, електрокардіографії, ультразвукового дослідження магістральних артерій голови, органів черевної порожнини і малого таза, реоенцефалографії.

Результати. Із 43 госпіталізованих пацієнтів у 31 (72,1 %) була уражена лише І гілка (64,5 % жінок і 35,5 % чоловіків), у 9 (20,9 %) — ІІ гілка, у 3 (7,0 %) — ІІІ гілка трійчастого нерва. Переважали особи віком понад 46 років (86,0 %). Правобічне ураження спостерігали у 22 (51,2 %) випадках, лівобічне — у 21 (48,8 %). Жінки мали переважно правобічне ураження (16 (61,5 %)), чоловіки — лівобічне (11 (64,7 %)). Основною скаргою, крім висипу, був місцевий лицьовий біль, який переважно мав пекучий характер (24 (55,8 %)) з одночасним свербежем (15 (34,9 %)). Виразний біль мав місце у 23 (53,5 %) випадках, помірний — у 14 (32,6 %), легкий — у 6 (13,9 %). Гіперестезія супроводжувала біль у 28 (65,1 %) хворих, гіпестезія — у 6 (14,0 %). У разі залучення І гілки у 9 (29,0 %) пацієнтів спостерігали герпетичний кератоувеїт. У 17 (54,8 %) хворих мав місце набряк навколоочної ділянки. У літніх пацієнтів зареєстрували інтелектуально‑мнестичне зниження (45,0 %), позитивні субкортикальні рефлекси (46,5 %), помірні координаторні порушення (34,9 %). З даних загальних та функціональних досліджень увагу привернуло збільшення швидкості осідання еритроцитів (39,5 %), а також метаболічні зміни міокарда на електрокардіограмі (65,1 %). У старшій віковій групі серед супутніх захворювань домінували дисциркуляторна енцефалопатія (45,0 %), гіпертонічна хвороба (40,0 %), цукровий діабет 2 типу (25,0 %), остеохондроз хребта (20,0 %).

Висновки. Клінічні спостереження герпетичного ураження підтвердили ураження здебільшого І гілки трійчастого нерва та переважання серед хворих жінок похилого віку з правобічними симптомами. У клінічній картині на тлі типових висипів домінує виразний пекучий місцевий біль, який супроводжується свербежем та гіпересте­зією. Незважаючи на інколи відкладену госпіталізацію внаслідок спроб амбулаторного або самостійного лікування, загальний аналіз крові часто виявляє маркери запалення. Комплексність і варіабельність скарг та результатів обстеження можна пояснити переважно похилим віком пацієнтів.