Патоморфологічні особливості атипових менінгіом у пацієнтів старшого віку (огляд)

Анотація

Атипові менінгіоми (WHO grade II) — клінічно значуща група внутрішньочерепних пухлин із підвищеним ризиком рецидиву й агресивнішою біологічною поведінкою порівняно з типовими формами. Особливу складність при веденні становлять пацієнти старшого віку, в яких вікові зміни мозкової тканини, супутня судинна патологія та змінена імунна відповідь впливають як на морфологічні характеристики пухлини, так і на результати лікування.

Мета роботи — узагальнити сучасні дані щодо патоморфологічних особливостей атипових менінгіом у різних вікових групах, установити їхні кореляції з магнітно-резонансною томографією, проаналізувати хірургічну тактику щодо зниження ризику рецидиву.

Матеріали та методи. Проведено систематичний аналіз літератури за останніх 5—7 років із використанням провідних наукометричних баз даних (PubMed, Springer, Scopus). Особливу увагу приділено морфологічним критеріям, зокрема мітотичній активності, наявності некрозу, клітинній атипії, а також радіологічним ознакам, таким як неоднорідне накопичення контрасту, перифокальний набряк та інвазивний характер росту.

Результати та обговорення. Установлено, що в пацієнтів старшого віку атипові менінгіоми частіше демонструють ознаки мікросудинної проліферації, зони некрозу та інвазійний ріст у тверду мозкову оболону та прилеглі структури, що корелює з МРТ-ознаками гетерогенного сигналу й виразного перифокального набряку. Такі особливості зумовлюють необхідність радикальнішого хірургічного втручання, але його обсяг часто обмежує соматичний статус пацієнта.

Висновки. Інтеграція патоморфологічних і нейровізуалізаційних даних дає змогу поліпшити доопераційне прогнозування типу пухлини й оптимізувати хірургічну тактику, що є ключовим чинником зниження частоти рецидивів.