Динаміка показників якості життя у хворих на геморагічний півкульовий інсульт у ранній відновний період захворювання
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2021-1-2-12Ключові слова:
геморагічний інсульт, відновний період, реабілітація, якість життяАнотація
Мета — вивчити показники якості життя із застосуванням опитувальника SF‑36v2 у пацієнтів із геморагічним півкульовим інсультом (ГПІ) у ранній відновний період захворювання у динаміці та виявити чинники, які впливають на ці показники.
Матеріали і методи. У клініці нервових хвороб Запорізького державного медичного університету проведено відкрите когортне спостереження 46 пацієнтів з ГПІ у відновний період захворювання. Серед пацієнтів був 31 (67,4 %) чоловік та 15 (32,6 %) жінок. Середній вік хворих становив (57,15 ± 9,53) року. Пацієнтам проведено комплексне обстеження на 30, 90 і 180‑ту добу ГПІ з оцінкою тяжкості стану за шкалою інсульту Національних Інститутів здоров’я США (NIHSS), ступеня функціонального відновлення та інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS), можливостей побутових навичок і самообслуговування за індексом Бартел (BI), наявності спастичних виявів у м’язах верхніх та нижніх кінцівок та якості життя за опитувальником SF‑36v2 HealthSurvey.
Результати. На 30‑ту добу захворювання у пацієнтів з ГПІ зареєстровано значне зниження всіх показників якості життя за опитувальником SF‑36v2. Найбільшою мірою були знижені показники фізичного функціонування, рольового функціонування, зумовленого фізичним станом, та соціального функціонування. Відзначено статистично значуще поліпшення фізичного та психічного компонентів здоров’я протягом раннього відновного періоду.
Висновки. Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок між оцінками за NIHSS, mRS, ВІ та всіма показниками якості життя за SF‑36v2, окрім інтенсивності болю, на 30‑ту добу захворювання. Встановлено статистично значущий вплив наявності виявів спастичності на фізичний компонент здоров’я впродовж раннього відновного періоду, а також на показник інтенсивності болю на 30‑ту добу захворювання.
Посилання
Campbell B, Khatri P. Stroke. Lancet. 2020;396:129-142. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (20)31179-X.
Chen X, Liu F, Yan Z et al. Therapeutic effects of sensory input training on motor function rehabilitation after stroke. Medicine (Baltimore). 2018;48. e13387. doi: 10.1097/MD.0000000000013387.
Christensen MC, Mayer S, Ferran J.-M. Quality of life after intracerebral hemorrhage: results of the Factor Seven for Acute Hemorrhagic Stroke (FAST) trial. Stroke. 2009;40(5):1677-1682. doi: 10.1161/STROKEAHA.108.538967.
Cumming TB, Churilov L et al. Early mobilization and quality of life after stroke: Findings from AVERT. Neurology. 2019;93(7):e717-e728. doi: 10.1212/WNL.0000000000007937. Epub 2019 Jul 26.
Ezeugwu VE, Manns PJ. Sleep duration, sedentary behavior, physical activity, and quality of life after inpatient stroke rehabilitation. J Stroke. Cerebrovasc Dis- — 2017;26(9):2004-2012. doi: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2017.06.009.
Fryer CE, Luker JA, McDonnell MN, Hillier S. L. Self management programmes for quality of life in people with stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2016;N 8. CD010442. doi: 10.1002/14651858.CD010442.pub2.
GBD 2015 Neurological Disorders Collaborator Group. Global, regional, and national burden of neurological disorders during 1990-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. Neurol. 2017;16 (11):877-897. doi: 10.1016/S1474-4422 (17)30299-5.
Guidelines for Adult Stroke Rehabilitation and Recovery: A Guideline for Health care Professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2016;47(6):98-169. doi: 10.1161/STR.0000000000000098.
Guiu-Tula FX, Cabanas-Valdés R, Sitjà-Rabert M, Urrútia G, Gómara-Toldrà N. The Efficacy of the proprioceptive neuromuscular facilitation (PNF) approach in stroke rehabilitation to improve basic activities of daily living and quality of life: a systematic review and meta-analysis protocol. BMJ. Open. 2017;N 7 (12). e016739. doi: 10.1136/bmjopen-2017-016739.
Han P, Zhang W, Kang L et al. Clinical evidence of exercise benefits for stroke. AdvExp Med Biol. 2017;N 1000:131-151. doi: 10.1007/978-981-10-4304-8_9.
Katan M, Luft A. Global Burden of Stroke. Seminars in Neurology. 2018;38(2):208-211. doi: 10.1055/s-0038-1649503.
Koziolkin OA, Kuznietsov AA. Electroencephalographic criteria of the prognosis of the functional outcome of the acute period of spontaneous supratentorial intracerebral hemorrhage. Zaporozhye Medical Journal. 2020;22(5):604-610. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.5.214759.
Koziolkin OA, Medvedkova SO, Shevchenko LA et al. Efficiency of medical and physical rehabilitation in patients who suffered from cerebral ischemic stroke. Patologia. 2019;16, N 2 (46):200-206. doi: 10.14739/2310-1237.2019.2.177125.
Langhorne P, Wu O, Rodgers H, Ashburn A, Bernhardt J. A Very Early Rehabilitation Trial after stroke (AVERT): a Phase III, multicentre, randomised controlled trial. Health Technol Assess. 2017;21 (54):1-120. doi: 10.3310/hta21540.
Lewthwaite R, Winstein CJ, Lane CJ et al. Accelerating stroke recovery: body structures and functions, activities, participation, and quality of life outcomes from a large rehabilitation trial. Neurorehabil Neural Repair. 2018;32(2):150-165. doi: 10.1177/1545968318760726.
Pedersen SG, Anke A, Aadal L et al. Experiences of quality of life the first year after stroke in Denmark and Norway. A qualitative analysis Int J Qual Stud Health Well-being. 2019;14(1). 1659540. doi: 10.1080/17482631.2019.1659540.
Schinwelski MJ, Sitek EJ, Wąż P, Sławek JW. Prevalence and predictors of post-stroke spasticity and its impact on daily living and quality of life. Neurol Neurochir Pol. 2019;53(6):449-457. doi: 10.5603/PJNNS.a2019.0067.
Stinear CM, Lang CE, Zeiler S, Byblow WD. Advances and challenges in stroke rehabilitation. Lrehabilitationancet. Neurol. 2020;19(4):348-360. doi: 10.1016/S1474-4422 (19)30415-6.
Unibaso-Markaida I, Iraurgi I, Ortiz-Marqués N, Martínez-Rodríguez S. Degree of functionality and perception of health-related quality of life in people with moderate stroke: differences between ischemic and hemorrhagic typology. Behav Neurol. 2019:3405696. doi: 10.1155/2019/3405696.
