Ураження периферичної нервової системи у хворих на рецидивуюче-ремітуючий розсіяний склероз із наявністю больового синдрому

О.В. ЗАБАРА; В.С. МЕЛЬНИК

doi:10.30978/UNJ2026-1-20

Автор(и)

О.В. ЗАБАРА Університетська клініка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0009-7427-2352
В.С. МЕЛЬНИК Університетська клініка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4645-8239

DOI:

https://doi.org/10.30978/UNJ2026-1-20

Ключові слова:

розсіяний склероз; периферична нейропатія; демієлінізація; парестезії; нейропатичний біль; електронейроміографія; опитувальник painDETECT.

Анотація

Мета роботи — проаналізувати клінічну картину у хворих на рецидивуюче-ремітуючий розсіяний склероз (РРРС) із симптомами ураження периферичної нервової системи (ПНС), нейропатичним болем із застосуванням нейрофункціональних шкал й електронейроміографії.

Матеріали та методи. Обстежено 30 пацієнтів (14 (46,7 %) чоловіків і 16 жінок (53,3 %)) із РРРС зі скаргами на біль, яких розподілили на дві групи: основну — 18 (60 %) пацієнтів із підтвердженим ураженням ПНС і контрольну — 12 (40 %) пацієнтів без підтвердженого ураження ПНС. Для оцінки характеру й інтенсивності больового синдрому використовували опитувальник painDETECT. Функціональний стан ПНС оцінювали за допомогою стимуляційної електронейроміографії.

Результати. У пацієнтів основної групи середній бал за опитувальником painDETECT був значущо вищим (14,22 ± 6,94), ніж у контрольній групі (6,33 ± 5,67; p < 0,001). Нейропатичний компонент болю (≥ 18 балів) виявлено в 6 (33,3 %) пацієнтів основної групи та лише в 1 (8,3 %) пацієнта в контрольній групі. Пацієнти з ураженням ПНС мали вищу активність захворювання: частота загострень за останніх 24 міс становила 2,06 ± 1,28, у контрольній групі — 1,25 ± 0,72 (p < 0,05). Середній бал за шкалою EDSS (Expanded Disability Status Scale) в основній групі був вищим (3,67 ± 1,07), але статистично значущої різниці з контрольною групою не виявлено (3,33 ± 1,11; p > 0,05). За даними електронейроміографії, у пацієнтів основної групи виявлено переважання демієлінізуючого типу ураження: сповільнення швидкості проведення нервового збудження по моторних волокнах нижніх (малогомілкові нерви) та верхніх (ліктьовий, серединний нерви) кінцівок, а також подовження мінімальної латентності сенсорних волокон при збереженій амплітуді моторних і сенсорних відповідей. Установлено, що вищий бал за EDSS і більша частота загострень корелюють із виразністю змін на електронейроміограмі (p < 0,05) та інтенсивністю болю.

Висновки. У більше ніж половини хворих на РРРС із больовим синдромом підтверджено наявність уражень ПНС, які мають неоднорідний характер, що ускладнює їхню вчасну діагностику та застосування медикаментозної корекції. Це обґрунтовує доцільність проведення дослідження частоти й ступеня залученості ПНС при РС.

Біографії авторів

О.В. ЗАБАРА, Університетська клініка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ

Забара Ольга Володимирівна
аспірантка кафедри неврології, лікар-невролог

В.С. МЕЛЬНИК, Університетська клініка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Мельник Володимир Степанович
д. мед. н., проф. кафедри неврології, декан медичного факультету № 1

Посилання

Anlar O, Tombul T, Kisli M. Peripheral sensory and motor abnormalities in patients with multiple sclerosis. Electromyogr Clin Neurophysiol. 2003 Sep;43(6):349-51. PMID: 14535047.

Ayromlou H, Mohammad-Khanli H, Yazdchi-Marandi M, Rikhtegar R, Zarrintan S, Golzari SE, Ghabili K. Electrodiagnostic evaluation of peripheral nervous system changes in patients with multiple sclerosis. Malays J Med Sci. 2013 Jul;20(4):32-38. http://doi.org/10.1016/B978-0-7506 7525-3.50002-9.

Barrell K, Smith AG. Peripheral Neuropathy. Med Clin North Am. 2019;103(2):383-397. http://doi.org/10.1016/j.mcna.2018.10.006.

Benito-León J, Morales JM, Rivera-Navarro J, et al. A review about the impact of multiple sclerosis on health-related quality of life. Disabil Rehabil 2003;25:1291-303. http://doi.org/10.1080/09638280310001608591.

Castelli G, Desai KM, Cantone RE. Peripheral Neuropathy: Evaluation and Differential Diagnosis. Am Fam Physician. 2020 Dec 15;102(12):732-739. PMID: 33320513.

Compston A, Coles A. Multiple sclerosis. Lancet. 2002 Apr 6;359(9313):1221-31. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(02)08220-X.

Drake ME Jr. Peripheral neuropathy in multiple sclerosis. J Natl Med Assoc. 1987 Jun;79(6):672-3. PMID: 3039153; PMCID: PMC2625532.

Foley PL, Vesterinen HM, Laird BJ, Sena ES, Colvin LA, Chandran S, et al. Prevalence and natural history of pain in adults with multiple sclerosis: Systematic review and metaanalysis. Pain. 2013;154:632–642. http://doi.org/10.1016/j.pain.2012.12.002.

Freynhagen R, Baron R, Gockel U, Tölle TR. painDETECT: a new screening questionnaire to identify neuropathic components in patients with back pain. Curr Med Res Opin. 2006;22(10):1911-1920. http://doi.org/10.1185/030079906X132488.

Gartzen K, Katzarava Z, Diener HC, Putzki N. Peripheral nervous system involvement in multiple sclerosis. Eur J Neurol. 2011 May;18(5):789-91. http://doi.org/10.1111/j.1468-1331.2010.03149.x.

Gil-González I, Martín-Rodríguez A, Conrad R, et al. Quality of life in adults with multiple sclerosis: a systematic review. BMJ Open. 2020;10:e041249. http://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-041249.

Hyarat SY, Subih M, Rayan A, et al. Health related quality of life among patients with multiple sclerosis: the role of psychosocial adjustment to illness. Arch Psychiatr Nurs. 2019;33:11-16. http://doi.org/10.1016/j.apnu.2018.08.006.

Jende JME, Hauck GH, Diem R, Weiler M, Heiland S, Wildemann B, Korporal-Kuhnke M, Wick W, Hayes JM, Pfaff J, Pham M, Bendszus M, Kollmer J. Peripheral nerve involvement in multiple sclerosis: Demonstration by magnetic resonance neurography. Ann Neurol. 2017 Nov;82(5):676-685. http://doi.org/10.1002/ana.25068.

Kamble N, Shukla D, Bhat D. Peripheral Nerve Injuries: Electrophysiology for the Neurosurgeon. Neurol India. 2019;67(6):1419-1422. http://doi.org/10.4103/0028-3886.273626.

Kasap Z, Uğurlu H. Pain in patients with multiple sclerosis. Turk J Phys Med Rehabil. 2022 Feb 16;69(1):31-39. http://doi.org/10.5606/tftrd.2022.10524.

Kurtzke JF. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology. 1983;33(11):1444-52. http://doi.org/10.1212/wnl.33.11.1444.

Lassmann H, Budka H, Schnaberth G. Inflammatory demyelinating polyradiculitis in a patient with multiple sclerosis. Arch Neurol. 1981 Feb;38(2):99-102. http://doi.org/10.1001/archneur.1981.00510020057008.

McBenedict B, Goh K, Yau R, et al. Neuropathic Pain Secondary to Multiple Sclerosis: A Narrative Review. Cureus. 2024;16(6):e61587. http://doi.org/10.7759/cureus.61587.

Misawa S, Kuwabara S, Mori M, Hayakawa S, Sawai S, Hattori T. Peripheral nerve demyelination in multiple sclerosis. Clin Neurophysiol. 2008 Aug;119(8):1829-1833. http://doi.org/10.1016/j.clinph.2008.04.010.

Muhamad R, Akrivaki A, Papagiannopoulou G, Zavridis P, Zis P. The Role of Vitamin B6 in Peripheral Neuropathy: A Systematic Review. Nutrients. 2023; 15(13):2823. http://doi.org/10.3390/nu15132823.

Noseworthy JH, Lucchinetti C, Rodriguez M, Weinshenker BG. Multiple sclerosis. N Engl J Med. 2000 Sep 28;343(13):938-52. http://doi.org/10.1056/NEJM200009283431307.

Oudejans E, Luchicchi A, Strijbis EMM, Geurts JJG, van Dam AM. Is MS affecting the CNS only? Neurology, Neuroimmunology, Neuroinflammation. 2021 Jan;8(1). http://doi.org/10.1212/NXI.0000000000000914.

Poser CM. The peripheral nervous system in multiple sclerosis. A review and pathogenetic hypothesis. J Neurol Sci. 1987 Jun;79(1-2):83-90. http://doi.org/10.1016/0022-510x(87)90262-0.

Preston DC, Shapiro BE. Electromyography and Neuromuscular Disorders: Clinical–Electrophysiologic Correlations. Third Edition. Elsevier Sanders; 2013. 629 p.

Saito H, Kobayashi K, Mochizuki H, Ishii T. Axonal degeneration of the peripheral nerves and postganglionic anhidrosis in a patient with multiple sclerosis. Tohoku J Exp Med. 1990 Nov;162(3):279-91. http://doi.org/10.1620/tjem.162.279.

Solaro C, Uccelli MM. Management of pain in multiple sclerosis: A pharmacological approach. Nat Rev Neurol. 2011;7:519-527. http://doi.org/10.1038/nrneurol.2011.120.

Truini A, Galeotti F, La Cesa S, et al. Mechanisms of pain in multiple sclerosis: a combined clinical and neurophysiological study. Pain. 2012 Oct;153(10):2048-2054. http://doi.org/10.1016/j.pain.2012.05.024.

Warabi Y, Yamazaki M, Shimizu T, Nagao M. Abnormal nerve conduction study findings indicating the existence of peripheral neuropathy in multiple sclerosis and neuromyelitis optica. Biomed Res Int. 2013;2013:847670. http://doi.org/10.1155/2013/847670.

Yalachkov Y, Soydaş D, Bergmann J, et al. Determinants of quality of life in relapsing-remitting and progressive multiple sclerosis. Mult Scler Relat Disord. 2019;30:33-7. http://doi.org/10.1016/j.msard.2019.01.049.