Місце болю в структурі неврологічних симптомів у хворих на розсіяний склероз та характеристики, які впливають на пріоритизацію болю пацієнтом

Автор(и)

  • М. І. Боженко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького http://orcid.org/0000-0002-2105-9808

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2021-1-2-19

Ключові слова:

розсіяний склероз, біль, біль, больові синдроми, інтенсивність, симптом

Анотація

Мета — оцінити місце болю в структурі неврологічних симптомів у хворих на розсіяний склероз (РС) з точки зору пацієнта та визначити характеристики перебігу захворювання і больових синдромів, які впливають на сприйняття болю як симптому, котрий найбільше турбує хворих на РС.

Матеріали і методи. Обстежено 104 хворих з підтвердженим діагнозом РС. Проведено аналіз медичної документації, неврологічний і загальний медичний огляд, збір анамнезу захворювання та болю, а також анамнезу життя, зокрема щодо рівня освіти та релігійності. Для оцінки характеристик больових синдромів використано візуальну аналогову шкалу та опитувальник Short‑form McGill Pain Questionnaire‑2 (SF‑MPQ‑2). У хворих з’ясовували, який синдром РС турбує їх найбільше.

Результати. Біль був синдромом, який найбільше турбує, у 41,3 % пацієнтів. Стать і релігійність не впливали на це сприйняття. Спостерігалася тенденція до частішого сприйняття болю як синдрому, котрий найбільше турбує, пацієнтами з нижчим рівнем освіти, але ця тенденція не була статистично значущою (р = 0,14). Серед пацієнтів, для яких біль є синдромом, котрий найбільше їх турбує, виявлено більшу частку осіб з меншою кількістю загострень (1 — 10): (65,1 ± 7,3) та (44,3 ± 6,4) % відповідно (р = 0,04). Частка пацієнтів, які вважали біль синдромом, котрий найбільше їх турбує, була більшою серед осіб, у яких біль був першим виявом РС. Порівняння характеристик болю за SF‑MPQ‑2 виявило вищі показники тривалого та різкого компонентів болю у пацієнтів із болем як синдромом, котрий найбільше турбує: 27,0 [18,5; 36,5] і 21,0 [10,0; 33,0] бала (р = 0,04) та 20,0 [13,0; 30,0] і 12,0 [4,0; 26,0] балів (р = 0,03) відповідно. Найсильніший біль за місяць був вищим за візуальною аналоговою шкалою у хворих, у яких біль був синдромом, котрий найбільше турбує (8 [7; 9] балів), порівняно з особами, яких біль не турбував найбільше (6 [4; 8] балів; р = 0,0001). Частка хворих із больовим синдромом як найбільш значущим виявом РС у 2,2 разу перевищувала частку пацієнтів, для яких больові синдроми не були найбільш значущими при найсильнішій інтенсивності болю (8 — 10 балів): (67,4 ± 7,1) та (31,1 ± 5,9) % відповідно (р = 0,0003). При порівнянні розподілу хворих за інтенсивністю середнього болю за місяць установлено, що частка пацієнтів із високоінтенсивним болем була більше ніж удвічі вищою серед хворих, які вважали біль синдромом, котрий найбільше їх турбує в структурі РС.

Висновки. Понад третина хворих на РС вважали біль симптомом, який найбільше їх турбує у структурі цього захворювання. Така оцінка болю не залежить від статі та релігійності, але може мати певний зв’язок з рівнем освіти. Больові синдроми як симптом РС, який найбільше турбує, частіше траплялися у перші роки захворювання в осіб з незначною кількістю загострень. При оцінці характеристик структури болю встановлено, що у пацієнтів, які вважають біль синдромом, котрий найбільше турбує, вищі показники різкого і тривалого компонентів болю за відсутності різниці за афективним і нейропатичним. Важливим чинником у в сприйнятті болю, як синдрому РС синдромом, що найбільше турбує,  є інтенсивність найсильнішого болю за місяць, а також середня інтенсивність болю за місяць.

 

Біографія автора

М. І. Боженко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

асистент кафедри неврології

Посилання

Adelman G, Rane SG, Villa K. F. The cost burden of multiple sclerosis in the United States: A systematic review of the literature. J Med Econ. 2013;16 (5):639-647. doi: 10.3111/13696998.2013.778268.

Algahtani HA, Shirah BH, Alzahrani FA, Abobaker HA, Alghanaim NA, Manlangit J. S. Quality of life among multiple sclerosis patients in Saudi Arabia. Neurosciences. 2017;22 (4):261-236. doi: 10.17712/nsj.2017.4.20170273.

Barin L, Salmen A, Disanto G, Babačić H, Calabrese P, Chan A et al. The disease burden of Multiple Sclerosis from the individual and population perspective: Which symptoms matter most?. Mult Scler. Relat Disord. 2018. 25:112-121. doi: 10.1016/j.msard.2018.07.013.

Bozhenko M. I. Quality of life characteristics in multiple sclerosis patients depending on the type of pain syndrome [in Ukrainian]. International Neurological Journal. 2020;0713:16-22. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0713.16.7.2020.218242.

Browne P, Chandraratna D, Angood C, Tremlett H, Baker C, Taylor B V. et al. Atlas of multiple sclerosis 2013:A growing global problem with widespread inequity. Neurology. 2014;83 (11):1022-1024. doi: 10.1212/WNL.0000000000000768.

Dworkin RH, Turk DC, Revicki DA, Harding G, Coyne KS, Peirce-Sandner S et al. Development and initial validation of an expanded and revised version of the Short-form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ-2). Pain [Internet]. 2009;144 (1-2):35-42. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.pain.2009.02.007.

Ferraro D, Plantone D, Morselli F, Dallari G, Simone AM, Vitetta F et al. Systematic assessment and characterization of chronic pain in multiple sclerosis patients. Neurol Sci. 2018;39 (3):445-53. doi: 10.1007/s10072-017-3217-x.

Foley PL, Vesterinen HM, Laird BJ, Sena ES, Colvin LA, Chandran S et al. Prevalence and natural history of pain in adults with multiple sclerosis: Systematic review and meta-analysis. Pain [Internet]. 2013;154 (5):632-642. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.pain.2012.12.002.

Grau-López L, Sierra S, Martínez-Cáceres E, Ramo-Tello C. Análisis del dolor en pacientes con esclerosis múltiple. Neurologia. 2011;26 (4):208-13.

Kratz AL, Braley TJ, Foxen-Craft E, Scott E, Murphy JF, Murphy S. L. How Do Pain, Fatigue, Depressive, and Cognitive Symptoms Relate to Well-Being and Social and Physical Functioning in the Daily Lives of Individuals With Multiple Sclerosis?. Arch Phys Med Rehabil. 2017;98 (11):2160-2166. Available from: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2017.07.004.

Motl RW, McAuley E, Snook EM, Gliottoni R. C. Physical activity and quality of life in multiple sclerosis: Intermediary roles of disability, fatigue, mood, pain, self-efficacy and social support. Psychol Heal Med 2009. 14 (1):111-124. doi: 10.1080/13548500802241902.

Veličkaitė G, Jucevičiūtė N, Balnytė R, Laucius O, Vaitkus A. Pain characteristics and associations with quality of life in patients with multiple sclerosis in Lithuania. Med. 2020;56 (11):1-7. doi: 10.3390/medicina56110596.

Ysrraelit MC, Fiol MP, Gaitán MI, Correale J. Quality of life assessment in multiple sclerosis: Different perception between patients and neurologists. Front Neurol. 2018;8 (JAN):1-6. doi: 10.3389/fneur.2017.00729.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-07

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження