Функціональний ступінь незалежності та ступінь оцінки функціонального стану (FIM + FAM) як інструмент оцінки функціонального стану при реабілітації після інсульту
Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.30978/UNJ2021-1-2-43Ключові слова:
інсульт, оцінка функціонального статусу, реабілітація, функціональний ступінь незалежності та оцінка функціонального статусу, FIM FAMАнотація
Точна оцінка ефективності лікування і реабілітації має вирішальне значення для розробки належних і ефективних методів лікування інсульту. Вимірювання функціональної незалежності та функціональної оцінки (FIM + FAM) — це ефективний, дієвий і об’єктивний інструмент для відстеження змін рухових, когнітивних і психосоціальних функцій пацієнтів протягом усього періоду лікування і реабілітації. За оцінками, в Чеській Республіці (ЧР) інсульт є третьою за частотою причиною смерті і найчастішою причиною інвалідності дорослих. Щоб розробити кращі і більш економічні методи лікування інсульту та зменшити або пом’якшити функціональні втрати, дуже важливо, щоб пацієнти були об’єктивно оцінені щодо їхніх функціональних можливостей. Важливою частиною лікування інсульту є розрахунок тривалості стаціонарного лікування та оцінка тривалості періоду реабілітації після інсульту. Сучасні методи оцінки та аналізу стану пацієнта засновані на результатах тестів і доказах. FIM пропонує більш чутливу шкалу оцінок порівняно з BI через наявність когнітивних елементів і використовується у всьому світі для оцінки під час гострої стадії захворювання. Отже, це ефективний інструмент для постановки терапевтичних цілей і оцінки результатів реабілітації. Він не тільки може допомогти терапевту в прийнятті клінічних рішень, а й також функціонує як інструмент для оцінки результатів реабілітації. На основі цього тесту можуть бути визначені короткострокові і довгострокові плани реабілітації. В кінці процесу реабілітації оцінка функціонального стану пацієнта допомагає спрогнозувати конкретні довгострокові реабілітаційні плани, які будуть потрібні пацієнту для його повернення в суспільство і відновлення якості життя.
Посилання
Bartolo M., Zucchella Ch, Torol P., Spiciato F., Sandrini G., Pirelli F. Clinical scales for measuring stroke re-habilitation promote functional recovery by supporting teamwork. European Journal of Physical and Rehabilitation Medicine [online]. 2016.-52 (2):195-202.
Bejot Y., Bailly H., Durier J., Giroud M. Epidemiology of stroke in Europe and trends for the 21st century. Presse Medicale Paris France. 1983;2016. 45:391-398.
European Registers of Stroke (EROS) Investigators. Heuschmann P. U., Di Carlo A., Bejot Y., Rastenyte D., Ryglewicz D et al. Incidence of stroke in Europe at the beginning of the 21st century. Stroke. 2009;40:1557-1563. doi: 10.1161/STROKEAHA.108.535088.
Fricke J., Unsworth C. A. Interrater reliability of the original and modify ed Barthel Index, and a compari-son with the Functional Independence Measure. Australian Occupational Therapy Journal. 1997;44 (1):22-29.
Golubnitschaja O., Costigliola V. EPMA. General report & recommendations in predictive, preventive and personalised medicine 2012: white paper of the European Association for Predictive, Preventive and Personalised Medicine. EPMA J. 2012;3:14. doi: 10.1186/1878-5085-3-14.
Hajkova P. The clinical application of the Functional Independence Measure (version 5.2) for patients with brain trauma. [in Czech] Praha, 2012. 61. Bachelor theses (Bc.). Charles University in Prague, 1st Faculty of Medicine, Department of Rehabilitation Medicine. Thesis supervisor Mgr. Svecena, Katerina.
Hall K., Hamilton B. B., Gordon A., Zasler N. D. Characterictis and Comparisons of functional assessment in-dices: Disability rating scale, Functional independence measure and Functional assessment measure. The Journal of Head Trauma Rehabilitation [online]. Gaithersburg, MD: Aspen Publications, 1993;8(2):60-74.
Hamilton B. B., Granger C. V., Sherwin F. S. et al. A uniform national data system for medical rehabilitation. In: Fuhrer M. J., editor. Rehabilitation Outcomes: analysis and measurement. Baltimore, MD: Brookes; 1987. 43:137-147.
Kolar P. Rehabilitation in clinical practice [in Czech.] Praha: Galen, 2009. ISBN 978-80-7262-657-1.
Krivosikova M. Introduction to occupational therapy [in Czech]. Praha: Grada, 2011. ISBN 978-80-247-2699-1.
Lippert-Gruner M. Neurorehabilitace [in Czech]. Praha: Galén, 2005. ISBN 80-7262-317-6.
Marshall I. J., Wang Y., Crichton S., McKevitt C., Rudd A. G., Wolfe C. D. A. The effects of socioeconomic status on stroke risk and outcomes. Lancet Neurol. 2015;14:1206-1218. doi: 10.1016/S1474-4422 (15)00200-8.
Martino R., Foley N., Bhogal S., Diamant N., Speechley M., Teasell R. Dysphagia After Stroke: Incidence, Diagnosis, and Pulmonary Complications. Stroke. 2005;36 (12), 2756-2763. doi/10.1161/01.STR.0000190056.76543.eb.
McDowell I. Measuring health: a guide to rating scales and questionnaires. 3rd ed. Oxford: Oxford University Press, 2006 / 10. McMillan T. M. Neurobehavioural Disorders after Traumatic Brain Injury: Assessment, Treatment and Outcome. NeuroRehabilitation.
Nichol A., Higgins A. M., Gabbe B. J., Murray L. J., Cooper D. J., Cameron P. A. Measuring functional and quality of life outcomes following major head injury: Common scales and checklists. International Journal of the Care of the Injured. 2011;42:281-287.
O’Donnell M. J., Chin S. L., Rangarajan S et al. Global and regional effects of potentially modifiable risk factors associated with acute stroke in 32 countries (INTERSTROKE): a case-control study. Lancet. 2016;388:761-775.
Ottenbacher K. J., Hsu Y., Granger C. V., Fiedler R. C. The Reliability of the Functional Independence Meas-ure: A Quantitative Review. Arch Phys Med Rehabil. 1996;77:1226-1273.
Polivka J., Rohan V., Sevchik P., Polivka J. Personalized approach to primary and secondary prevention of ischemic stroke. EPMA J. 2014;5:9. doi: 10.1186/1878-5085-5-9.
Polivka J., Krakorova K., Peterka M., Topolcan O. Current status of biomarker research in neurology. EPMA J. 2016;7:14. doi: 10.1186/s13167-016-0063-5.
Rehab Measures — Functional Assessment Measure. Rehabilitation Measures Database. Chicago: Rehabilitation Institute of Chicago, 2010, 2012.
Seel RT, Wright G, Wallace T, Newman S, Dennis L. The Utility of the FIM FAM for Assessing Traumatic Brain Injury Day Program Outcomes. J Head Trauma Rehabil. 2007;22 (5):267-77. doi: 10.1097/01.HTR.0000290971.56130.c8.
Svecena K. Evaluation of patients in neurorehabilitation. Neurology for Practice. 2013;14 (3):133-135.
Turner-Stokes L., Williams H., Sephton K., Rose H., Harris S., Thu A. Engaging the hearts and minds of clinicians in outcome measurement — the UK rehabilitation outcomes collaborative approach. Disability and Rehabilitation. 2012;34 (22):1871-1879.
Turner-Stokes L. Outcome measures for inpatient neurorehabilitation settings. Neuropsychological Rehabilitation. 1999;9 (3-4):329-343. doi: 10.1080/096020199389419.
Turner-Stokes L.,. Siegert RJ. A comprehensive psychometric evaluation of the UK FIM FAM. Disability and Rehabilitation. 2013;35 (22):1885-1895. doi: 10.3109/09638288.2013.766271.
UK FIM+FAM USERS GROUP. The UK FIM+FAM: Functional Assessment Measure. In: King’s College London. From: http://goo.gl/3nRUSJ.
Uniform data system for medical rehabilitation. Uniform Data System for Medical Rehabilitation: The Functional Assessment Measure From: http://www.udsmr.org/Default.aspx.
Van Baalen B., Odding E., Van Woensel MPC, Van Kessel M. A., Roebroeck M. E., Stam H. J. Reliability and sensitivity to change of measurement instruments used in a traumatic brain injury population. Clinical Rehabilitation. 2006;(20):686-700.
Vanaskova E. Testing in rehabilitation practice — strokes. Vyd. 1. Brno: National Center for Nursing and Non-Medical Health Sciences, 2004. ISBN 80-7013-398.
