Перебіг myasthenia gravis, ускладнений коморбідною патологією

Огляд літератури

Автор(и)

  • М. С. Марчук Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2021-1-2-49

Ключові слова:

myasthenia gravis, міастенія, міастенічний криз, коморбідність, інтеркурентне захворювання, супутня патологія

Анотація

Набута myasthenia gravis є рідкісною патологією спектра порушень нервово‑м’язової передачі та характеризується виробленням аутоантитіл до різних компонентів нервово‑м’язового синапсу. Клінічна картина базується на типових симптомах: динамічний птоз, порушення окорухової функції, диплопія, слабкість жувальної мускулатури, патологічна м’язова втомлюваність. У разі домінування слабкості орофарингеальної мускулатури пацієнти скаржаться на дисфагію, дизартрію, задишку, що є результатом неспроможності дихальних м’язів. Зазначений варіант прояву захворювання є найбільш небезпечний з огляду на ризик розвитку міастенічного кризу. На додаток, перебіг myasthenia gravis може бути ускладнений розвитком коморбідної патології, яку можна класифікувати на чотири основні групи. До них відносять каузальні стани у разі розвитку хвороб з єдиним для міастенії механізмом розвитку, наприклад, перехресне аутоімунне ураження серцевого м’яза. Група ускладнень міастенії включає міастенічний, холінергічний та змішаний криз. Захворювання, що не пов’язані між собою, є конкурентними. Так, особливо у людей похилого віку до myasthenia gravis приєднується широкий спектр хронічних хвороб, а саме гіпертонічна хвороба, цукровий діабет тощо. Останньою групою, на яку слід звернути особливу увагу, є інтеркурентні захворювання — гострі патології, що розвиваються на фоні міастенії. Особливо небезпечними в останній групі є інфекційні нозології із залученням найбільш вразливої при міастенії дихальної системи. Знання про зазначені потенційні фактори декомпенсації міастенії дадуть можливість передбачити розвиток та вчасно діагностувати подібну патологію. Своєчасна допомога пацієнту у стані, який може загрожувати його життю, може бути вирішальною, оскільки myasthenia gravis суттєво відрізняється від інших хвороб нервово‑м’язової системи швидкістю критичної декомпенсації та складністю нормалізації важкого стану пацієнта.

Біографія автора

М. С. Марчук, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

лікар-невролог, аспірантка кафедри неврології

Посилання

Gasymly ED. Immunopathogenesis in myasthenia gravis (Review). The Russian Archives of Internal Medicine. 2018;8 (3):176-185. doi: 10.20514/2226-6704-2018-8-3-176-185.

Topuzova MP, Bisaga GN, Alekseeva TM et al. Sindrom perechnogo mielita v rezul’tate sochetaniya zabolevaniya spektra neirooptikomielita, sistemnoi krasnoi volchanki i miastenii gravis [Transverse myelitis syndrom as a result of neuromyelitis optica spectrum disorders, systemic lupus erythematosus and myasthenia gravis combination]. Zh Nevrol Psikhiatr Im S S Korsakova. 2020;120 (7. Vyp. 2):97-106. doi: 10.17116/jnevro202012007297.

Aksoy E, Oztutgan T. COVID-19 Presentation in Association with Myasthenia Gravis: a case report and review of the literature. Case Reports in Infectious Diseases. 2020;Article ID 8845844. doi: 10.1155/2020/8845844.

Anagnostouli M, Vakrakou AG, Zambelis T et al. Myasthenia gravis, atypical polyneuropathy and multiple autoimmune phenomena in the same patient, with HLA-immunogenetic profile expectable for Greek chronic inflammatory demyelinating polyneuropathy: a case report [published online ahead of print, 2020 Oct 14]. Int J Neurosci. 2020;1-8. doi: 10.1080/00207454.2020.1829616.

Anand P, Slama MC.C., Kaku M et al. COVID-19 in patients with myasthenia gravis. Muscle Nerve. 2020;62 (2):254-258. doi: 10.1002/mus.26918.

Arnon R, Yahalomi T, Rozen-Knisbacher I, Pikkel J, Mostovoy D. Ocular myasthenia gravis with severe blepharitis and ocular surface disease: a case report. Case Rep Ophthalmol. 2020;11 (2):322-329. Published 2020 Jul 13. doi: 10.1159/000508815.

Beydoun SR, Wang J, Levine RL, Farvid A. Emotional stress as a trigger of myasthenic crisis and concomitant takotsubo cardiomyopathy: a case report. J Med Case Rep. 2010;4:393. Published 2010 Dec 3. doi: 10.1186/1752-1947-4-393.

Bricher Choque PN, Vieira RP, Ulloa L et al. The Cholinergic Drug Pyridostigmine Alleviates Inflammation During LPS-Induced Acute Respiratory Distress Syndrome. Front Pharmacol. 2021;12. 624895. Published 2021 May 4. doi: 10.3389/fphar.2021.624895.

Camelo-Filho AE, Silva AM.S., Estephan EP et al. Myasthenia Gravis and COVID-19: clinical characteristics and outcomes. Front Neurol. 2020;11:1053. Published 2020 Sep 11. doi: 10.3389/fneur.2020.01053.

Chen J, Wang X, Zhang S et al. Findings of acute pulmonary embolism in COVID-19 patients. SSRN Electron J. 2020. doi: 10.2139/ssrn.3548771.

Christensen PB, Jensen TS, Tsiropoulos I et al. Associated autoimmune diseases in myasthenia gravis. A population-based study. Acta Neurol Scand. 1995;91 (3):192-195. doi: 10.1111/j.1600-0404.1995.tb00432.x.

Conti-Fine BM, Milani M, Kaminski HJ. Myasthenia gravis: past, present, and future. J Clin Invest. 2006;116 (11):2843-2854. doi: 10.1172/JCI29894.

Costamagna G, Abati E, Bresolin N, Comi GP, Corti S. Management of patients with neuromuscular disorders at the time of the SARS-CoV-2 pandemic. J Neurol. 2021;268 (5):1580-1591. doi: 10.1007/s00415-020-10149-2.

Delly F, Syed MJ, Lisak RP, Zutshi D. Myasthenic crisis in COVID-19. J Neurol Sci. 2020;414:116888. doi: 10.1016/j.jns.2020.116888.

Elens L, Langman LJ, Hesselink DA et al. Pharmacologic treatment of transplant recipients infected with SARS-CoV-2: considerations regarding therapeutic drug monitoring and drug-drug interactions. Ther Drug Monit. 2020;42 (3):360-368. doi: 10.1097/FTD.0000000000000761.

Fang F, Sveinsson O, Thormar G et al. The autoimmune spectrum of myasthenia gravis: a Swedish population-based study. J Intern Med. 2015;277 (5):594-604. doi: 10.1111/joim.12310.

Fujita S, Furuta N, Maruyama T et al. Idiopathic orbital inflammation appearing on the affected side of preceding myasthenia Gravis. Intern Med. 2020;59 (14):1763-1767. doi: 10.2169/internalmedicine.4235-19.

Galassi G, Marchioni A. Myasthenia gravis at the crossroad of COVID-19: focus on immunological and respiratory interplay. Acta Neurol Belg. 2021;121 (3):633-642. doi: 10.1007/s13760-021-01612-6.

Ghasemiyeh P, Borhani-Haghighi A, Karimzadeh I et al. Major neurologic adverse drug reactions, potential drug-drug interactions and pharmacokinetic aspects of drugs used in COVID-19 patients with stroke: a narrative review. Ther Clin Risk Manag. 2020;16:595-605. Published 2020 Jun 30. doi: 10.2147/TCRM.S259152.

Gilhus NE, Nacu A, Andersen JB, Owe JF. Myasthenia gravis and risks for comorbidity. Eur J Neurol. 2015;22 (1):17-23. doi: 10.1111/ene.12599.

Gilhus NE, Romi F, Hong Y, Skeie GO. Myasthenia gravis and infectious disease. J Neurol. 2018;265:1251-1258. https://doi.org/10.1007/s00415-018-8751-9.

Gummi RR, Kukulka NA, Deroche CB, Govindarajan R. Factors associated with acute exacerbations of myasthenia gravis. Muscle Nerve. 2019;60 (6):693-699. doi: 10.1002/mus.26689.

Hofstadt-van Oy U, Stankovic S, Kelbel C et al. Complement inhibition initiated recovery of a severe myasthenic crisis with COVID-19 [published online ahead of print, 2021 Feb 4]. J Neurol. 2021;1-4. doi: 10.1007/s00415-021-10428-6.

International MG/COVID-19 Working Group, Jacob S, Muppidi S et al. Guidance for the management of myasthenia gravis (MG) and Lambert-Eaton myasthenic syndrome (LEMS) during the COVID-19 pandemic. J Neurol Sci. 2020;412:116803. doi: 10.1016/j.jns.2020.116803.

Jallouli M, Saadoun D, Eymard B et al. The association of systemic lupus erythematosus and myasthenia gravis: a series of 17 cases, with a special focus on hydroxychloroquine use and a review of the literature. J Neurol. 2012;259 (7):1290-1297. doi: 10.1007/s00415-011-6335-z.

Jonsson DI, Pirskanen R, Piehl F. Beneficial effect of tocilizumab in myasthenia gravis refractory to rituximab. Neuromuscul Disord. 2017;27 (6):565-568. doi: 10.1016/j.nmd.2017.03.007.

Joseph RM, Hunter AL, Ray DW, Dixon WG. Systemic glucocorticoid therapy and adrenal insufficiency in adults: a systematic review. Semin Arthritis Rheumatol. 2016;46 (1):133-141. doi: 10.1016/j.semarthrit.2016.03.001.

Kalita J, Dongre N, Misra UK. Myasthenic crisis due to anxiety and insomnia during COVID -19 pandemic. Sleep Med. 2020;75:532-533. doi: 10.1016/j.sleep.2020.08.008.

Kalita J, Kohat AK, Misra UK. Predictors of outcome of myasthenic crisis. Neurol Sci. 2014;35 (7):1109-1114. doi: 10.1007/s10072-014-1659-y.

Koc G, Odabasi Z, Tan E. Myasthenic syndrome caused by hydroxychloroquine used for COVID-19 prophylaxis. J Clin Neuromuscul Dis. 2020;22 (1):60-62. doi: 10.1097/CND.0000000000000316.

Kon T, Mori F, Tanji K, Miki Y, Kimura T, Wakabayashi K. Giant cell polymyositis and myocarditis associated with myasthenia Gravis and thymoma. Neuropathology. 2013;33 (3):281-287. doi: 10.1111/j.1440-1789.2012.01345.x.

König, N., Stetefeld, H. R., Dohmen, C. et al. MuSK-antibodies are associated with worse outcome in myasthenic crisis requiring mechanical ventilation. J Neurol. 2021. doi: 10.1007/s00415-021-10603-9.

Li X, Zhao Y, Liao Q, Da Y. Myasthenia gravis coexisting with primary Sjögren’s syndrome: report of three cases and literature review. Front Neurol. 2020;11:939. Published 2020 Sep 2. doi: 10.3389/fneur.2020.00939.

Lu Li, Zhe Wang, Ming-Ou Lu. Tolosa-Hunt syndrome with general myasthenia gravis involvement. Journal of Integrative Neuroscience —2020 —19 (2):355-357 doi:10.31083/j.jin.2020.02.1254.

Mao ZF, Yang LX, Mo XA et al. Frequency of autoimmune diseases in myasthenia gravis: a systematic review. Int J Neurosci. 2011;121 (3):121-129. doi: 10.3109/00207454.2010.539307.

Mehanna R, Patton EL Jr, Phan CL, Harati Y. Amyotrophic lateral sclerosis with positive anti-acetylcholine receptor antibodies. Case report and review of the literature. J Clin Neuromuscul Dis. 2012;14 (2):82-85. doi: 10.1097/CND.0b013e31824db163.

Meng L, Qiu H, Wan L et al. Intubation and ventilation amid the COVID-19 outbreak: Wuhan’s experience. Anesthesiology. 2020;132 (6):1317-1332. doi: 10.1097/ALN.0000000000003296.

Misra UK, Kalita J, Singh VK, Kumar S. A study of comorbidities in myasthenia gravis. Acta Neurol Belg. 2020;120 (1):59-64. doi: 10.1007/s13760-019-01102-w.

Moschella P, Roth P. Isolated COVID-19 infection precipitates myasthenia gravis crisis: a case report. Clin Pract Cases Emerg Med. 2020;4 (4):524-526. doi: 10.5811/cpcem.2020.9.49049.

Muppidi S, Guptill JT, Jacob S et al. COVID-19-associated risks and effects in myasthenia gravis (CARE-MG). Lancet Neurol. 2020;19 (12):970-971. doi: 10.1016/S1474-4422 (20)30413-0.

Owe JF, Daltveit AK, Gilhus NE. Causes of death among patients with myasthenia gravis in Norway between 1951 and 2001. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2006;77 (2):203-207. doi: 10.1136/jnnp.2005.072355.

Perricone C, Triggianese P, Bartoloni E et al. The anti-viral facet of anti-rheumatic drugs: Lessons from COVID-19. J Autoimmun. 2020;111:102468. doi: 10.1016/j.jaut.2020.102468.

Ranellone A, Abraham MG. Takotsubo cardiomyopathy in the setting of a myasthenic crisis [published online ahead of print, 2020 Jul 23]. Int J Neurosci. 2020;1-6. doi: 10.1080/00207454.2020.1797720.

RECOVERY Collaborative Group, Horby P, Lim WS et al. Dexamethasone in hospitalized patients with Covid-19. N Engl J Med. 2021;384 (8):693-704. doi: 10.1056/NEJMoa2021436.

Richardson S, Hirsch JS, Narasimhan M et al. Presenting characteristics, comorbidities, and outcomes among 5700 patients hospitalized with COVID-19 in the New York City area. JAMA. 2020;323 (20):2052-2059. doi: 10.1001/jama.2020.6775.

Romi, F., Suzuki, S., Suzuki, N. et al. Anti-voltage-gated potassium channel Kv1.4 antibodies in myasthenia gravis. J Neurol. 2012;259:1312-1316. doi: 10.1007/s00415-011-6344-y.

Ropper AH, Gress DR, Diringer MN, Green DM, Mayer SA, Bleck TP. Treatment of the Critically Ill Patient With Myasthenia Gravis. Neurological and Neurosurgical Intensive Care. 4th ed. Philadelphia, PA: Lipincott Williams & Wilkins, 2004:299-311.

Ruiz Torregrosa P, García Sevila R, Gayá García-Manso I. Myasthenia gravis and antisynthetase syndrome, an infrequent association. Miastenia gravis y síndrome antisintetasa anti-PL7: Una asociación poco frecuente. Med Clin (Barc). 2021;157 (1):38-39. doi: 10.1016/j.medcli.2020.05.035.

Russell B, Moss C, George G et al. Associations between immune-suppressive and stimulating drugs and novel COVID-19-a systematic review of current evidence. Ecancermedicalscience. 2020;14:1022. Published 2020 Mar 27. doi: 10.3332/ecancer.2020.1022.

Scangarello FA, Angel-Buitrago L, Lang-Orsini M et al. Giant cell myositis associated with concurrent myasthenia gravis: a case-based review of the literature [published online ahead of print, 2021 Feb 25]. Clin Rheumatol. 2021;1-11. doi: 10.1007/s10067-021-05619-5.

Sherman WF, Wu VJ, Ofa SA, Ross BJ, Savage-Elliott ID, Sanchez FL. Increased rate of complications in myasthenia gravis patients following hip and knee arthroplasty: a nationwide database study in the PearlDiver Database on 257,707 patients. Acta Orthop. 2021;92 (2):176-181. doi: 10.1080/17453674.2020.1865031.

Sthoeger Z, Neiman A, Elbirt D et al. High prevalence of systemic lupus erythematosus in 78 myasthenia gravis patients: a clinical and serologic study. Am J Med. Sci. 2006;331 (1):4-9. doi: 10.1097/00000441-200601000-00004.

Suzuki S, Baba A, Kaida K et al. Cardiac involvements in myasthenia gravis associated with anti-Kv1.4 antibodies. Eur J Neurol. 2014;21 (2):223-230. doi: 10.1111/ene.12234.

Teng C, Baus C, Wilson JP, Frei CR. Rhabdomyolysis Associations with Antibiotics: A Pharmacovigilance Study of the FDA Adverse Event Reporting System (FAERS). Int J Med Sci. 2019;16 (11):1504-1509. Published 2019 Oct 15. doi: 10.7150/ijms.38605.

Thangarajh M, Gomes A, Masterman T, Hillert J, Hjelmstrom P. Expression of B-cell-activating factor of the TNF family (BAFF) and its receptors in multiple sclerosis. J Neuroimmunol. 2004;152 (1-2):183-190. doi: 10.1016/j.jneuroim.2004.03.017.

Thorlacius S, Aarli JA, Riise T, Matre R, Johnsen HJ. Associated disorders in myasthenia gravis: autoimmune diseases and their relation to thymectomy. Acta Neurol Scand. 1989;80 (4):290-295. doi: 10.1111/j.1600-0404.1989.tb03881.x.

Tunçez Akyürek, F, Akyurek, M, Zekey, E, Can, I, Saylam Kurtipek, G. Pyoderma gangrenosum with thymoma and myasthenia gravis: A case report. J Cosmet Dermatol. 2021;20:943-946. doi: 10.1111/jocd.13717.

Turner MR, Goldacre R, Ramagopalan S, Talbot K, Goldacre MJ. Autoimmune disease preceding amyotrophic lateral sclerosis: an epidemiologic study. Neurology. 2013;81 (14):1222-1225. doi: 10.1212/WNL.0b013e3182a6cc13.

Varan O, Kucuk H, Tufan A. Myasthenia gravis due to hydroxychloroquine. Reumatismo. 2015;67 (3):849. Published 2015 Dec 30. doi: 10.4081/reumatismo.2015.849.

Zhou F, Yu T, Du R et al. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020;395 (10229):1054-1062. doi: 10.1016/S0140-6736 (20)30566-3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-07

Номер

Розділ

Огляди