Cиндром Гієна — Барре, асоційований з інфекцією SARS-CoV-2

Презентація клінічного випадку

Анотація

Неврологічні вияви коронавірусної хвороби 2019 (COVID‑19) спричинені її впливом на центральну (головний біль, запаморочення, розлад свідомості, судоми тощо) та периферичну (аносмія, агевзія, погіршення зору, радикуло‑ та нейропатії) нервову систему. Синдром Гієна — Барре є рідкісним автоімунним захворюванням, пов’язаним з ураженням периферичної нервової системи. У 40 — 70 % випадків він асоціюється з попередньо перенесеною інфекцією (цитомегаловірус, вірус Епштейна — Барр, Haemophilus influenzae тип b, Mycoplasma pneumoniae, Campylobacter jejuni). Клінічними характеристиками цього стану є слабкість кінцівок, яка прогресує, і зменшення або втрата сухожильних рефлексів (гіпорефлексія і арефлексія відповідно), перестезії, парези черепно‑мозкових та вегетативних нервів. Для встановлення діагнозу необхідно зіставити клінічні дані, результати аналізу спинномозкової рідини (рівень білка, цитоз, за можливості — антигангліозидні антитіла), а також електоронейроміографії. У більшості пацієнтів із синдромом Гієна — Барре відбувається повне одужання (на тлі проведеної терапії). Найбільш небезпечним і тяжким ускладненням гострої запальної демієлінізувальної полінейропатії є параліч дихальної мускулатури. Близько чверті пацієнтів потребують невідкладного лікування у відділенні інтенсивної терапії та проведення штучної вентиляції і/або трахеостомії. Летальність при синдромі Гієна — Барре може досягати 10 %. У світовій науковій медичній літературі протягом останнього року з’явилося лише декілька повідомлень про розвиток синдрому Гієна — Барре, пов’язаного з COVID‑19, але інформації про цю асоціацію та її наслідки дуже мало. Метою цього повідомлення було проаналізувати доступну інформацію про випадки синдрому Гієна — Барре, пов’язані із зараженням COVID‑19, порівняти різні варіанти перебігу цього захворювання та поділитися власним досвідом клінічного ведення такого пацієнта.