Клініко-неврологічні характеристики у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в стадії загострення та ремісії

Анотація

Мета — вивчити клініко‑неврологічні характеристики при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки (ДПК) у стадії загострення та ремісії, ґрунтуючись на даних комплексного клініко‑неврологічного, нейропсихологічного і параклінічного дослідження.

Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 84 пацієнтів з виразковою хворобою ДПК у стадії загострення та повторно під час ремісії захворювання. Вік пацієнтів становив від 25 до 60 років, середній вік — (39,90 ± 1,29) року. Обстежених розподілили на дві групи за наявністю загострення чи ремісії виразкової хвороби. Комплексне обстеження передбачало опитування з аналізом скарг, клініко‑неврологічне обстеження з деталізацією стану вегетативної нервової системи, нейропсихологічне тестування, зокрема визначення рівня конституційної та реактивної тривожності за шкалою Спілбергера — Ханіна, депресії за шкалою Бека, оцінку самопочуття, активності та настрою за допомогою опитувальника САН, когнітивних порушень за допомогою шкали MMSE , швидкості переключення уваги та динаміки працездатності за допомогою таблиць Шульте, використання лабораторних та інструментальних методів.

Результати. Найчастіше обстежувані скаржилися на головний біль (74 (88,0 %) у стадії загострення та 37 (44,0 %) у стадії ремісії). Другою за частотою була скарга на біль у грудному відділі хребта (відповідно 69 (82,1 %) та 35 (41,6 %)). Часто фіксували скарги на запаморочення, болі в ділянці серця, відчуття серцебиття, «перебої» в роботі серця, парестезії. В 11 (12,4 %) пацієнтів з виразковою хворобою ДПК у стадії загострення мали місце епізоди синкопального стану, тоді як в стадії ремісії вони були відсутні. Скаргами, які свідчили про наявність психоемоційних розладів, були тривожність, зниження пам’яті та уваги і порушення сну. У пацієнтів з виразковою хворобою ДПК виявлено ураження центрального та периферичного відділу нервової системи. Порушення з боку центральної нервової системи виявлялись у вигляді вестибуло‑мозочкового синдрому (у 30 (35,7 %) пацієнтів у стадії загострення та у 14 (16,6 %) у стадії ремісії), екстрапірамідних розладів (відповідно у 10 (11,9 %) і 4 (4,76 %)) та ознаки пірамідної дисфункції (37 (44,0 %) і 15 (17,8 %)). При клініко‑неврологічному дослідженні периферичної нервової системи у 68 (80,9 %) пацієнтів з виразковою хворобою ДПК у стадії загострення та у 31 (36,9 %) у стадії ремісії виявлено синдром полінейропатії різного ступеня. Ознаки полінейропатії супроводжувалися скаргами на порушення з боку периферичної нервової системи (відповідно 45 (53,5 %) та 15 (17,8 %) випадків). У 27,4 % пацієнтів з виразковою хворобою ДПК у стадії загострення скарги були відсутні взагалі і лише ретельне неврологічне обстеження дало змогу виявити ознаки полінейропатії. У 56 (66,6 %) хворих з виразковою хворобою у стадії загострення та 28 (33,3 %) у стадії ремісії виявлено болючість паравертебральних точок у нижньогрудному відділі хребта.

Висновки. Більшість психосоматичних скарг і неврологічних виявів мали місце як в стадії загострення, так і в стадії ремісії захворювання. Всі виявлені клініко‑неврологічні особливості статистично значущо частіше траплялися в стадії загострення виразкової хвороби ДПК.