Роль показників добового моніторування артеріального тиску та його варіабельності у прогнозуванні наслідків гострого ішемічного інсульту

T. M. Cherenko, Yu. L. Heletyuk

Анотація


Мета — дослідити залежність вихідного неврологічного дефіциту та наслідків гострого періоду ішемічного інсульту у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) від показників добового моніторування артеріального тиску (АТ) і його варіабельності.

Матеріали і методи. Обстежено 150 (74 (49,3 %) жінки та 76 (50,7 %) чоловіків, середній вік — (67,4 ± 0,7) року) пацієнтів з первинним ішемічним інсультом та наявністю АГ в анамнезі. Неврологічний дефіцит оцінювали за шкалою NIHSS. Діагноз АГ встановлено за результатами клінічного та інструментального обстеження і даними медичної документації. З моменту госпіталізації протягом 6 днів гострого періоду проводили добове моніторування АТ (вимірювання здійснювали з інтервалом 4 год). Вивчали середнє значення систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) АТ, максимальні значення САТ і ДАТ, варіабельність АТ шляхом розрахунку стандартного відхилення (SD), оціненого для САТ і ДАТ.

Результати. Тяжкість неврологічного дефіциту становила в середньому (9,5 ± 0,4) бала та корелювала з тривалістю анамнезу АГ (r = +0,540; р = 0,001). Через 8, 12, 16 та 20 год після інсульту середні значення САТ та SD САТ були статистично значущо більшими у разі більшої тяжкості інсульту щодо меншої тяжкості. Найбільші середні значення SD САТ визначено в першу добу — (18,7 ± 0,7) мм рт. ст. та за перші три доби — (18,9 ± 0,5) мм рт. ст. Найсильніші кореляції бала за NIHSS наприкінці гострого періоду інсульту встановлено із SD САТ і SD ДАТ за період з 1­ї до 3­ї доби включно за результатами добового моніторування АТ (r = +0,725 та r = +0,550 відповідно), SD САТ за добу (r = +0,487) і тривалістю АГ (r = +0,538). За результатами однофакторного регресійного аналізу виявлено залежність (R2 = 0,526) тяжкості інсульту за NIHSS при виписуванні від SD САТ за період з 1­ї до 3­ї доби включно.

Висновки. У пацієнтів з ішемічним інсультом на тлі АГ наслідки гострого періоду корелюють з показниками варіабельності добового моніторування АТ (SD САТ та SD ДАТ за період з 1­ї до 3­ї доби включно, SD САТ за добу) і тривалістю АГ. Ймовірність 50 % зменшення бала за NIHSS прогнозують у разі SD САТ за період з 1­ї до 3­ї доби менше ніж 12,4 мм рт. ст.

 


Ключові слова


ішемічний інсульт; неврологічний дефіцит; артеріальна гіпертензія; варіабельність артеріального тиску

Повний текст:

PDF

Посилання


Arterialna hipertenziia: onovlena ta adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh (2012 rik). Arteryalnaia hypertenzyia. 2012;1 (21) (http://www.mif-ua.com/archive/article/26383).

Arterialna hipertenziia Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, ekstrenoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy 2012. Novosty medytsynы y farmatsyy. 2012;11 (421). URL: (http://www.mif-ua.com/archive/article/31084).

Byuyul’ A, Tsefel’ P SPSS: iskusstvo obrabotki informatsii Analiz statisticheskikh dannykh i vosstanovlenie skrytykh zakonomernostei — M: DiaSoft, 2005:608.

Bath PM.W., Lindenstrom E, Boysen G et al.; for the TAIST Investigators. Tinzaparin in acute ischaemic stroke (TAIST): a randomised aspirin-controlled trial. Lancet. 2001;358:702-710.

Buratti L, Cagnetti C, Balucani C et al. Blood pressure variability and stroke outcome in patients with internal carotid artery occlusion. J Neurol Sci. 2014;339:164-168. doi: 10.1016/j.jns.2014.02.007.

Castillo J, Leira R, García MM et al. Blood pressure decrease during the acute phase of ischemic stroke is associated with brain injury and poor stroke outcome. Stroke. 2004;35(2):520-526.

Dawson SL, Manktelow BN, Robinson TG et al. Which parameters of beat-to-beat blood pressure and variability best predict early outcome after acute ischemic stroke?. Stroke. 2000;31:463-468.

De Havenon A, Bennett A, Stoddard GJ et al. Determinants of the impact of blood pressure variability on neurological outcome after acute ischaemic stroke. Stroke Vasc Neurol. 2017;2(1):1-6. doi: 10.1136/svn-2016-000057. eCollection 2017 Mar.

Feigin VL et al. Global burden of stroke and risk factors in 188 countries, during 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 2016;15(9):913-924.

Geeganage C, Tracy M, England T et al.; for TAIST Investigators. Relationship between baseline blood pressure parameters (including mean pressure, pulse pressure, and variability) and early outcome after stroke: data from the Tinzaparin in Acute Ischaemic Stroke Trial (TAIST). Stroke. 2011;42:491-493. doi:. 10.1161/STROKEAHA.110.596163.

Graff B, Gąsecki D, Rojek A et al. Heart rate variability and functional outcome in ischemic stroke: a multiparameter approach. J Hypertens. 2013;31:1629-1636. doi: 10.1097/HJH.0b013e328361e48b.

Kang J, Hong J. -H., Jang MU et al. Change in blood pressure variability in patients with acute ischemic stroke and its effect on early neurologic outcome. PLoS ONE. 2017;N 12 (12). e0189216. https:. doi.org/10.1371/ journal.pone.0189216.

Kang J, Ko Y, Park JH et al. Effect of blood pressure on 3-month functional outcome in the subacute stage of ischemic stroke. Neurol. 2012;79 (20):2018-2024.

Madden KP, Karanjia PN, Adams HP. Jr., Clarke WR. Accuracy of initial stroke subtype diagnosis in the TOAST study. Trial of ORG 10172 in Acute Stroke Treatment. Neurol. 1995;N 11:75-79.

Manning LS, Mistri AK, Potter J et al. Prognostic significance of short-term blood pressure variability in acute stroke. Stroke. 2015;46:2482-2490. https:. doi.org/10.1161/STROKEAHA.115.010075

Manning LS, Mistri AK, Potter J et al. Shortterm pressure variability in acute stroke: post hoc analysis of the controlling hypertension and hypotension immediately post stroke and continue or stop post-stroke antihypertensives collaborative study trials. Stroke. 2015;46:1518-1524. doi: 10.1161/STROKEAHA.115.009078.

Odderson IR. The National Institutes of Health Stroke Scale and its importance in acute stroke management. Phys Med Rehabil Clin N Am. 1999;10(4):787-800.

Ogedegbe G, Pickering T. Principles and techniques of blood pressure measurement. Cardiol Clin. 2010;28(4):571-586. doi: 10.1016/j.ccl.2010.07.006.

Sare GM, Ali M, Shuaib A, Bath PM.; VISTA Collaboration. Relationship between hyperacute blood pressure and outcome after ischemic stroke: data from the VISTA collaboration. Stroke. 2009;40:2098-2103. doi: 10.1161/STROKEAHA.108.539155.

Willmot M, Leonardi-Bee J, Bath PM.W. High blood pressure in acute stroke and subsequent outcome: A systematic review. Hypertension. 2004;43:18-24.

Yong M, Kaste M. Association of characteristics of blood pressure profiles and stroke outcomes in the ECASS-II trial. Stroke. 2008;39:366-372. doi: 10.1161/STROKEAHA.107.492330.

Zbigniew G, Siński V, Lewandowski J. Blood pressure control and primary prevention of stroke: summary of the recent clinical trial data and meta-analyses. Current Hypertension Reports. October 2013 (http://link.springer.com).




© Український неврологічний журнал, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018