Структура когнітивних розладів та предиктори їх виникнення у пацієнтів після кардіохірургічних операцій

Автор(и)

  • А. В. Белінський Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4566-6346
  • Л. В. Распутіна Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1230-4039
  • Ю. М. Мостовой Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7041-1230
  • О. П. Мостова Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8249-6748
  • Т. Д. Данілевич Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-7088-521X

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2021-1-2-30

Ключові слова:

когнітивні розлади, Монреальський когнітивний тест, серцево‑судинні захворювання, кардіохірургія, ішемічна хвороба серця

Анотація

Мета — визначити наявність та ступінь вираженості помірного когнітивного розладу (КР) у пацієнтів до та після кардіохірургічних операцій у ранній післяопераційний період.

Матеріали і методи. Обстежено 56 пацієнтів, з них 19 (33,9 %) чоловіків та 37 (66,1 %) жінок. Вік пацієнтів становив від 31 до 79 років (середній вік — (60,86 ± 8,87) року). Кардіохірургічні операції виконано з приводу ішемічної хвороби серця у 37 (66,1 %) пацієнтів, з приводу клапанних вад серця — у 19 (33,9 %, р = 0,02). Оцінку когнітивних функцій проводили до операції, на 3‑тю і 7‑му добу післяопераційного періоду за допомогою Монреальського когнітивного тесту.

Результати. До оперативного втручання більшість пацієнтів (75 %) мали легкі КР, 5,4 % — помірні (р < 0,01), у 19,6 % — КР були відсутні (р = 0,02). У цілому розподіл за вираженістю КР у ранній післяопераційний період не відрізнявся від такого до оперативного втручання, але з’явилися пацієнти з тяжкими КР (3,6 та 1,8 % відповідно на 3‑тю і 7‑му добу, р = 0,05). У структурі КР на 3‑тю добу післяопераційного періоду спостерігали статистично значуще зниження зорово‑конструктивних навичок (з 4,07 до 3,70; р < 0,001), погіршення здатності до послідовного обрахунку (з 2,66 до 2,45; р = 0,02), повторення фрази (з 1,16 до 1,00; р = 0,02). На 7‑му добу відзначено статистично значуще зниження вербальної швидкості (з 0,48 до 0,32; р = 0,006) та поліпшення пам’яті (з 1,79 до 2,29; р = 0,01). Імовірними предикторами виникнення КР у ранній післяопераційний період є перенесене гостре порушення мозкового кровообігу в анамнезі (r = –0,282; p = 0,04). Виявлено кореляції з наявністю атеросклеротичного ураження коронарних артерій за даними коронароангіографії (r = –0,259; p = 0,05), оперативним втручанням, проведеним в умовах штучного кровообігу (r = 0,29; p = 0,03), і тенденцію до статистичної значущості кореляції з наявністю ознак дисліпідемії за даними ліпідограми (r = –0,227; р = 0,09).

Висновки. Установлено, що 75 % пацієнтів мали легкі КР до оперативного втручання. Розподіл за вираженістю КР у ранній післяопераційний період відрізнявся від такого до оперативного втручання появою пацієнтів з тяжкими КР. У структурі КР на 3‑тю добу післяопераційного періоду спостерігали статистично значуще зниження зорово‑конструктивних навичок, погіршення здатності до послідовного обрахунку та повторення фрази. На 7‑му добу відзначено статистично значуще зниження вербальної швидкості та поліпшення пам’яті. Імовірними пре­дик­торами виникнення КР у ранній післяопераційний період є гостре порушення мозкового кровообігу в анамнезі, атеросклеротичне ураження коронарних артерій за даними коронароангіографії, оперативне втручання, проведене в умовах штучного кровообігу, наявність ознак дисліпідемії за даними ліпідограми.

 

Біографії авторів

А. В. Белінський, Вінницький регіональний центр серцево-судинної патології

лікар анестезіолог-реаніматолог

Л. В. Распутіна, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини

Ю. М. Мостовой, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

д. мед. н., проф., зав. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини

О. П. Мостова, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

д. мед. н., проф. кафедри загальної гігієни та екології

Т. Д. Данілевич, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

к. мед. н., асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини

Посилання

Berger M., Terrando N., Smith S.K., Browndyke J.N., Newman M.F., Mathew J. P. Neurocognitive function after cardiac surgery: From phenotypes to mechanisms. Anesthesiology. 2018;129:829-851. 10.1097/ALN.0000000000002194.

Bhamidipati D., Goldhammer J.E., Sperling M.R., Torjman M.C., McCarey M.M., Whellan D. J. Cognitive outcomes after coronary artery bypass grafting. Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. 2017;31:707-718. 10.1053/j.jvca.2016.09.028.

Bruce K.M., Yelland G.W., Smith J.A., Robinson S. R. Recovery of cognitive function after coronary artery bypass graft operations. Annals of Thoracic Surgery. 2013;95:1306-1313. 10.1016/j.athoracsur.2012.11.021.

Cormack F., Shipolini A., Awad W.I., Richardson C., McCormack D.J., Colleoni L et al. A meta-analysis of cognitive outcome following coronary artery bypass graft surgery. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2012;36:2118-2129. 10.1016/j.neubiorev.2012.06.002.

Fontes M.T., Swift R.C., Phillips-Bute B., Podgoreanu M.V., Stafford-Smith M., Newman M. F. et al. Predictors of cognitive recovery after cardiac surgery. Anesthesia and Analgesia. 2013;116 (2):435-442. https://doi.org/10.1213/ANE.0b013e318273f37e.

Greaves D., Psaltis P., Ross T., Davis D., Smith A., Boord M et al. Cognitive outcomes following coronary artery bypass grafting: a systematic review and meta-analysis of 91,829 patients. Int J Cardiol. 2019;289:43-49.

Greaves D., Psaltis P.J., Davis DHJ, Ross T.J., Ghezzi E.S., Lampit A et al. Risk Factors for Delirium and Cognitive Decline Following Coronary Artery Bypass Grafting Surgery: A Systematic Review and Meta‐Analysis. J Am Heart Assoc. 2020;9. e017275. https://doi.org/10.1161/JAHA.120.017275.

Julayanont P., Brousseau M., Chertkow H., Phillips N., Nasreddine ZS. Montreal Cognitive Assessment Memory Index Score (MoCA-MIS) as a predictor of conversion from mild cognitive impairment to Alzheimer’s disease. J Am Geriatr Soc 2014. 62 (4):679-84. doi: 10.1111/jgs.12742.

Kastaun S., Gerriets T., Schwarz N.P., Yeniguen M., Schoenburg M., Tanislav C et al. The relevance of postoperative cognitive decline in daily living: results of a 1-year follow-up. J Cardiothorac Vasc Anesth. 2016;30 (2):297-303. doi: 10.1053/j.jvca.2015.12.008. Epub 2015 Dec 3.

Knipp S.C., Weimar C., Schlamann M., Schweter S., Wendt D., Thielmann M et al. Early and long-term cognitive outcome after conventional cardiac valve surgery. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2017 Apr 1. 24 (4):534-540. doi: 10.1093/icvts/ivw421. PMID: 28104728.

McKhann G.M., Grega M.A., Borowicz L.M., Bailey M.M., Barry SJ E., Zeger S. L. et al. Is there cognitive decline 1 year after CABG? Comparison with surgical and nonsurgical controls. Neurology. 2005;65:991-999. 10.1212/01.wnl.0000175220.78475.99.

Needham M.J., Webb C.E., Bryden D. C. Postoperative cognitive dysfunction and dementia: what we need to know and do. British Journal of Anaesthesia. 2017;119 (1):i115–i125. doi: 10.1093/bja/aex354.

Newman M.F., Mathew J.P., Grocott H.P., Mackensen G.B., Monk T., Welsh-Bohmer K.A. et al. Central nervous system injury associated with cardiac surgery. Lancet. 2006 Aug 19. 368 (9536):694-703. doi: 10.1016/S0140-6736 (06)69254-4.

Patron E., Messerotti Benvenuti S., Zanatta P., Polesel E., Palomba D. Preexisting depressive symptoms are associated with long-term cognitive decline in patients after cardiac surgery. General Hospital Psychiatry. 2013;35 (5):472-479. 10.1016/j.genhosppsych.2013.05.004.

Phillips-Bute B., Mathew J., Blumenthal J., Grocott H., Laskowitz D., Jones R et al. Association of neurocognitive function and quality of life 1 year after coronary artery bypass graft (CABG) surgery. Psychosom Med. 2006;68:369-375.

Relander K., Hietanen M., Rantanen K., Rämö J., Vento A., Saastamoinen K. P. et al. Postoperative cognitive change after cardiac surgery predicts long-term cognitive outcome. Brain and Behavior. 2020;10 (9): e01750. https://doi.org/10.1002/brb3.1750.

Rudolph J.L., Schreiber K.A., Culley D.J., McGlinchey R.E., Crosby G., Levitsky S et al. Measurement of post-operative cognitive dysfunction after cardiac surgery: a systematic review. Acta Anaesthesiol Scand 2010. 54 (6):663-77. doi: 10.1111/j.1399-6576.2010.02236.x. Epub 2010 Apr 15.

Sheth K.N., Nourollahzadeh E. Neurologic complications of cardiac and vascular surgery. Handb Clin. Neurol. 2017;141:573-92. doi: 10.1016/B978-0-444-63599-0.00031-4.

Toeg H.D., Nathan H., Rubens F., Wozny D., Boodhwani M. Clinical impact of neurocognitive deficits after cardiac surgery. The Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. 2013;145:1545-1549. 10.1016/j.jtcvs.2013.02.061.

Velazquez E., Lee K., Jones R., Al-Khalidi H., Hill J., Panza J et al. Coronary-artery bypass surgery in patients with ischemic cardiomyopathy. N Engl J Med. 2016;374:1511-1520.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-07

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження